Рішення № 19343856, 22.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 листопада 2011 р. Справа 11/134/2011/5003

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

про стягнення 3 207,00 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н. від 01.06.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар»заборгованості на загальну суму 3207 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2009 року закрите акціонерне товариство «Піллар»вело переговори з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо надання останнім послуги з участі одного делегата ЗАТ «Піллар»у Форумі з відновлювальної енергетики 15-16 жовтня 2009 р. у м. Києві, що організовувався в Українському Домі вартістю 2732 грн., а також послуги щодо розміщення рекламного блоку ЗАТ «Піллар»у довіднику «Відновлювана енергетика України»у розмірі 475 грн..

На підтвердження прийняття пропозиції відповідача щодо надання послуг з участі делегата ЗАТ «Піллар»у Форумі та розміщення рекламного блоку ЗАТ «Піллар», позивачем оплачено виставлені рахунки відповідача на загальну суму 3207 грн..

Проте відповідачем послуги не були надані, що є наслідком порушення зобов'язань.

Відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні визначених судом документів не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5947.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За домовленістю досягнутою між закритим акціонерним товариством «Піллар»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) останній зобовязався надати послуги з участі одного делегата ЗАТ «Піллар»у Форумі з відновлювальної енергетики 15-16 жовтня 2009 р. у м. Києві, що організовувався в Українському Домі, а також послуги щодо розміщення рекламного блоку ЗАТ «Піллар»у довіднику «Відновлювана енергетика України».

21.09.2009 року відповідач виставив ЗАТ «Піллар»рахунок №000000039 від 21.09.2009р. на послуги з участі одного делегата у Форумі з відновлювальної енергетики 15-16 жовтня 2009 р. у м. Києві, що організовувався в Українському Домі .

На підтвердження прийняття пропозиції відповідача щодо надання послуги ЗАТ «Піллар»05.10.2009р. оплатило рахунок №000000039 від 21.09.2009р. на загальну суму 2732 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1559 від 05.10.2009р.

Слід зазначити, що ЗАТ «Піллар» з 01.10.2010р. перейменоване в приватне акціонерне товариство «Піллар», яке у свою чергу з 01.06.2011р. реорганізоване шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю «Піллар», (надалі позивач), яке являється єдиним та повним правонаступником ПрАТ «Піллар», про що свідчить витяг зі Статуту Товариства.

10.11.2009 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №0000000204 від 10.11.2009р. щодо розміщення рекламного блоку товариства у довіднику «Відновлювана енергетика України».

Позивач 04.12.2009р. оплатив рахунок-фактуру №0000000204 від 10.11.2009р. на загальну суму 475 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2347 від 04.12.2009р..

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання по наданню послуг не виконав, не забезпечив участі одного делегата ЗАТ «Піллар»у Форумі з відновлювальної енергетики та не забезпечив розміщення рекламного блоку ЗАТ «Піллар»у довіднику «Відновлювана енергетика України».

Так, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобовязань.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Виходячи з положень наведених норм, судом встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору про надання послуг, що регулюється главою 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України унормовано, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України у разі, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття, виконання і вимагати відшкодування збитків.

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобовязань, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище, позов підлягає задоволенню, з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар»(юр. адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, офіс 404, факт. адреса: 04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 3, код 16299604) 3207 (три тисячі двісті сім) грн. боргу; 102 (сто дві) грн. - витрат повязаних зі сплатою державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 24.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21000, м. Вінниця, 2-й провулок Трублаїні)

<Дата >