Рішення № 19344413, 17.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2303/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії, м. Луцьк до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна”, м.Луцьк

про стягнення 957 грн. 73 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Волинської філії ПАТ "Укртелеком" (дов. №296 від 30.06.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” 957,73 грн., в тому числі 849,49 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №3921 від 20.10.2009р. послуг електрозвязку (у період з серпня 2010 року по січень 2011 року), 35,83 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.11.2010р. по 20.08.2011р.), 50,94 грн. суми інфляційних за період з вересня місяця 2010 року по серпень 2011 року та 21,47 грн. трьох процентів річних (за період з 01.09.2010р. по 30.09.2011р.), нарахованих згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі поклавши при цьому на ТзОВ “ЕЦФ-Україна” обовязок відшкодування Волинській філії ПАТ "Укртелеком" понесених останньою при поданні позову до суду витрат.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 01.11.2011р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” не направило, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді повідомлялось належним чином (зазначена ухвала направлялась на юридичну адресу відповідача: м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 7/3, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав "за зазначеною адресою не значиться" конверт з відміткою поштового відділення звязку а.с. 26).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності повнолітньому члену сімї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сімї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами звязку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому судом також було взято до уваги, що у відповідності до долученого до матеріалів справи (а.с. 22-24) Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.11.2011р. №11592413 товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” з ідентифікаційним кодом 35213682 зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради 04.07.2007р. за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 7/3, на даний час юридична особа знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

У звязку з викладеними обставинами розгляд справи здійснюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у останній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2009 року між відкритим (на даний час публічним) акціонерним товариством "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Волинської філії, м.Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна”, м.Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозвязку за №3921.

Згідно умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобовязання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного звязку.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією ПАТ "Укртелеком" впродовж періоду з серпня 2010 року по січень 2011 року. надавались товариству з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” послуги телефонного звязку.

У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного звязку на суму 849,49 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонним номером, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками №0733000000004663 від 30.09.2010р., №0733000000004663 від 31.10.2010р., №0733000000004663 від 30.11.2010р., №0733000000004663 від 31.12.2010р., №0733000000004663 від 31.01.2011р. за послуги звязку (а.с. 12-16)., а також оборотною відомістю по рахунку №0733000000004663 (а.с. 17).

Згідно пунктів 4.1-4.5 договору від 20.10.2009р. №3921 відповідач зобовязувався оплачувати надані послуги згідно з встановленими тарифами, система оплати для останнього була встановлена як авансова з поданням рахунків, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць повинні були бути проведеними впродовж десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” взяті на себе згідно угоди №3921 від 20.10.2009р. зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконало, вартість наданих послуг не оплатило. У звязку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи судом склала 849,49 грн.

Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість наданих у звітний період послуг.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозвязку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозвязку, отримання останніх товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 849,49 грн.

Сума заборгованості в повному обємі підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №3921 від 20.10.2010р., ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозвязку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 35,83 грн. (за період прострочки платежів з 21.11.2010р. по 20.08.2011р.).

Розглянувши позовні вимоги в частинні стягнення суми пені 35,83 грн. судом встановлено, що останні підставні частково на суму 25,83 грн., а в частинні стягнення 10 грн. пені в позові слід відмовити у звязку з безпідставністю нарахування таких штрафних санкцій у період з 21.11.2010р. по 20.05.2011р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 50,94 грн. суми інфляційних з вересня місяця 2010 року по серпень 2011 року, а також 21,47 грн. трьох процентів річних за період з 01.09.2010р. по 30.09.2011р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення втрат, повязаних з інфляцією, та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства та підлягають до задоволення в повному обємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЦФ-Україна” (м.Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 7/3, код ЄДРПОУ 35213682) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 23251963) 849,49 грн. заборгованості, 25,83 грн. пені, 50,94 грн. суми інфляційних нарахувань та 21,47 грн. трьох процентів річних, а всього 947,73 грн., 100,93 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 233,53 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

17.11.11