Постанова № 19340273, 23.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"23" листопада 2011 р. Справа № 5015/2430/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуприватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", м. Львів

на постанову

та рішеннявід 15.09.2011 р. Львівського апеляційного господарського суду

від 05.07.2011 р. господарського суду Львівської області

у справі№ 5015/2430/11 господарського суду Львівської області за позовомОпарського виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", с. Опари Дрогобицького району Львівської області

доприватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона", м. Львів

простягнення 2 907 грн. 88 коп. та стягнення судових витрат представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2011 року, що прийнято у справі № 5015/2430/11 (суддя-Козак І.Б.) позовні вимоги Опарського виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Управління) до приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" (далі-Відповідач, Підприємство) про стягнення 2 907 грн. 88 коп. та стягнення судових витрат задоволені частково: стягнуто з Підприємства на користь Управління 192 грн. 88 коп. –пені; 6 грн. 77 коп. - державного мита та 15 грн. 65 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції, Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 року, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Також приватне підприємство "Торгівельна фірма "Герміона" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 року, а в задоволенні позову відмовити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року (головуючий суддя - Процик Т.С., судді: Дубник О.П., Кравчук Н.М.) апеляційні скарги залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, приватне підприємство "Торгівельна фірма "Герміона" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року, а в задоволенні позову Управління відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 207, 549 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що Відповідач здійснив прострочення поставки товару за укладеним з Позивачем договором, а тому, за умовами цього договору, у Підприємства виникло зобов'язання сплатити суму пені, розмір якої Позивачем обрахований невірно, однак не уточнений, у зв'язку з чим в цій частині вимоги підлягають задоволенню у межах заявленої до стягнення суми пені. Також, суди зазначили, що вимоги про стягнення штрафу є неправомірними, оскільки не настали підстави для застосування штрафу, так як Позивачем невірно вказані дні прострочення поставки Відповідачем товару.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача пені в сумі 192 грн. 88 коп., оскільки судами в цій частині невірно застосовані норми цивільного законодавства.

Так, умови щодо стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором від 23.12.2010 року, як встановили суди, передбачено в п. 10.2 цього договору.

Відповідно до норм ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок застосування до сторони договору санкцій за порушення умов цього договору у вигляді пені врегульовані, зокрема, нормами ст. 549 ЦК України, а також нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За приписами цих норм відповідальність у вигляді пені настає за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Судами ж в оскаржуваних рішеннях встановлений факт несвоєчасного виконання Підприємством майнового зобов'язання –з поставки товару за договором.

У зв'язку із цим, суд касаційної інстанції погоджується із доводами скаржника про відсутність правових підстав для стягнення з нього на користь Управління заявленої ним до стягнення суми пені, застосування якої передбачено умовами п. 10.2 згаданого договору від 23.12.2010 року.

У зв'язку з цим висновки судів попередніх інстанцій в цій частині є неправомірними та такими, що не відповідають обставинам справи та нормам законодавства.

Поряд з викладеним, суд касаційної інстанції, враховуючи приписи норм ст. 526 ЦК України (щодо виконання зобов'язання відповідно до умов договору тощо), погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для застосування до Підприємства штрафу за прострочення поставки товару Управлінню понад 30 днів (п. 10. 2 договору від 23.12.2010 року), оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, договір був укладений між сторонами 23.12.2010 року, поставка здійснена 03.02.2011 року, а тому прострочення становить 22 дні.

Враховуючи вищевикладене та користуючись повноваженнями, передбаченими нормами п. 2 ст. 1119 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача пені в сумі 192 грн. 88 коп. з прийняттям в цій частині нового рішення –про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача вказаної суми пені; в іншій же частині рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 526, 549 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" задовольнити.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. скасувати.

3.          Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 р. у справі № 5015/2430/11 в частині стягнення з відповідача пені скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Опарського управління у стягненні 192 грн. 88 коп. пені з ПП "ТФ "Герміона".

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2011 р. залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко                                        

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 24.11.2011 року.