Рішення № 19349372, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/27110.10.11 За позовом Приватного підприємства «Шибумі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес»

про стягнення 16083,06 грн.

За зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія позовом Аврора Експрес»

До Приватного підприємства «Шибумі»

Про стягнення 1594,74 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1. представник (дов. №30/08/11 від 30.08.2011р.)

Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2. представник (дов. від 16.09.2011р.)

ОСОБА_3. представник (дов. від 16.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Шибумі»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес»про стягнення з останнього заборгованості в сумі 13850,00 грн., пені в сумі 1155,26 грн., 3% річних в сумі 216,14 грн., інфляційних збитків в сумі 861,6 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договору доручення про надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень вантажів) №96 від 29.11.2010р. в частині оплати наданих позивачем послуг.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача на його користь основну заборгованість в сумі 13850,00 грн., 1625,84 грн. пені, 307,21 грн. 3% річних, 917,00 грн. інфляційних збитків.

Відповідач надав суду письмовий відзив, в якому вказує на необґрунтованість позову та просить відмовити в йог задоволенні з огляду на недоведеність. Відповідач зазначає, що позивачем не надані необхідні для оплати документи, а саме: договір, оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної, копії свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій.

23.09.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес»подало зустрічну позовну заяву до приватного підприємства «Шибумі». Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом штрафні санкції в сумі 1594,74 грн. через неналежне, на його думку, виконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо строків подання автомобіля для завантаження та строків доставки вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011р. зустрічний позов прийнятий для сумісного розгляду з первісним.

07.10.2011р. ТОВ «БПФ Компанія Аврора Експрес»подало заяву про зміну предмету позову та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму штрафні санкції в сумі 1594,74 грн., відстрочити виконання ТОВ «БПФ Компанія Аврора Експрес»зобовязання з оплати ПП «Шибумі»за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №507 від 29.11.2010р. у сумі 13850,00 грн. до надання ПП «Шибумі»ТОВ «БПФ Компанія Аврора Експрес» оригіналу договору-заявки про надання транспортно-експедиційних №507 від 29.11.2010р. та оригіналу міжнародної товаротранспортної накладної №0170297.

Судом відмовлено в прийнятті заяви про зміну предмету позову, оскільки, окрім вже прийнятої до розгляду вимоги, позивач за зустрічним позовом у вказаній заяві фактично заявив нову вимогу немайнового характеру, яка не була ним заявлена при зверненні з позовом до суду, а тому, відповідно до ст.ст. 22, 60 ГПК України, має вирішуватися в окремому провадженні.

Відповідач за зустрічним позовом надав суду письмовий відзив на зустрічний позов та просить відмовити в його задоволенні, оскільки що ствердження позивача за зустрічним позовом не відповідає дійсності.

В п. 11 договору-заявки, на підставі якого між сторонами виникли цивільні відносини, зазначено, що вантаж повинен бути доставлений в найкоротший термін, проте не пізніше 07.11.2010р., в той час коли дата завантаження була 30.11.2010р. Отже, з боку позивача за зустрічним позовом мала місце помилка в визначенні дати та місця доставки вантажу, а отже дана дата не може прийнятись судом як підстава для застосування штрафних санкцій.

Відповідач за зустрічним позовом також зазначив, що в п. 14 договору-заяви передбачені розміри та підстави для застосування штрафних санкцій до перевізника. Грошова одиниця штрафних санкцій - гривня та іноземна валюта долари США без їх відповідного переводу в гривневий еквівалент, що суперечить діючому в Україні законодавству. На думку, відповідача за зустрічним позовом, суд повинен визнати договір-заявку №507 від 29.11.2010р. частково недійсним, а саме п. 14, в якому передбачене застосування штрафних санкцій в іноземній валюті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Шибумі»та товариством з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес»укладено договір №96 доручення про надання транспортно-експедиційних послуг (організацію автомобільних перевезень вантажів) від 29.11.2010р.

