Рішення № 19337588, 08.11.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-2199/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Прогрес-Риєлт”, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогресбудінвест” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес”, про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди ;

ВСТАНОВИВ :

В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства

„Прогрес-Риєлт” (далі ПП „Прогрес-Риєлт”), треті особи без самостійних вимог щодо

предмета спору : Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогресбудінвест” (далі ТОВ „Прогресбудінвест”) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес” (далі ТОВ „Прогрес”), про розірвання договору № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 11 квітня 2007 року та стягнення грошових коштів за цим договором в сумі 227554,49 грн., з яких : внесені ним грошові кошти за цим договором 152108,62 грн.; сума інфляційного збільшення суми грошових коштів за цим договором за період з квітня 2007 року по червень 2009 року 74685,33 грн.; штраф згідно з п.7.5. цього договору 760,54 грн.

Крім того, позивач вимагає стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., вказуючи що через невиконання відповідачем своїх зобовязань за згаданим договором та неможливість отримати довгоочікуване житло, він зазнає моральні страждання, які полягають у його душевних стражданнях від усвідомлення своєї безсилості у цій ситуації, в звязку з чим погіршився стан його здоровя.

Позивач веде дану справу в суді через свого представника ОСОБА_2, який підтримав позов та просив розглянути справу за його відсутності, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Відповідач та треті особи не повідомили суду причини своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про одержання ними судових повісток.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 11 квітня 2007 року сторони уклали договір № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна, який за своїм правовим змістом є договором купівлі-продажу майнових прав. За умовами цього договору відповідач зобовязався передати у власність позивача пай безумовне майнове право на новозбудоване майно, а саме квартиру під будівельним номером 668, загальною площею 33,20 кв.м., що розташована на 11 поверсі в секції № 5 жилого будинку № 4 обєкту будівництва : жилого комплексу з вбудовано-прибудованими обєктами торгівлі та обслуговування, що розташований в АДРЕСА_1, а позивач зобовязався прийняти пай та сплатити за нього 152108,62 грн. протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Відповідно до п.4.3. цього договору орієнтовний строк закінчення будівництва і прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію 4 квартал 2008 року.

Позивач виконав свої зобовязання за цим договором щодо внесення відповідачу грошової суми у розмірі 152108,62 грн. у передбачений цим договором термін, що підтверджується квитанцією № 68621 від 12.04.2077 року.

Позивач стверджує, до теперішнього часу будівництво вищевказаного жилого будинку, в якому повинна була бути його квартира, ще навіть не розпочалося та цей будинок стоїть на рівні виритого котловану, а відповідачем не було здійснено жодних заходів щодо початку будівництва, що робить затягування будівництва цього жилого будинку та здачу його в експлуатацію на невизначено довгий термін та у найближчому майбутньому не вбачається можливим, а відповідач не спростував ці доводи позивача, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що очевидним є той факт, що через невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 11.04.2007 року, він позбавлений того, на що розраховував при укладені цього договору з відповідачем, а саме - отримати у власність квартиру наприкінці 2008 року.

Пунктом 7.5. цього договору передбачено, що за прострочення передачі паю підприємство сплачує пайовику штраф у розмірі 0,5 % від грошової суми, фактично сплаченої пайовиком підприємству за цим договором (152108,62грн.*05%=760,54грн.).

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині розірвання укладеного між ним і відповідачем 11.04.2007 року договору № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна, стягнення з відповідача на користь позивача внесених ним грошових коштів за цим договором в сумі 152108,62 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу згідно з п.7.5. цього договору в сумі 760,54 грн. підлягають задоволенню.

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що через невиконання відповідачем умов договору № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 11.04.2007 року йому завдані матеріальні збитки в розмірі інфляційних втрат в сумі 74685,33 грн., що повязано із знеціненням внесених ним за цим договором грошових коштів в сумі 152108,62 грн. у звязку з зростанням індексу інфляції в Україні в період з квітня 2007 року по червень 2009 року.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., суд виходить з того, що умовами вищевказаного договору не визначено моральну шкоду як вид відповідальності за порушення сторонами своїх зобовязань. Крім того, положення глави 82 ЦК України, які врегульовують правила деліктної відповідальності, не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобовязання, тому у випадку невиконання зобовязань положення ст.1167 ЦК України, яка встановлює підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, не застосовуються. Також суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Але задоволення такої вимоги за умови її предявлення можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.4 Закону України „про захист прав споживачів”, який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1950,00 грн., з яких : витрати, повязані зі сплатою судового збору 1700,00 грн. ; витрати, повязані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, - 250,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.525,526,610-611,651,653,1166 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 11 квітня 2007 року, укладений між Приватним підприємством „Прогрес-Риєлт” (код ЄДРПОУ 33567663, адреса : 65026 м.Одеса, вул.Приморська, 49) та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного підприємства „Прогрес-Риєлт” (код ЄДРПОУ 33567663, адреса : 65026 м.Одеса, вул.Приморська, 49) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором № ПВ-4-177 про пайову участь у будівництві обєкта нерухомого майна від 11 квітня 2007 року в розмірі 227554 (двісті двадцять сім тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. 49 коп. та судові витрати в сумі 1950 (одна тисяча девятсот пятдесят) грн. 00 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його ухвалення.

Суддя Н.А.Ільченко

08.11.2011