Рішення № 19342546, 21.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2011Справа №5002-33/4237-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» (95015, вул. Субхі, 1-Б, м. Сімферополь)

до приватного підприємства «Текрам» (03151, пр. Повітрянофлотський, 92-Б, м. Київ; 03037, вул. Максима Кривоноса, буд. 8, Соломянський район, м. Київ)

товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» (95053, вул. Субхі, 1-Б, м. Сімферополь)

про стягнення 20 940,33 грн. та спонукання до виконання певних дій

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» ОСОБА_1, представник за дов. від 01.10.2010 року.

Від відповідача: Приватного підприємства «Текрам» - не з'явився.

Від відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» - не з'явився.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів, приватного підприємства «Текрам» та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит», та просить суд стягнути з приватного підприємства «Текрам» заборгованість по оплаті за поставлений товар у розмірі 16934.00 грн., а також пеню у розмірі 2216.95 грн., 3% річних за прострочення платежу у розмірі 433.31 грн. та витрати на знецінення грошових коштів у результаті інфляції в сумі 1356.07 грн., всього 20940.33 грн. Крім того, просить зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» виконати зобовязання за договором уступки права вимоги та надати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» акт звірки взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» та приватним підприємством «Текрам» від 31 січня 2011 року.

Позовні вимоги вмотивовані укладенням 03 серпня 2011 року між позивачем та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» договору відступлення права вимоги, за яким позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода», набув право вимоги від відповідача, приватного підприємства «Текрам», оплати заборгованості за отриманий за договором дистрибюції № 21/04 від 14 вересня 2010 року товар, а також оплати штрафних санкцій та неустойки за прострочення грошового зобовязання. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статті 512, 514, 516, 517, 526, 625 Цивільного кодексу України та статті 193, 22, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 21 листопада 2011 року представник позивача надав заяву про припинення провадження у справі в частині вимог про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» виконати своє зобовязання за договором та передати документи товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода», у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач в добровільному порядку виконав свої зобовязання за договором відступлення права вимоги від 03 серпня 2011 року та передав позивачу документи, що підтверджують права вимоги боргу з приватного підприємства «Текрам», а саме акт звірення взаєморозрахунків (а.с. 79).

В підтвердження своїх доводів позивач надав суду акт звірення взаєморозрахунків від 31 січня 2011 року (а.с. 80).

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит», в судове засідання не з'явився, 15 листопада 2011 року від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника. Одночасно, відповідач заявив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 78).

Відповідач, приватне підприємство «Текрам», в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином за адресою, вказаною в довідці ЄДРПОУ (а.с. 31-33). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що належним вважається повідомлення, якщо судова кореспонденція надіслана стороні за адресою, зазначеною в ЄДРПОУ.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» (компанія) та приватним підприємством «Текрам» (дистрибютор) укладений договір № 21/04, предметом якого відповідно до пункту 1.1 компанія поставляє на умовах, передбачених цим договором, дистрибютору продукти харчування в строки, в асортименті, та за цінами, що зазначені в погоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 14-15).

Відповідно до пункту 1.2 договору дистрибютор за домовленістю з компанією, окрім поставки продуктів харчування, зазначених в розділі 1.1 договору, отримує передбачений положеннями даного договору комплекс прав та обовязків стосовно представництва інтересів компанії в межах Києва та Київської області.

Загальна ціна договору складає суму всіх партій продуктів харчування, отриманих за накладними (пункт 1.3 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору позивачем на адресу відповідача, приватного підприємства «Текрам», поставлено продукцію на загальну суму 32934.00 грн., про що свідчить витратна накладна № ЦфТ 006613 від 08 жовтня 2010 року (а.с. 19)., а також довіреність № 535 від 12 жовтня 2010 року на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 20).

За твердженням позивача, приватним підприємством «Текрам» вартість отриманої за вищезазначеною накладною продукції оплачена була не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 16934.00 грн., про що свідчить акт звірення взаєморозрахунків від 31 січня 2011 року (а.с. 21).

В наступному, 03 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» (цесіонарій) укладений договір відступлення права боргу (а.с.11), відповідно до пункту 1 якого цедент передає, цесіонарій приймає на себе право вимоги боргу за договором дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» та приватним підприємством «Текрам», а також витратної накладної (а.с. 11, 14-15).

Відповідно до пункту 1.2 за цим договором цесіонарій придбає право вимагати від боржника належного виконання зобовязання по сплаті 16934.00 грн. заборгованості та штрафних санкцій, передбачених умовами договору поставки, витратними накладними та діючим законодавством України.

Зазначена в пункті 1.2 договору сума - є сумою боргу, яка підтверджена договором дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року, а також витратною накладною № ЦфТ.006613 від 08 жовтня 2010 року, за якою боржник не виконав повністю свої зобовязання щодо розрахунків за отриману продукцію (пункт 1.3 договору).

Право вимоги основане на договорі дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року, а також витратної накладної № ЦфТ.006613 від 08 жовтня 2010 року (пункт 1.4 договору).

05 серпня 2011 року позивач направив на адресу приватного підприємства «Текрам» повідомлення про відступлення права вимоги та повідомив про необхідність сплатити заборгованість за поставлений товар за договором № 21/09 від 14 вересня 2010 року (а.с. 12).

Невиконання відповідачем, приватним підприємством «Текрам», зазначеного зобовязання з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з неналежним виконанням зобовязань, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Сторонами у зобовязанні, згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор.

