Рішення № 19342043, 22.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011Справа №5002-9/4569-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", (вул. Озерянська, 2 , м. Горлівка, Донецька область, 84601,Україна; вул. М.Єременко,24, м. Феодосія, АР Крим, 98112, Україна)

До Приватного підприємства "Людмила-Керч", (вул. Ульянових, 33, м. Керч , АР Крим,98300, Україна); (вул. Леніна, 44, м. Керч , АР Крим,98300, Україна); (вул. Будівельників 67, м. Керч , АР Крим,98300, Україна).

Про стягнення 996,95 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник, дов. пост. від 31.07.2011 року.

Від відповідача не зявився

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 996,95 грн., у тому числі 800,00 грн. суму основного боргу, пеня - 61,15 грн., 7% штраф 56,00 грн., 20 % річних 79,80 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті держмита у розмірі 102,00 грн., та витрати на технічно інформаційне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

10 серпня 2010 р. між сторонами був укладений договір поставки № 810.

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач взяв на себе обов'язки передати у власність Відповідача алкогольні напої (далі - Товар), які належать Позивачу, а Відповідач - прийняти та оплатити їх.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

У відповідності до Договору поставки позивач поставив відповідачу 25.03.11р. товар на суму 1282,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3351 від 25.03.11р.

Відповідач повинен був здійснити остаточну оплату отриманого товару в строк до 09 квітня 2011 року.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за наданий товар не провів повністю, у звязку з чим за ним на день розгляду справи утворилась заборгованість у сумі 800 грн.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу вих. № 76 від 04.10.11р., яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 800 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 20% річних за період з 09.04.2011р. по 09.10.2011р. у сумі 79,80 грн. підлягають задоволенню. (згідно розрахунку позивача)

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 61,15 грн. пені за період з 09.04.2011р. по 09.10.2011р. та 56 грн. штрафу. (згідно розрахунку позивача)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строків оплати. У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника продукції більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розміру 7% від суми боргу.

Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 61,15 грн. пені за період з 09.04.2011р. по 09.10.2011р. та 56 грн. штрафу. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 22.11.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 23.11.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Людмила-Керч", (вул. Ульянових, 33, м. Керч , АР Крим,98300, Україна; вул. Леніна, 44, м. Керч, АР Крим,98300, Україна; вул. Будівельників 67, м. Керч , АР Крим,98300, Україна, Ід. номер №37067757, р/р 26003020092689 ПАТ ВТБ Банк м. Керч, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд", (вул. Озерянська, 2 , м. Горлівка, Донецька область, 84601,Україна; вул. М.Єременко,24, м. Феодосія, АР Крим, 98112, Україна, р/р 26007000001850 в АКБ «УкрСоцБанк», м. Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ 36899012) 800,00 грн. суму основного боргу, пеня 61,15 грн. , 7% штраф 56,00 грн., 20 % річних 79,80 грн., 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.