Постанова № 19339921, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/5029/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат", смт Чкаловське Чугуївського району Харківської області,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011

зі справи № 5023/5029/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" (далі –Товариство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівський торговий дім" (далі –Торговий дім), м. Південне Харківського району Харківської області,

про стягнення коштів,

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився,

відповідача –Лисенко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Торгового дому 14 785,26 грн. основного боргу, 813,19 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 205,73 грн., а всього 15 804,18 грн., що мотивувало неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати товару, поставленого за договором від 27.11.2009 № 27/1-11 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК України) мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов’язань з оплати одержаного від позивача товару.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. –головуючий суддя, судді Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

У прийнятті постанови зі справи суд апеляційної інстанції з посиланням на приписи статті 526 ЦК України, статей 193, 265 ГК України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив з того, що: акт звірки розрахунків за період з 11.01.2010 по 24.12.2010 (далі –Акт) не підписаний представником Торгового дому; за спірними накладними (а.с. 21-46) Товариство поставило відповідачу товар на суму 133 621,03 грн., тоді як за Актом Торговий дім сплатив 135 301,67 грн.; відсутні докази отримання відповідачем товару за накладними від 01.12.2010 № ВН-0006434 на суму 7 842,74 грн. та від 02.12.2010 № ВН-0006456 на суму 2 829,97 грн.; відсутні докази постачання позивачем товару в 2009 році.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Торговий дім подав відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судове рішення апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Таку правову позицію викладено і в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".

Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас суд апеляційної інстанції всупереч приписам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України обставин справи з належною повнотою не встановив і доводів, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, не обґрунтував відповідними доказами: не встановив підстав та періоду виникнення спірної заборгованості (за якими накладними та коли); не витребував у позивача доказів стосовно поставок товару в 2009 році (якщо визнав їх такими, що стосуються предмета спору); не перевірив загального стану розрахунків сторін; не визначився остаточно із доказовою силою Акта [відхиливши його як доказ, взяв до уваги зазначені в ньому відомості стосовно наявної переплати (135 301,67 грн. проти 133 621,03 грн.)]; не встановив обставин виникнення зазначеної переплати; не врахував того, що загальна вартість товару за накладними від 01.12.2010 № ВН-0006434 на суму 7 842,74 грн. та від 02.12.2010 № ВН-0006456 на суму 2 829,97 грн., навіть з урахуванням згаданої переплати за Актом, є меншою, ніж 14 785,26 грн. основного боргу, на стягненні якого наполягає позивач [7 842,74+2 829,97+(135 301,67–133 621,03)=12 353,35], та не вирішив питання щодо стягнення наявної різниці в сумі 2 431,91 грн.

За таких обставин апеляційному господарському суду для прийняття законного і обґрунтованого рішення зі справи належало: витребувати у сторін докази, які він вважає необхідними; встановити дійсний стан взаємовідносин сторін за Договором; з’ясувати період та підстави виникнення спірної заборгованості; перевірити (на підставі дослідження наявних доказів) розмір боргу та правильність нарахування позивачем сум інфляційних втрат та 3 % річних; вичерпно оцінити наявні доводи й заперечення сторін (у тому числі стосовно податкових накладних). Проте ним цього з належною повнотою здійснено не було.

Отже, апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним постанови зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до апеляційного господарського суду, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 зі справи № 5023/5029/11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Селіваненко

Суддя           І.Бенедисюк

Суддя                                                                                           Б.Львов