Рішення № 19342134, 22.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011Справа №5002-28/4367-2011 За позовом Приватного підприємства «Інститут «КримГІІНТІЗ» (95022, м. Сімферополь, вул. Глінкі, 68, корп. 2).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (98600, м. Ялта, вул. Гоголя, буд. 4, оф. 9; 98635, м. Ялта, вул. Гоголя, буд. 4, кв. 40).

Про стягнення 8735,57 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність № 606 від 19.07.2011р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Приватне підприємство «Інститут «КримГІІНТІЗ» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» про стягнення 8735,57 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 6088,20 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 2099,43 грн. та 3% річних у розмірі 547,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобовязання щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 1.632-08 на виконання інженерно-геодезичних робіт від 22.08.2008 р.

Представник відповідача двічі у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвалами господарського суду АР Крим від 14.10.2011р., від 31.10.2011р. та від 10.11.2011р.

Зазначеними ухвалами господарського суду АР Крим відповідача було зобовязано надати: письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, докази сплати заборгованості (якщо є) або контррозрахунок суми заборгованості; статутні документи, власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спор, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів по даному спору. Крім того, суд зобовязував відповідача забезпечити явку у судове засідання.

Проте, вищевикладені вимоги суду відповідачем виконані не були.

22 листопада 2011р. від ТОВ «Санаторій Утьос» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з участю представника відповідача в іншому судовому процесі.

Суд не знайшов підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача, з огляду на відсутність належних доказів, які підтверджують неможливість використання відповідачем прав передбачених ст. 28 ГПК України, в частині забезпечення участі своїх представників у справі, кількість яких цією нормою не обмежена.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року між Приватним підприємством «Інститут «КримГІІНТІЗ» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (замовник) укладено договір підряду № 1.632-08 на виконання інженерно-геодезичних робіт (а. с. 47-49).

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник (ліцензія № 189037 серія АВ від 05.09.2006р.; сертифікат TUF CERT № 78100 061032 від 03.03.2006р.) зобовязується виконати інженерно-геодезичні роботи по виконавчій зйомці ділянки в районі очисних споруд санаторію «Утьос» згідно вихідних даних (технічного завдання, додатків до нього і рішення на ПИР), наданих замовником в письмовій формі.

Згідно п. 1. 2 договору, підрядник зобовязується виконати роботи і здати замовнику, а замовник зобовязується прийняти роботи та оплатити їх.

Вартість всіх доручених підряднику за цим договором робіт, визначається в сумі 12176,40 грн., в тому числі ПДВ 2029,40 грн., та зміні підлягає тільки в період дії договору за згодою сторін за умови наявності обґрунтованих причин (прийняття нормативних актів, які впливають на вартість робіт та інше) та лише в тій частині вартості, яка ще не виконана та не сплачена (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, до початку робіт замовник зобовязується перерахувати передплату підряднику в розмірі 50%.

На виконання умов договору відповідач перерахував позивачу суму у розмірі 6088,20 грн., що вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача за 09.09.2008р. (а. с. 51).

Розділом 3 договору визначено порядок здачі та приймання робіт, відповідно до якого, по завершенню робіт підрядник передає замовнику при наявності довіреності по накладним технічну документацію в 2 примірниках та акти здачі-приймання виконаних робіт (2 примірника). Замовник на протязі 5 календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт повинен прийняти роботу, підписати акти, провести остаточний розрахунок і один екземпляр акту здачі-приймання повернути підряднику (п. 3.1 та 3.2 договору).

01 жовтня 2008р. сторонами підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання пошукової продукції за договором № 1.632-08, що свідчить про те, що пошукова продукція в належному стані оформлена та задовольняє умовам договору та техзавдання (а. с. 50).

Згідно п. 4.3.1 договору, замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи у відповідності з умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами зобовязань за договором (п. 7.1 договору).

14 липня 2010р. позивач направив відповідачу претензію (вих. № 677, а. с. 52), в якій просив останнього сплатити суму заборгованості у розмірі 6088,20 грн. протягом одного місяця зі дня отримання претензії.

Відповідно до п. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Однак, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання по повній сплаті за виконані інженерно-геодезичні роботи, у звязку з чим, станом на 05.10.2011р. заборгованість останнього складає 6088,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 6088,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 547,94 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 2 099,43 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору підряду № 1.632-08 встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання обовязків за цим договором, винна сторона несе відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за виконані роботи, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 2099,43 грн. та 3% річних у розмірі 547,94 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 22.11.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 24.11.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій Утьос» (98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Гоголя, буд. 4, кв. 40, код ЄДРПО України 33386001) на користь Приватного підприємства «Інститут «КримГІІНТІЗ» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінкі, 68, корп. 2, код ЄДРПО України 02497890) суму основного боргу у розмірі 6088,20 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 2099,43 грн., 3% річних в розмірі 547,94 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.