Постанова № 19341371, 24.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р. Справа № 5015/232/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка С.О.,

суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність № 2417 від 01.03.2011 року);

від відповідача:не з'явились;

розглянувшикасаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи",

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року,

та рішенняГосподарського суду Львівської області від 4 квітня 2011 року,

у справі№ 5015/232/11,

за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик",

в особі Львівської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" (м. Львів),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (м. Київ),

про стягнення 25 480 467 грн. 80 коп.,

в с т а н о в и в :

У січні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Львівської філії ПАТ КБ "Хрещатик" (далі за текстом ПАТ "КБ "Хрещатик") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (далі за текстом ТзОВ "Львівські автобусні заводи") про стягнення кредитної заборгованості у сумі 25 480 467 грн. 80 коп. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за Договором кредитної лінії № 105-08 від 29.08.2008 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку було нараховано проценти за користування кредитом, підвищені проценти за неперевід оборотів та пеню.

У квітні 2011 року ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось із заявою про зменшення позовних вимог, у якій просило стягнути з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" заборгованість у сумі 24 980 467 грн. 80 коп.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року у справі № 5015/232/11 (суддя Ділай У.І.) уточнені позовні вимоги було задоволено; присуджено до стягнення з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" основний борг у сумі 22 465 846 грн., проценти за користування кредитом у сумі 2 144 654 грн. 99 коп., підвищені проценти за неперевід оборотів у сумі 118 822 грн. 79 коп., пеню у сумі 251 444 грн. 02 коп., а всього 24 980 467 грн. 80 коп.; державне мито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується наданими у справу доказами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі № 5015/232/11 (головуючий суддя Желік М.Б., судді: Бонк Т.Б., Юрченко Я.О.) рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що позовні вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" є обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, у серпні 2011 року ТзОВ "Львівські автобусні заводи" звернулось з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 року касаційну скаргу ТзОВ "Львівські автобусні заводи" повернуто скаржнику з підстав, передбачених п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Усунувши недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 року, ТзОВ "Львівські автобусні заводи" повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року та рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області для передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва. В обґрунтування касаційної скарги, ТзОВ "Львівські автобусні заводи" посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст. ст. 13, 15, 17 ГПК України, оскільки на момент порушення провадження у цій справі Господарським судом Львівської області, місцезнаходженням ТзОВ "Львівські автобусні заводи" було м. Київ, бул. І.Лепсе, 6.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Львівські автобусні заводи" призначено до розгляду.

18.11.2011 року позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому вважає рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати Васищака І.М. від 23.11.2011 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя Удовиченко О.С., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача проти касаційної скарги заперечив за наведених у відзиві на неї підстав, просив рішення Господарського суду Львівської області від 04.04.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідач уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників відповідача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. ст. 13, 15 ГПК України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні враховувати, що місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 17 ГПК України передбачено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Тобто, виходячи з наведених норм, у разі, коли справа стала підсудна іншому господарському суду, господарський суд розглядає господарську справу по суті лише в тому випадку, коли при прийнятті справи до провадження вона була підсудна саме цьому суду, а саме з додержанням правил підсудності. Зокрема, якщо в процесі розгляду справи її територіальна підсудність змінилась (коли відповідач змінив юридичну адресу, судом допущено заміну неналежного відповідача, здійснено заміну сторони її правонаступником), господарський суд не вправі пересилати матеріали справи за підсудністю, а повинен розглянути справу по суті.

Однак, матеріали справи свідчать, що місцезнаходженням відповідача на момент прийняття Господарським судом Львівської області цієї справи до свого провадження було м. Київ, про що місцевому господарському суду мало стати відомо з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис 21, дата проведення запису 30.12.2010 року) станом на 01.02.2011 року (арк. справи 56-63), тобто після порушення провадження у справі ухвалою від 19.01.2011 року та до початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 29.03.2011 року, враховуючи відкладення розгляду справи ухвалами від 03.02.2011 року, від 15.02.2011 року та від 15.03.2011 року.

Таким чином, колегією суддів касаційної інстанції встановлено про фактичне недотримання правил підсудності місцевим господарським судом, і ця обставина була залишена поза увагою господарським судом апеляційної інстанції, що має наслідком скасування прийнятих господарськими судами першої та апеляційної інстанції у цій справі судових рішень, згідно з п. 6) ч. 2 ст. 11110 ГПК України.

Приписами ст. 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу.

За таких обставин прийняті у справі рішення місцевого господарського суду від 04.04.2011 року та постанова апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року підлягають скасуванню, а справа направленню за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1118, п. 3) ч.1 ст. 1119, п. 6) ч. 2 ст. 11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року та рішення Господарського суду Львівської області від 4 квітня 2011 року у справі № 5015/232/11 скасувати.

3. Справу № 5015/232/11 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:В.Ю. Поліщук П.К. Міщенко