Постанова № 19339188, 22.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/2020/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика", с.Санжари Харківського району Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011

зі справи № 5023/2020/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм", м.Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика", с.Санжари Харківського району Харківської області

про стягнення 99294,90грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –Загорська О.В.,

відповідача – Бубен В.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          У березні 2011 року позивач звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика", згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з останнього 88125,16грн. основного боргу, 16421,23грн. пені, 8719,62грн. інфляційних втрат, 2507,86грн. 3 % річних.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2011 (суддя Доленчук Д.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А. –головуючий, судді Барбашова С.В. і Білецька А.М.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 77 165,00грн. основного боргу, 7771,47грн. пені, 7099,16грн. втрат від інфляції, 2122,03грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02.06.2011 та постанову апеляційного суду від 16.08.2011. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст.22 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач суду не подав.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11 лютого 2009 року сторонами зі справи був укладений договір № 114 на поставку товарів (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити відповідачу ветеринарні препарати та інші товари (продукцію), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що продукція вважається переданою позивачем та прийнятою відповідачем по якості та кількості з моменту підписання сторонами накладних про відпуск продукції (на підставі довіреностей відповідача).

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за поставлену продукцію та послуги здійснюються відповідачем на підставі рахунків позивача протягом 10 календарних днів після отримання продукції або передплати.

У цьому зв’язку судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 341774,05грн., який був оплачений відповідачем частково, в сумі 264608,89грн., тобто несплаченою лишилась сума боргу в розмірі 77165,00грн.

Звертаючись із позовом до суду, позивач наполягав на стягненні з відповідача 88125,16грн. основного боргу, 16421,23грн. пені, 8719,62грн. інфляційних втрат, 2507,86грн. 3 % річних. Дані обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача 77 165,00грн. основного боргу, 7771,47грн. пені, 7099,16грн. втрат від інфляції, 2122,03грн. 3 % річних.

Прийнятті зі справи судові рішення в іншій частині, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог, не оскаржується жодною з сторін.

Твердження відповідача про те, що суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за відсутності його представника, порушив вимоги статті 22 ГПК України є безпідставними і до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи даними про те, що відповідач належним чином повідомлявся про час розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 у справі № 5023/2020/11 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Богодухівська птахофабрика" - без задоволення.

Суддя Селіваненко В.П. СуддяЛьвов Б.Ю. Суддя Харченко В.М.