За умовами цього договору відповідач за первісним позовом доручає, а позивач за первісним позовом зобовязується, діючи від імені і за рахунок відповідача за первісним позовом, за обумовлену плату і в обумовлений термін, організувати перевезення автомобільним транспортом вантажу, наданого відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до п. 2.1. договору, за дорученням відповідача за первісним позовом та на підставі його замовлень, позивач за первісним позовом:

організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом шляхом укладення договорів перевезення з транспортними організаціями;

організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом шляхом укладення договорів на організацію автомобільних перевезень вантажів, в тому числі договорів-доручень;

організовує перевезення зовнішньоторгових вантажів автомобільним транспортом по території України та зарубіжних країн, шляхом укладення договорів перевезення з транспортними організаціями;

проводить розрахунки з транспортними організаціями за перевезення та зберігання зовнішньоторгових вантажів; здійснює розсилку товарно-транспортної документації;

подає в установленому порядку транспортним організаціям замовлення на перевезення вантажів в міжнародному сполученні;

бере участь в складанні актів у випадках, передбачених діючим законодавством; вирішує з транспортними організаціями претензійні питання;

забезпечує оформлення CMR та TIR-Carnet, товаросупровідних накладних та іншої необхідної документації про вантаж, що гарантує безперешкодний проїзд через державні кордони країн відправлення, призначення та транзиту;

за домовленістю сторін виконує інші доручення відповідача за первісним позовом.

Згідно з п. 2.4. договору конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в додатках-заявках на перевезення до даного договору, які мають рівну за даним договором юридичну силу. Дозволяється отримання додатків-заявок по факсимільному звязку чи електронній почті з обовязковим в подальшому наданням оригінала.

Відповідно до ст. 4 договору розрахунки за надані послуги здійснюються в гривнах, на підставі цін, узгоджених в заявці на перевезення. Сторони домовились вважати, що ціни, вказані в підтвердженій заявці, є узгодженими та остаточними згідно умов договору, якщо інше не обумовлено в заявці. На поточний рахунок позивача за первісним позовом має поступати сума, що обумовлена в заявці.

На підставі договору №96 від 29.11.2010р. від відповідача за первісним позовом позивачеві за первісним позовом надійшла заявка №507 від 29.11.2010р. В Заявці №507 відповідачем за первісним позовом вказані умови, на яких позивачем за первісним позовом мають бути надані транспортно-експедиційні послуги, а саме:

- місце завантаження: м. Славута, вул. Полуботка, 5;

- місце розвантаження: м. Казань;

- найменування вантажу: сантехніка, вагою 16т;

- дата та час подання автомашини для завантаження: 30.11.2010р.;

- термін доставки вантажу: не пізніше 07.11.2010р.;

- ставка за перевезення 18150,00 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем за первісним позовом, позивач за первісним позовом на виконання договору №96 від 29.11.2010р. та заявки №507 від 29.11.2010р. здійснив перевезення вантажу автомобілем д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 (подорожній лист серії 12ААА №457022, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR серії А №0170297).

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної серії А №0170297 замитнення відбулось 02.12.2010р., про що свідчить штамп під номером 065 в графі №18; розмитнення відбулось 13.12.2010р., про що свідчить штамп Татарстанської митниці Російської Федерації під номером 276 в графі №6.

У відповідності до п. 15 заявки №507 від 29.11.2010р. оплата за маршрут здійснюється шляхом перерахування грошових коштів 50% передплати по факту замитнення та 50% по факту розмитнення протягом 1 банківського дня.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач за первісним позовом частково здійснив оплату наданих послуг з перевезення, сплативши позивачеві за первісним позовом 4300,00 грн. (платіжними дорученнями №426057 від 24.12.2010р. (4000,00 грн.), №426212 від 01.04.2011р. (100,00 грн.), №426302 від 27.05.2011р. (200,00 грн.).

Таким чином, за підрахунками позивачем за первісним позовом у відповідача за первісним позовом по договору №96 від 29.11.2010р. та заявці до нього №507 від 29.11.2010р. існує заборгованість в сумі: 13850,00 грн. (18150,00 грн. 4300,00 грн. = 13850,00 грн.), яка ним не сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що первісний позов має бути задоволений частково, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір доручення є різновидом договорів про надання послуг.

