Постанова № 19340378, 23.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"23" листопада 2011 р. Справа № 5021/456/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддівМачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргуКазенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від16.05.2011р.

у справі№5021/456/2011

Господарського судуСумської області

за позовомУправління Пенсійного фонду України в місті Шостка Сумської області

доКазенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс"

простягнення суми, - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Управління Пенсійного фонду України в місті Шостка Сумської області (далі-позивач) просило стягнути з Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" (далі-відповідач) 240249,82 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених згідно із списком №1 за квітень 2008 року та згідно із списком №2 за вересень 2008 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.03.2011р. (суддя Левченко П.І..), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкіна Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено.

Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій вирішено спір між сторонами, пов’язаний із застосуванням вимог Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, та встановлено, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 240249,82 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведено законність своїх вимог.

Між тим, судові рішення прийняті з порушення вимог процесуального закону виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України, та адміністративних судів.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до п.1 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно п.4. вказаного Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи ( п.7 Положення).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся у суд з даним позовом не як суб'єкт господарської діяльності на захист власних прав та інтересів, а діяв як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій як суб'єкт владних повноважень, тому, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, його позов про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчисленням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи, а тому підвідомчий адміністративному суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. зі справи Господарського суду Сумської області №5021/832/2011, від 31.10.2011р. зі справи Господарського суду Сумської області №5021/1049/2011 та від 16.11.2011р. зі справи Господарського суду Сумської області №5021/456/2011.

Верховний Суд України при перегляді таких справ також погоджується із судами щодо розгляду їх за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (постанова від 30.05.2011р. у справі Харківського окружного адміністративного суду за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Державного підприємства Харківський релейний завод "Радіореле" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, постанова від 25.06.2011р. у справі Полтавського окружного адміністративного суду за позовом Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області до Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Кошманівка" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Оскільки суди попередніх інстанцій на вищевказане уваги не звернули та припустились порушення вимог процесуального права щодо підвідомчості справи, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.

Статтею 1119 ч.1 п.4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для скасування судових рішень і припинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 80 ч.1 п.1, 1115, 1117, 1119 п.4, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. та рішення Господарського суду Сумської області від 17.03.2011р. у справі №5021/456/2011 скасувати.

Провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Шостка Сумської області до Казенного підприємства "Шосткінський казенний завод "Імпульс" про стягнення фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, припинити.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

                              А.М. Уліцький