Рішення № 19346076, 13.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.11р.Справа № 13/5005/11899/2011 За позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ

доприватного спеціалізованого підприємства „Дезінфекційна спілка”, смт. Ювілейне

Дніпропетровської області

про стягнення 12 342,65 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відповідача заборгованості за поставку товару в сумі 8000 грн. 00 коп., 1 339 грн. 55 коп. - інфляційні втрати; 503 грн. 10 коп. - 3% річних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем усного договору поставки товару. Також позивач просить витрати у справі покласти на Відповідача.

08.11.11р. у судове засіданні повноважний представник відповідача не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотання до господарського суду не надходило.

Дослідивши подані документи, господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі повноважних представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про належне повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Рахунку - фактури № СФ - 10/12.1 від 10.12.2009 року на суму 14 150 грн. 00 коп., Позивач поставив Відповідачу товарів (Аерозоль генератор TF 35 (1 шт.) (далі - Товар) загальною вартістю 14 150 грн.00 коп. (а.с.12).

Згідно Рахунку - фактури Відповідач зобов'язаний був перерахувати 14 150 грн. 00 коп. за отримання товару до 14.12.2009 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі - 6 150 грн. 00 коп., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 8000 грн. 00 коп.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до справи докази, зокрема, підписані сторонами видаткові накладні, а також довіреності на отримання матеріальних цінностей, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб (ст. 181 Господарського кодексу України).

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 25.10.2010 року про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 8000 грн. 00коп. до 31.10.2010р.(а.с. 18).

24.03.2011 року Позивач повторно направив на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити борг, на яку відповідач відповіді також не надав. (а.с.22).

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку про те, що між сторонами був здійснений правочин, оскільки поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 1 339 грн. 55 коп. та 3% річних в сумі 503 грн. 10 коп. за період прострочення виконання грошового зобовязання. (а.с.10-11).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2500 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою вартості юридичних послуг, відповідно до умов договору про надання юридичних послуг № 26/07-11 від 26.07.2011р. укладеного з приватним підприємством "Юридична фірма "ЮрТрансСервіс".

Враховуючи і приймаючи до уваги те, що вказана плата за юридичні послуги не є витратами на оплату послуг адвоката, а також те, що існування вказаних правовідносин взагалі не доведено суду, так як не надано доказів існування певного договору про надання юридичних послуг а також сплати певних коштів) господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача щодо віднесення на відповідача суми судових витрат пов'язаних зі сплатою 2500 грн. 00 коп. за юридичні послуги.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 205, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного спеціалізованого підприємства „Дезінфекційна спілка” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 4, код ЄДРПОУ 32953264) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03143, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 8000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 339 грн. 55 коп. - інфляційні втрати, 503 грн. 10 коп. - 3% річних, 98 грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита та 188 грн. 19 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

10.11.11р.