В частині 2 ст. 901 Цивільного кодексу України зазначено, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання. Таким чином, до зобовязань, які виникають зі договору доручення, можуть застосовуватися загальні норми про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання з договору доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за первісним позовом факт надання транспортних послуг підтвердив належним чином.

Обовязок підтвердити належними доказами проведення повної та своєчасної оплати послуг з перевезення покладається на відповідача за первісним позовом. Відповідач за первісним позовом доказів сплати позивачеві грошових коштів за надані позивачем за первісним позовом послуги суду не надав.

Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом основний борг в сумі 13850,00 грн.

У звязку з тим, що відповідач за первісним позовом прострочив оплату наданих йому послуг з перевезення, позивач за первісним позовом просить стягнути пеню, 3% річних та інфляційні витрати.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарського зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що в разі прострочки платежів, обумовлених ст. 4 даного договору, винувата в простроченні сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог розмір пені за період складає 1625,84 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру пені відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Судом розраховано суму пені, яка склала 1165,77 грн. та підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума 3% річних з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог складає 307,21 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру 3% річних відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Судом розраховано суму 3% річних, яка склала 330,38 грн., але оскільки позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 307,21 грн., то саме ця сума підлягає стягненню.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума інфляційних збитків з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог складає 917,06 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру інфляційних збитків відповідачем за первісним позовом суду не надано. Дана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

За таких обставин, первісний позов має бути задоволений частково, а підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним підлягає основний борг в сумі 13850,00 грн., пеня в сумі 1165,77 грн., 3% річних в сумі 307,21 грн., інфляційні збитки в сумі 917,06 грн.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес»задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтовані несвоєчасним поданням відповідачем за зустрічним позовом автомобіля для завантаження та порушенням строків поставки вантажу.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що заявкою №507 від 29.11.2010р. сторони визначили, що датою та часом подачі автомашини для завантаження є 30.11.2010р.

В заявці також сторонами передбачили, що за нормативний простій 48/48 годин завантаження розвантаження митне оформлення відповідач за зустрічним позовом має сплатити штрафні санкції у розмірі 100 доларів США.

Тобто дана штрафна санкція застосовується в разі затримки завантаження вантажу, його розвантаження чи митного оформлення на 48 годин, або дві доби.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем за зустрічним позовом, автомобіль відповідача за зустрічним позовом прибув в місце завантаження 01.12.2010р., тобто на одну добу пізніше, ніж встановлено в заявці.

З огляду на те, що має місце прострочення подачі автомобіля на одну добу, враховуючи, що застосування штрафних санкцій передбачено в разі прострочення на дві доби, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення строків подачі автомобіля для завантаження.

В заявці №507 від 29.11.2010р. також визначено, що термін поставки вантажу має бути не пізніший за 07.11.2010р.

Тобто вказана дата поставки вантажу є ранішою, ніж дата прибуття автомашини для завантаження вантажу, у звязку з чим можна констатувати наявність помилки при визначенні дати поставки та неможливість посилатися на дану умову заявки, як на підставу для застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки вантажу.

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом, відповідно до ст. ст. 4-3, 33. 34 ГПК України, спростовані наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на що суд відмовляє в їх задоволенні.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БПФ Компанія Аврора Експрес» (юридична адреса: 03065, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 16, фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160Б, п/р 26000060409925 в ПАТ «Приват Банк»в м. Києві, МФО 300711, код ЄДРПОУ 36406774) на користь приватного підприємства «Шибумі»(14001, м. Чернігів, вул. Попова, 8-В, п/р 26002003912 в АКБ «Полікомбанк»м. Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 30380646) 13850,00 (тринадцять тисяч вісімсот пятдесят грн. 00 коп.) грн. основного боргу; 1165,77 (одна тисяча сто шістдесят пять грн. 77 коп.) грн. пені, 307,21 (триста сім грн. 21 коп.) грн. 3% річних, 917,06 (девятсот сімнадцять грн. 06 коп.) грн. інфляційних збитків, 162,40 (сто шістдесят дві грн. 40 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.11 р.