Рішення № 19347032, 16.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11р.Справа № 21/5005/12469/2011 За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської, м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3", м. Дніпропетровськ

про стягнення 289 485,79 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 289 485,79 грн., за договором № 103/02-09 від 07.10.10 про поставку теплової енергії.

Відповідач в ході судового розгляду проти наявності боргу не заперечив, несвоєчасну оплату пояснив важким фінансовим становищем підприємства.

13.10.11р. та 01.11.11р. в судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.05.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (надалі - позивач) та Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради „Жилсервіс-3” (надалі - відповідач) було укладено договір з додатками № 103/02-09 від 07.10.2009р. про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води(надалі –Договір), строком дії з 01.11.2009р. по 08.11.2010р., який вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Сторони узгодили, що строк дії Договору поширюється на період з 01.11.09р. по 08.11.10р.

Відповідно до п.1.1. Договору у відповідності з даним Договором "Теплопостачальна організація" приймає на себе обов'язки постачати "Споживачу" теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а "Споживач" зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію відповідно утверджених тарифів в строки і на умовах, обумовлених наступним Договором.

У п. 6.1. Договору сторони погодили тариф за відпущену теплоенергію у вигляді гарячої води у межах, визначених Договором та Додатком № 1 до Договору.

Згідно умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та в спірний період з грудня 2009 року по лютий 2010 року включно поставив теплоенергії на суму 348421, 62 грн., що підтверджується рахунками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 22-42)

За умовами п. 6.6. Договору оплату за теплову енергію відповідач здійснює позивачу протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідач за надані послуги у спірний період розрахувався частково в сумі 58935,83 грн. (до звернення Позивача із позовом)

Заборгованість на час звернення до суду становить 289485, 79 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.11р. підтвердив наявність за ним боргу, проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Станом на дату розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, доказів позивача не спростував.

За наведеного вище, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 289 485, 79 грн. заборгованості.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і підлягають покладенню на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 26, р/р 26003303241 в АТ Райфайзен банк "Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 380805, ЄДРПОУ 32350346) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б, р/р 260023015872 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 289 485,79грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 79 коп.), 2 894,85 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири грн. 85 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко