Рішення № 19344340, 15.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2066/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес еліт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад""

про виселення із займаного приміщення та повернення майна із чужого незаконного володіння, стягнення неустойки в сумі 50000грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, пос. НОМЕР_2 від 07.11.2007 року, Хавін В.М. - директор, паспорт НОМЕР_1 від 08.05.1998 року.

від відповідача: ОСОБА_2- юрисконсульт, дов. від 28.03.2011 року.

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес еліт" у позовній заяві просить суд виселити відповідача - ТзОВ " Виробничо-комерційне підприємство "Каскад"" із займаного приміщення кафе-магазину розташованого за адресою:Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна,2; зобов'язати відповідача повернути приміщення кафе-магазину розташованого за адресою:Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна,2 у стані, який відповідає санітарно-гігієнічним та технічним нормам та вимогам; стягнути з відповідача неустойку у розмірі 50000,00грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Мотивуючи подану заяву посилається на таке

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.04.2010 року у справі № 04/27- 75 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес еліт»до Малого підприємства «Василина», Споживчого товариства «Каскад - Плюс»про визнання права власності позов задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Верес еліт»( Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2 код ЄДРПОУ 30996678) право власності на будівлю кафе - магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2010 року зазначене рішення Господарського суду Волинської області залишене без змін.

Право власності на будівлю кафе - магазину А - 1 пл. 114,3 кв.м. за адресою: Волинська обл., Ковельський район, с. Воля Ковельська, вулиця Центральна, будинок 2 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Верес еліт» 12.03.2011 року за реєстраційним номером 33109982.

Ухвалою Господарського суду Волинської області по справі № 6/3 - 47 від 26.10.2001 року затверджено мирову угоду, укладену між МП «Василина»та Споживчим товариством «Каскад - плюс»с. Любитів Ковельського району, за умовами якої в термін до 01.11.2001 року СТ «Каскад - плюс»здійснить продаж МП «Василина»старої будівлі і інвентаря магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського р-ну Волинської області, а МП «Василина»зобов'язалось передати частину будівлі, а саме магазин площею 91,3 кв.м. за адресою: с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2 Ковельського району в оренду СТ «Каскад - плюс»на умовах згідно договору оренди.

На виконання зазначеної вище ухвали СТ «Каскад плюс»згідно договору купівлі - продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року продав, а МП «Василина»придбала стару будівлю магазину площею 90 кв. м. за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району. Придбаний об'єкт нерухомості було прийнято за актом приймання - передачі та зараховано на баланс МП «Василина».

01 листопада 2001 року між МП «Василина»і СП «Каскад плюс»був укладений договір оренди зазначеного нерухомого майна.

11 жовтня 2000 року відбулись збори засновників, на яких прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес еліт". Співзасновником товариства було МП «Василина».

02 січня 2002 року наказом № 1 "Про передачу майна у статутний фонд товариства "Верес еліт" відповідач - МП «Василина»передала як внесок у статутний фонд ТзОВ «Верес еліт»належне підприємству майно, у тому числі стару будівлю кафе - магазину, що знаходиться за адресою вул. Центральна,2 в с. Воля Ковельська вартістю 2270,40 грн. згідно акту приймання - передачі основних засобів.

У зв'язку зі зміною власника приміщення, 02 січня 2002 року укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого ТзОВ «Верес - еліт»надало, а СП «Каскад - плюс»прийняло в тимчасове користування на умовах оренди строком до 31 грудня 2002 року приміщення площею 91,3 кв.м. за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району.

Цей договір діяв до грудня 2003 року. Продовжувати договірні відносини з ТзОВ «Верес - еліт»із СП «Каскад - плюс»не мало намірів.

3 31 грудня 2003 року по 01 березня 2007 року укладались договори оренди нежитлового приміщення між ТзОВ «Верес - еліт»(орендодавець) та ВКП «Каскад»(орендар).

Договірні відносини з приводу оренди частини нежитлового приміщення площею 91,3 кв.м. за адресою: вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району між ТзОВ «Верес еліт»та ТзОВ «ВКП «Каскад діяли до 31 серпня 2007 року ( п. 4.2 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору по закінченню строку оренди орендар зобов'язувався протягом 5 днів повернути орендоване майно орендодавцю за актом приймання - передачі.

Строк дії договору закінчився 31.08.2007 року.

Позивач постійно письмово звертався до відповідача із вимогою про необхідність звільнити приміщення.

Сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за час фактичного користування нежитловим приміщенням з вересня 2007 р. по жовтень 2011р. ( 50 місяців) становить: 50000,00 гривень

В засіданні суду представники позивача подали додаткові пояснення(вх. №;01-29/15318/11) в яких зазначили, що позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму, регулюється ст. 786 ЦК України.

Скорочена позовна давність зазначеною нормою закону - в один рік - передбачена лише для вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також для вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі. За змістом ч. 2 ст. 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Спеціальна позовна давність, передбачена п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України - в один рік до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) до спірних правовідносин могла б бути застосована лише у разі існування договірних відносин, згідно договору № 2 оренди нежитлового приміщення, укладеного 01 березня 2007 року, де розділом 9 передбачена відповідальність сторін, зокрема пеня зі сплати орендних платежів у випадку прострочення їх сплати .

У даному випадку позивач не стягує пеню (неустойку), передбачену договірними відносинами, а керується передбаченим законодавством правом, необмеженим річним строком, вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі

Представник відповідача у судовому засіданні та у клопотанні від 10.11.2011 року №193, позов визнав в частині виселення із дерев'яної будівлі магазину та повернення його власнику. Щодо вимоги про стягнення неустойки то товариство вважає дану вимогу безпідставною з огляду на наступне.

Між наймодавцем Споживчим товариством «Каскад-плюс»і наймачем ТзОВ «ВКП «Каскад»за період з 03.09.2007 року по 31.12.2011р. було укладено ряд договорів найму виробничо-торгівельної площі в приміщенні магазину за адресою: с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, Ковельського району. Якщо вважати останній договір найму виробничо-торгівельної площі, укладений між СТ «Каскад-плюс»і ТзОВ «ВКП «Каскад»дійсним до 12.03.2011р. (момент реєстрації права власності на приміщення кафе-магазину А-1 пл. 114,3 кв.м. за адресою: Волинська обл., Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, за ТзОВ «Верес еліт»), то за період з 03.09.2007 року по 12.03.2011р. ніяких зобов'язань по сплаті орендної плати перед ТзОВ «Верес еліт»ТОВ «ВКП «Каскад»не мало, адже ці зобов'язання були в ТОВ «ВКП «Каскад»перед СТ «Каскад-плюс».ТзОВ «ВКП «Каскад»орендувало в СТ «Каскад-плюс»будівлю магазину, оскільки СТ «Каскад-плюс»вважало, що ця будівля магазину належить споживчому товариству і оспорювало це право в суді, в свою чергу, ТзОВ «Верес еліт»вищевказані договори найму виробничо-торгівельної площі між СТ «Каскад-плюс»і ТзОВ «ВКП «Каскад»в судовому порядку не оскаржувало. ТзОВ «Верес еліт»до СТ «Каскад-плюс» із вимогою про необхідність звільнення приміщення не зверталось, хоча знало, що саме СТ «Каскад-плюс», а не ТОВ «ВКП «Каскад» оскаржувало в суді майнові права на дерев'яну будівлю магазину.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд,

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області по справі №6/3-47 від 26.10.2001 року затверджено мирову угоду, укладену між МП "Василина" та Споживчим товариством "Каскад-Плюс", с. Любитів Ковельського району за умовами якої в термін до 01.11.2001 року СТ " Каскад-Плюс " здійснить продаж підприємству "Василина"старої будівлі, інвентаря магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського р-ну Волинської області, а підприємство зобов'язалось передати частину будівлі, а саме магазин площею 91,3 кв.м. за адресою: с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2 Ковельського району в оренду СТ «Каскад - плюс»на умовах згідно договору оренди. (а.с 14-17).

На виконання вище зазначеної ухвали господарського суду згідно договору купівлі-продажу №3 від 30.10.2001 року підприємство "Василина" придбало у товариства " Каскад-Плюс " стару будівлю магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району, про що складено акт приймання - передачі та зараховано на баланс МП "Василина" (а.с. 18-22).

Згідно рішення оформленого протоколом №1 зборів засновників ТзОВ від 11.10.2000р. було створено ТзОВ "Верес-еліт " (а.с. 23). Відповідно до наказу №1 від 02.01.2002 року, акту приймання-передачі від 02.02.2002 року мале підприємство "Василина" передало як внесок у статутний фонд товариства "Верес-еліт" належне підприємству майно, в тому числі приміщення кафе-магазину вартістю 2270,40грн. по вулиці Центральній 2 в Воля Ковельська. З 02 січня 2002 року по 31 грудня 2002 року на умовах оренди укладено договір між ТзОВ "Верес-еліт" та СП "Каскад - Плюс" на приміщення за адресою вул. Центральна, 2, площею 91,3 кв.м. (а.с. 33).

