Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/5199/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Яценко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову
відХарківського апеляційного господарського суду 22.09.2011 року
у справі№ 5023/5199/11 Господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до
треті особиФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
1.Акціонерне товариство фірма "Експрес Агро"
2.Акціонерне товариство "Інститут Гіпрозаводтранс"
3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Економ Плюс"
провизнання факту та зобов'язання повернути майно
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи 1:
від третьої особи 2
від третьої особи 3 не з'явились не з'явились
ОСОБА_6 дов. від 21.11.11р.
не з'явились
ОСОБА_7 дов. від 20.11.11р. В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання факту передачі об'єкту оренди, згідно договору суборенди №01/02-2009г. від 01.02.2009 року, відповідачу за актом приймання-передачі від 27.12.2010 року.
26.07.2011 року представник позивача звернувся до суду із заявою про доповнення та збільшення позовних вимог, а саме: позивач просив суд вважати прийнятим відповідачем та третьою особою ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" нежитлове приміщення, що раніше орендувалось позивачем згідно умов договору оренди № 01-02-2009 від 01.02.2009 року, а також зобовязати відповідача та третю особу ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачі від 27.12.2010 року, що належить АТ фірма "Експрес агро".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року (суддя Шатерніков М. І.) позов задоволено. Вирішено вважати прийнятим Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" нежитлове приміщення, що раніше орендувалося Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 згідно з умовами договору суборенди № 01/02-2009 від 01.02.2009 року, за актом приймання-передачі від 27.12.2010 року за винятком визначення загальної суми поліпшень (п. 4). Зобовязано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачу від 27.12.2010 року, що належить АТ фірмі "Експрес Агро". Стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 170 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року у справі №5023/5199/11 (головуючий суддя Бондаренко В. П., судді Ільїн О. В., Черленяк М. І.) апеляційні скарги відповідача та третьої особи, ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" задоволено. Апеляційну скаргу АТ фірми "Експрес Агро" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2011 року у справі №5023/5199/11 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 387, 509, 528, 599, 795 ЦК України, ст. ст. 283, 288 ГК України, ст. ст. 12, 83 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу АТ фірмі "Експрес Агро" зазначає про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники сторін і третьої особи-2 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін і третьої особи-2.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників третіх осіб 1 та 3, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судами встановлено, що 01.02.2009 року між ФОП ОСОБА_5 (орендар) та ОСОБА_4 (суборендар) укладено договір суборенди №01/02-2009, відповідно до п. 1.1 якого відповідач передав, а позивач отримав у тимчасове платне користування обєкт оренди, а саме: частину нежитлового приміщення, право власності на яке належить орендодавцеві, розташованого у офісному центрі "Економ плюс" за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до умов цього Договору.
Вказаний обєкт оренди переданий позивачу на підставі акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2009 року згідно з п. 2.3 договору суборенди.
У подальшому додатковими угодами від 31.05.2009 року та 01.07.2009 року сторонами були внесені зміни до п. 1.1 та п. 3.2 договору суборенди.
01.09.2009 року сторонами складено та підписано три додаткових акта приймання-передачі нежитлових приміщень до договору суборенди №01/02-2009 від 01.02.2009 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2010 року у справі №15/287-10, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 року, договір суборенди № 01/02-2009 від 01.02.2009 року розірвано, орендаря ФОП ОСОБА_4 виселено із займаних приміщень. Рішення набрало законної сили.
Розділом 7 договору суборенди передбачено складення сторонами акта приймання-передачі обєкту оренди у разі його повернення.
Позивач двічі звертався до відповідача листами від 27.12.2010 року та від 17.06.2011 року з проханням підписати акти приймання-передачі звільнених позивачем приміщень.
Оскільки зазначені акти приймання-передачі відповідачем підписані не були, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про визнання факту передачі об'єкту оренди згідно з договором суборенди № 01/02-2009г. від 01.02.2009 року, відповідачу - ФОП ОСОБА_5, за актом приймання-передачі від 27.12.2010 року.
Місцевий господарський суд вказану позовну вимогу задовольнив, вважаючи вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України дійшов вірного висновку про помилковість такого твердження, оскільки позивач обрав спосіб захисту порушеного права, не передбачений чинним законодавством України.
Доводи скаржника про наявність у судів необхідності вийти за межі позовних вимог колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до невірного тлумачення ст. 83 ГПК України та суперечать положенням 20 ЦК України та ст. 16 ЦК України, адже обраний спосіб захисту порушеного права законом чи договором не передбачений.
Також відхиляються доводи про те, що обраний позивачем спосіб випливає із змісту договору суборенди, оскільки зазначеним договором сторони лише встановили порядок дій при виконанні та припиненні договору, але не визначали способи захисту порушених прав в разі передачі спору на вирішення суду.
Позивач також просив суд зобов'язати ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Офісний центр "Економ плюс" повернути майно та обладнання в робочому стані, визначене в акті приймання-передачі від 27.12.2010 року, що належить АТ фірмі "Експрес Агро".
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні вказаних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності фактів про наявність спірного майна у відповідача.
Доводи касаційної скарги в цій частині відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції задоволені в порушення ч. 3 ст. 21 ГПК України вирішений спір щодо ТОВ "Офісний центр "Економ плюс", яке не є відповідачем по справі.
Задовольняючи вимогу про повернення, місцевий господарський суд всупереч ч. 2 ст. 84 ГПК України не зазначив в резолютивній частині найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження, а також не з'ясував його інші індивідуальні ознаки та дійсну вартість.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року у справі №5023/5199/11 Господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О. В. Яценко
Судове рішення № 19340286, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/5199/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: