Постанова № 19340197, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5015/1716/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого,

Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників: позивачаЩепанкевич Р.Є., дир., ОСОБА_5, дов. від 25.03.2011 року відповідачане з'явився (про час та місце судового засіданні повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Пустомитиагробуд"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року

у справі№ 5015/1716/11 Господарського суду Львівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М"

до Приватного підприємства "Пустомитиагробуд"

прозобов'язання звільнити займані нежитлові приміщення та не чинити перешкод у користуванні приміщеннями ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М" звернулося до господарського суду з позовом про зобовязання Приватного підприємства "Пустомитиагробуд" звільнити займані ним нежитлові приміщення матеріального складу (приміщення з 1 по 7 літ. "Г-1") загальною площею 353,2 кв.м. та адмінбудинку літ. "А-2" площею 269,5 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1, та не чинити перешкод позивачу в користуванні нежитловими приміщеннями матеріального складу (приміщення з 1 по 7 літ. "Г-1") загальною площею 353,2 кв.м. та адмінбудинку літ. "А-2" площею 269,5 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1, посилаючись статті 15, 16, 387 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги вмотивовано знаходженням відповідача без належних правових підстав у спірних приміщеннях, що є власністю позивача.

Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що займає спірне приміщення на підставі договору оренди, укладеного з співвласниками паїв Пустомитівського Райагропромбуду; спірне приміщення є предметом спору між позивачем та фізичним особами співвласниками майнових паїв, до складу яких входить спірне майно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2011 року зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Пустомитиагробуд" про визнання недійсним рішення Пустомитівської міської ради від 21.01.2010 року № 02-03/36 та визнання недійсним свідоцтва про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М" повернуто без розгляду.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року (суддя Шпакович О.) позов задоволено повністю; прийнято рішення Приватному підприємству "Пустомитиагробуд" у 20-денний строк звільнити займані ним нежитлові приміщення матеріального складу (приміщення з першого по сьоме, позначені на поверховому плані літ. "Г-1") загальною площею 353,2 кв.м. та адмінбудинку літ. "А-2" площею 269,5 кв.м. (позначені на поверховому плані літ. "А-2") розташовані по АДРЕСА_1 (стягувачем за даним рішенням визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М"); Приватному підприємству "Пустомитиагробуд" не чинити позивачу перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями матеріального складу (приміщення з першого по сьоме, позначені на поверховому плані літ. "Г-1") загальною площею 353,2 кв.м. та адмінбудинку літ. "А-2" площею 269,5 кв.м. (позначені на поверховому плані літ. "А-2"), розташовані по АДРЕСА_1. Додатковим рішенням від 14.06.2011 року з відповідача на користь позивача стягнуто 321 грн. судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року (судді: Зварич О.В. головуючий, Якімець Г.Г., Хабіб М.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме статті 770 Цивільного кодексу України, за якою до нового власника переданої в найм речі переходять права та обов'язки наймодавця за договором, позивач безпідставно набув право власності на спірне майно, що за наслідками розпаювання майна Пустомитівського районного міжгосподарського агропромислового об'єднання по будівництву "Райагропромбуд" увійшло до складу переліку майна пайового фонду; договір оренди майнових паїв не потребує нотаріального посвідчення та реєстрації; місцевий господарський суд безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову для розгляду його спільно з первісним, а суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 79 Господарського процесуального кодексу України та не зупинив провадження у справі.

Позивач усно в судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, зазначаючи на законність та обґрунтованість судових рішень; відповідач не скористався правом на участь представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Захист прав усіх суб'єктів права власності забезпечується державою; статтею 391 Цивільного кодексу України власнику надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Для правильного вирішення даного спору судам належить на підставі належних та допустимих доказів з'ясувати зміст майнових прав позивача щодо спірного майна, а також порушення прав позивача щодо користування та розпоряджання цим майном неправомірними діями відповідача.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Переліку майна пайового фонду Пустомитівського райагробуду (затвердженого Загальними зборами власників майнових паїв за протоколом № 71 від 26.12.2002 року) адміністративний будинок та матеріальний склад (спірні об'єкти нерухомості, розташовані у АДРЕСА_1) входять у Пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства.