Одночасно, статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 03 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» (цесіонарій) укладений договір відступлення права боргу, відповідно до пункту 1 якого цедент передає, а цесіонарій приймає на себе право вимоги боргу за договором дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» та приватним підприємством «Текрам», а також витратної накладної (а.с. 11, 14-15).

Відповідно до пункту 1.2 за цим договором цесіонарій придбає право вимоги від боржника належного виконання зобовязання по сплаті 16934.00 грн. заборгованості та штрафних санкцій, передбачених умовами договору поставки, витратними накладними та діючим законодавством України.

Зазначена в пункті 1.2 договору сума - є сумою боргу, яка підтверджена договором дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року, а також витратною накладною № ЦфТ.006613 від 08 жовтня 2010 року, за якою боржник не виконав повністю свої зобовязання щодо розрахунків за отриману продукцію (пункт 1.3 договору).

За твердженням позивача та це підтверджується матеріалами справи, неоплаченою відповідачем залишилася сума боргу в розмірі 16934.00 грн., що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, підписаним сторонами 31 січня 2011 року (а.с. 80).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, з претензією про оплату заборгованості позивач звернувся до відповідача 05 серпня 2011 року (а.с. 12).

Претензія отримана відповідачем 11 серпня 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення № 05378 (а.с. 13).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, з огляду на що, суд задовольняє вимоги в частині стягнення з приватного підприємства «Текрам» 16934.00 грн. заборгованості.

Одночасно, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2216.95 грн., 3% річних за прострочення платежу у розмірі 433.31 грн. та інфляційних витрат в розмірі 1356.07 грн., з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, інфляційні витрати та 3 % річних ним нараховані за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року (а.с. 17-18).

Судом було встановлено, що відповідно до пункту 5.1 договору дистрибюції № 21/09 від 14 вересня 2010 року оплата за кожну партію здійснюється протягом 21 днів з моменту отримання товару.

Так, з матеріалів справі вбачається, що товар був поставлений відповідачу 08 жовтня 2010 року, тобто з урахуванням положень пункту 5.1 договору дистрибюції, обовязок по його оплаті виник у відповідача 29 жовтня 2010 року.

У листі Верховного Суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ зазначено, що якщо погашення заборгованості відбулося з 01 по 15 числа відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Отже, враховуючи, що оскільки обовязок щодо оплати вартості поставленого товару виник у приватного підприємства «Текрам» 29 жовтня 2010 року, то розрахунок інфляційних втрат, завданих невиконанням цього обовязку слід починати із листопаду 2010 року.

З огляду на викладене, судом проведений розрахунок інфляційних витрат за період з листопада 2010 року по липень 2011 року та їх розмір складає 1191.45 грн., та саме в цьому розмірі підлягає задоволенню.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем (а.с.17), перевірений судом, складений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 433.31 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Також, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 2216.95 грн. пені підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Позивачем наданий розрахунок пені, проведений за період з 08 листопада 2010 року по дату звернення позивачем до суду із даним позовом, тобто до 03 жовтня 2011 року (а.с. 16).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 9.3 договору дистрибюції передбачений обовязок дистрибютора при затримці з оплатою за продукти харчування сплатити пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Так, як було встановлено судом, заборгованість відповідача склала 16934.00 грн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом був досліджений розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановлено, що починаючи з 08 листопада 2010 року пеня нараховується на суму 27634.00 грн., а на суму заборгованості, яка є предметом позову у даній справі, тобто 16934.00 грн. пеня нараховуються за період з 30 грудня 2010 року по 03 жовтня 2011 року.

Таким чином, суд виходячи з вимог, викладених у пункті 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня не повинна бути нарахована не більш, ніж за 6 місяців прострочення грошового зобовязання визначив наступній період в межах періоду, визначеного позивачем, - 29 квітня 2011 року 03 жовтня 2011 року.

Так, відповідно до розрахунку, проведеного судом, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1306.76 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 16934.00 грн. заборгованості, 1306.76 грн. пені, 1191.45 грн. інфляційних витрат та 433.31 грн. 3% річних.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справі в частині вимог про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» виконати своє зобовязання за договором та передати документи товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач в добровільному порядку виконав свої зобовязання за договором відступлення права вимоги від 03 серпня 2011 року та передав позивачу документи, що підтверджують права вимоги боргу з приватного підприємства «Текрам», про що свідчить відповідна заява позивача (а.с. 79) та акт звірення взаєморозрахунків від 31 січня 2011 року (а.с. 80).

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 25 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Текрам» (03151, пр. Повітрянофлотський, 92-Б, м. Київ; 03037, вул. Максима Кривоноса, буд. 8, Соломянський район, м. Київ, р\р 26000005047301 в ПАТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164, ЄДРПОУ 25290074) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» (95015, вул. Субхі, 1-Б, м. Сімферополь, р\р 26005057001132 в КРУ ПАТ «Приватбанк»,. МФО 384436, ЄДРПОУ 34523559) 16934.00 грн. заборгованості, 1191.45 грн. інфляційних витрат, 433.31 грн. 3% річних, 1306.76 грн. пені, 198.65 грн. державного мита та 223.88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В решті частині позову відмовити.

5.Провадження у справі в частині вимог про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит» виконати своє зобовязання за договором та передати документи товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Ода» - припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.