З 31.12.2003 року по 01.03.2007 року укладалися договори зазначеного вище приміщення між товариством "Верес-еліт" (орендодавець) та ВКП "Каскад" (орендар).

Останній договір оренди нежитлового приміщення між товариством "Верес-еліт" та товариством ВКП "Каскад" укладено 01.03.2007 року, строк дії договору 6 місяців, з 01.03.2007 року по 31.08.2007 року (а.с. 51). Відповідно до п. 8.1 договору по закінченні строку оренди орендар зобов'язався протягом 5 днів повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

Подані в судовому засіданні: лист №20 від 07.08.2007року, претензія від 18.09.2007 року на ім'я директора товариства "ВКП"Каскад" свідчать про те, що позивач звертався з вимогою про звільнення орендованого приміщення та перерахування грошових коштів в розмірі 1% вартості орендованого приміщення за кожен день прострочення. Поштове повідомлення, долучені до названих листів свідчать про отримання їх уповноваженими особами.

В листі №193 від 10.10.2011 року (клопотання) товариство "ВКП"Каскад" позовні вимоги щодо виселення із дерев'яної будівлі магазину визнає, заперечує щодо оплати за користування даним приміщенням за період з вересня 2007 року по жовтень 2011 року, оскільки товариство "Верес-еліт" не було його власником.

Протягом 2007- 2011 років товариство "ВКП "Каскад" зверталося з позовом в суд про визнання договору купівлі-продажу №3 від 30.11.2001 року недійсним, про зобов'язання видати свідоцтво на право власності, про встановлення права власності на магазин кафе по вул. Центральній, 2 (а.с. 53-97).

І тільки 12.03.2011 року товариство "Верес-еліт" на підставі рішення господарського суду Волинської області у справі №04/27-75 від 20.04.2010 року, комунальним підприємством "Волинське обласне бюро техінвентаризації" на будівлю кафе-магазину А-1 пл. 114,2кв.м. зареєстроване право власності (а.с. 100).

Приписами ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір найму укладається на строк, встановлений договором. (ч.1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.4.2 договору №2 від 01.03.2007 року договір оренди нежитлового приміщення припинив свою дію 31.08.2007 року, і згідно п.8.1 орендар, по закінченні строку оренди, зобов'язаний протягом п'яти днів повернути орендоване майно орендодавцеві за актом приймання-передачі в справному стані.

Таким чином суд вважає за необхідне виселити та зобов'язати ТзОВ "ВКП "Каскад" повернути товариству "Верес-еліт" приміщення кафе-магазину розташованого за адресою:Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна,2 у стані, як це передбачено в договорі оренди.

Щодо стягнення з відповідача 50 00 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення то суд виходить із такого. Згідно розрахунку позивача неустойка нарахована за період з вересня місяця 2007 року по жовтень місяць 2011 року, тобто за межами трьохрічного строку позовної давності, як це передбачено ст. 257 ЦК України. Відповідно до п. 5.1 договору від 01.03.2007 року орендна плата складає 500грн. в місяць. Виходячи з трьохрічного терміну на стягнення неустойки розмір її складає 36000 грн. за період з листопада місяця 2008 року по жовтень 2011року.

В решті позову - стягненні 14000грн. неустойки слід відмовити.

Заперечення відповіддача про те, що позивач не вправі ставити вимоги про оплату за користування майном - дерев'яної будівлі магазину за період з вересня 2007 року по жовтень 2011 року, оскільки не було власником цього майна в зазначений період спростовується наступним.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 232 ГК України визначено загальний порядок застосування штрафних санкцій; пунктом 6 цієї статті встановлено обмеження нарахування штрафних санкцій у вигляді неустойки протягом шести місяцями, в той час як в п. 2 ст. 785 ЦК України встановлено спеціальне правило щодо нарахування окремого виду неустойки за час прострочення повернення обєкту найму.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 216, 230, 232, ч.4 ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 549, 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" із займаного приміщення-будівлі кафе-магазина, розташованого за адресою: вул. Центральна, 2 в с.Воля Ковельська Ковельського району Волинської області.

3. Зобов'язати ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" повернути приміщення кафе-магазину, розташованого за адресою: вул. Центральна, 2 в с.Воля Ковельська Ковельського району у справному стані.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес еліт" (45001, м. Ковель, вул. Косачів, 8 код 13361350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад"" (Ковельський район, с.Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, код 30996678)

неустойку в розмірі 36000грн.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес еліт" (45001, м. Ковель, вул. Косачів, 8 код 13361350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад"" (Ковельський район, с.Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, код 30996678)

360грн. витрат по оплаті державного мита та 179,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

15.11.11