Пустомитівською міською радою у січні 2003 року фізичним особам працівникам Пустомитівського райагробуду було видано свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, чим визначено та засвідчено їх майнові права щодо пайового фонду зазначеного підприємства.

Листом № 4 від 17.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з проханням звільнити частину адмінбудинку та приміщення складу в 10-денний термін; листом № 15 від 18.03.2010 року відповідач повідомив позивача про користування даними приміщеннями за договором оренди з комітетом співвласників майнових паїв Пустомитівського райагробуду.

На підтвердження підстав користування спірним майном відповідач надав суду договір оренди від 12.01.2007 року, укладений з співвласниками зазначених майнових паїв щодо належного їм майна строком на 5 років; судами встановлено, що предмет вказаного договору включає спірні об'єкти нерухомості, натомість договір не має ознак його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Позивач на підтвердження права власності на спірне майно надав: свідоцтва про право власності від 27.01.2010 року, докази реєстрації права власності з 21.01.2010 року (витяги з реєстрів, довідка № 4862 від 26.05.2011 року), рішення Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради від 21.01.2010 року № 02-03/36 про оформлення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М" на спірне майно, внесене до його статутного фонду Приватним підприємством "ЗахідТранс Логістик", договори купівлі-продажу спірного майна від 03.12.2009 року Приватним підприємством "ЗахідТранс Логістик" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропромбуд".

Також судами встановлено, що заочним рішенням Пустомитівського районного суду від 10.09.2010 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М" та зобов'язано голову комітету громадян співвласників майна ОСОБА_8 не чинити перешкод позивачу у користуванні спірними нежитловими приміщеннями, розташованими у АДРЕСА_1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Сервіс-М" на праві приватної власності; 25.01.2011року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного рішення.

Приписи статей 793 та 794 Цивільного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору) передбачають нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного строком на три роки і більше; за частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або держаній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації; неукладений договір не може породжувати правових наслідків, прав та обов'язків сторін в межах договору, про що вірно вказано господарськими судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги щодо правової природи даного договору, як такого, що не вимагає нотаріального посвідчення та державної реєстрації суперечать матеріалам справи та встановленим судами обставинам.

За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Надані позивачем докази підтверджують його право власності на спірне майно відповідно до вимог законодавства, встановлені судами підстави набуття позивачем права власності на спірне майно не містять ознак їх неправомірності в розумінні наведених вище положень статті 328 Цивільного кодексу України; заперечення відповідача про наявність спору щодо даного майна у позивача з іншими особами стосуються інших правовідносин (позивача з цими третіми особами) та не можуть спростовувати належність доказів, наданих позивачем на підтвердження його права власності у негаторному позові.

Таким чином на підставі належних та допустимих доказів судами попередніх інстанцій повно та достовірно встановлено істотні обставини справи щодо змісту майнових прав позивача на спірні приміщення, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права; наданий відповідачем договір оренди правомірно не взято судами до уваги з тих підстав, що в силу порушення вимог щодо державної реєстрації та нотаріального посвідчення цього договору він не створює для відповідача жодних правових наслідків.

Перебування відповідача у приміщенні без відповідних правових підстав порушує право власності позивача, що підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Розглянувши доводи касаційної скарги щодо допущених судами попередніх інстанцій процесуальних порушень, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом законно не прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву скаржника з огляду на недодержання останнім приписів статей 57 та 60 Господарського процесуального кодексу України; апеляційний господарський суд вмотивовано відхилив клопотання скаржника про зупинення провадження у справі; доводи скаржника в цій частині є невмотивованими.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянули всебічно, повно та обєктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, вірно застосували норми матеріального права та дотримали вимог норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та суперечать обставинам справи, змісту судових рішень; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Пустомитиагробуд" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року у справі № 5015/1716/11 Господарського суду Львівської області та рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року залишити без змін.

ГоловуючийТ.Дроботова

СуддіН. Волковицька

Л. Рогач