Рішення № 19349582, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/33108.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ-курєр»

Простягнення 241209,34 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаЗайцев М.М.

від відповідача Талащенко В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ-курєр»183054,59 грн. заборгованість по лізинговим платежам, 11975,41 грн. 3% річних, 46179,34 грн. збитків від інфляції, а всього 241209,34 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 304 від 31.05.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.09.2011р., доповненнях до відзиву від 29.09.2011р. та запереченнях від 11.10.2011р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та Товариством обмеженою відповідальністю «АВГ-КУРЄР»було укладено Договір фінансового лізингу № 304.

Відповідно до п. 2.1 Договору лізингу Лізингодавець (Позивач) передає Лізингоодержувачу (Відповідачу), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із Замовленням на транспортний засіб.

Позивачем надано послуги згідно з умовами Договору лізингу в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме:

- Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 304/001 від 12 червня 2007 року було надано Відповідачу транспортний засіб - Ssang Yong Rexton RX 270 Xdi, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 304/001 від 26 червня 2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

:

-Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 304/003 від 06 червня року було надано Відповідачу транспортний засіб - Isuzu NQR 71R, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 304/003 від 11 липня 2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

-Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 304/004 від 26 серпня 2008 року було надано Відповідачу транспортний засіб - HUYNDAI HD-65, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_4. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 304/004 від 01 жовтня 2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

-Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 304/005 від 26 серпня 2008 року було надано Відповідачу транспортний засіб - HUYNDAI HD-65, шасі N НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 304/005 від 01 жовтня 2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

- Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 304/006 від 12 серпня 2008 року було надано Відповідачу транспортний засіб - JAC HFC 1020K (борт), шасі № НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_9. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 304/006 від 12 вересня 2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 3 до Договору лізингу:

- План лізингу № 304/001 від 12.06.2007р.;

- Зміни до плану лізингу № 304/001 від 26.06.2007р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/001 від 14.09.2008р.;

-План лізингу № 304/003 від 06.06.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/003 від 10.07.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/003 від 27.10.2008р.;

-План лізингу № 304/004 від 26.08.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/004 від 30.09.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/004 від 27.10.2008р.;

-План лізингу № 304/005 від 26.08.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/005 від 30.09.2008р.;

-Зміни до плану лізингу № 304/005 від 27.10.2008р.;

-План лізингу № 304/006 від 26.08.2008р.;

- Зміни до плану лізингу № 304/006 від 27.10.2008р., що є невід'ємними частинами Договору лізингу, якими встановлено розміри та строки сплати Відповідачем (Лізингоодержувачем) лізингових платежів.

Відповідно до п. 7.16 Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

У порушення Відповідачем зобов'язань за Договором лізингу він не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У зв'язку з тим, що лізингодавець набуває річ у свою власність, то загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки застосовуються виключно до відносин між лізингодавцем та продавцем (постачальником), а не між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Згідно ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу № 304 за період з 20.01.2009р. по 22.06.201р. у сумі 183054,59 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 46179,34 грн. індекс інфляції та 11975,41 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Заперечення Відповідача зазначені в Відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ-курєр» (03113, м. Київ, вул. М.Шпака, 2, код ЄДРПОУ 34191930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, пр.. перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741) 183054 (сто вісімдесят три тисячі пятдесят чотири) грн.. 59 коп. боргу, 46179 (сорок шість тисяч сто сімдесят девять) грн.. 34 коп. інфляції, 11975 (одинадцять тисяч девятсот сімдесят пять) грн.. 41 коп. 3% річних, 2412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн.. 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 21.11.2011р.