Постанова № 19341229, 24.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"24" листопада 2011 р. Справа № 5023/5774/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В., Грека Б.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників : Приватного підприємства "Сталкер" від позивача: не з’явились від відповідача: не з’явились

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.10. 2011 року

у справі№ 5023/5774/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Спецводстрой"

доПриватного підприємства "Сталкер"

простягнення коштів в сумі 103 000,00 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Спецводстрой" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "Сталкер" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 103 000,00 грн. за договорами № 2 від 01.04.2010 року; №3 від 17.05.2010 року; №4 від 01.03.2011 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №5023/5774/11 від 25.08.2011року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року рішення Господарського суду Харківської області у справі №5023/5774/11 від 25.08.2011року залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що обставини справи, з урахуванням приписів діючого законодавства, дають правові підстави дійти висновку, що відповідачем неналежно виконані зобов’язання замовника по зазначеним вище договорам, в зв’язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в який просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року та прийняти нове рішення у справі щодо стягнення заборгованості. В касаційній скарзі відповідач, зазначає, що приймання - передачі робіт за договорами, по яких позивачем стягується заборгованість, як встановлено діючим законодавством, зокрема, п.2 ст.875та п.4 ст. 882 ЦК України, не відбулося.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

01.04.2010 року між сторонами у справі укладено договір № 2 предметом якого є заміна позивачем пластикових труб водопроводу. Пунктом 4.1 та 4.4 Договору №2 визначена сума договору 12 000 грн. та встановлено, що розрахунок за виконання роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту прийому - передачі робіт. Прийом –передача робіт за вказаним договором здійснюється, щомісячно на підставі Ф-2, Ф-3 з наданням підрядником виконавчої документації.

Відповідно до акту прийому - передачі будівельних робіт до Договору №2 за квітень 2010 року позивач здав, а відповідач прийняв будівельні роботи на суму 12 000 грн. (а.с.56-58)

Факт не оплати вказаних у акті приймання – передачі будівельних робіт до Договору №2 за квітень 2010 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

17 травня 2010 року сторонами у справі укладено договір № 3 предметом, якого є виготовлення позивачем гальванічної лінії хімічного нікелювання. Пунктом 4.1 та 4.5 Договору № 3 визначена сума договору 265 000 грн. та встановлено, що розрахунок за виконання роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту прийому - передачі робіт. Прийом –передача робіт за вказаним договором здійснюється, щомісячно на підставі Ф-2, Ф-3 з наданням підрядником виконавчої документації.

Відповідно до акту прийому - передачі будівельних робіт до Договору №3 за травень 2010 року позивач здав, а відповідач прийняв будівельні роботи на суму 260 000 грн. (а.с.20-22)

В матеріалах справи містяться платіжні доручення № 196 від 23.09.2010 року, № 125 від 31.05.2010 року та № 118 від 17.05.2010 року за загальну суму 190 000 грн. перераховану позивачу по договору № 3 від 17.05.2010 року. При чому лише в платіжному дорученні № 118 від 17.05.2010 року зазначено, що сума 50 000 грн., перерахована в якості передоплати за договором, а всі інші платежі були визначені, як сплата за гальванічну лінію. Тому, твердження відповідача, що вся перерахована ним сума за договором № 3 була передоплатою, є таким що не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, факт не оплати вказаних у акті приймання –передачі будівельних робіт до Договору №3 за травень 2010 року на 70 000 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

01 березня 2011 року сторонами у справі укладено договір № 4 предметом, якого є ремонт позивачем гальванічної лінії хімічного нікелювання. Пунктом 4.1 та 4.5 Договору № 4 визначена сума договору 21 000 грн. та визначено, що розрахунок за виконання роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту прийому - передачі робіт. Прийом –передача робіт за вказаним договором здійснюється, щомісячно на підставі Ф-2, Ф-3 з наданням підрядником виконавчої документації.

Відповідно до акту прийому - передачі будівельних робіт до Договору №4 за березень 2011 року позивач здав, а відповідач прийняв будівельні роботи на суму 21 000 грн. (а.с.26-30)

Факт не оплати вказаних у акті приймання – передачі будівельних робіт до Договору №4 за березень 2011 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договорами № 2; №3; №4 складає 103 000 грн. та її розмір відповідачем не заперечується.

Також, відповідачем у справі не заперечується факт підписання ним зазначених вище актів прийому - передачі виконаних робіт, які складені відповідно до умов визначених договорами № 2; №3; №4.

Факт наявності заборгованості та її обсягу відповідачем в касаційній скарзі не оспорюється.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на недодержання порядку передачі приймання виконаних робіт пунктам 2,5 ст.882 ЦК України, не може бути прийнято до уваги з огляду на таке.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пункт 6 зазначеної статті ЦК України передбачає, що замовник (у даному випадку відповідач) має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Матеріали справи не свідчать про те, що при підписанні актів виконаних робіт за договорами, які були укладені між сторонами у справі, замовник (відповідач) висував зауваження. Доказів того, що при прийомці робіт були виявлені недоліки відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням порядку розрахунків за виконані роботи, (які були прийняті за актами) передбачених умовами договорів, судова колегія вважає, що підстав для відмови в оплаті робіт відповідач не мав.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами, дана належна юридична оцінка фактичним обставинам справи та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні касаційної скарги Приватного підприємства "Сталкер" відмовити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.10. 2011 року у справі № 5023/5774/11 залишити без змін.

Головуючий                                                                       В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

                                                                                                    М.Б.Грек