Постанова № 19336601, 10.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5023/8592/11

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4662 Х/1-18) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2011 року у справі № 5023/8592/11

за позовом Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, смт Н.Водолага,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро", с. Сосонівка Нововодолазького району Харківської області,

про зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

          Позивач - Нововодолазька райдержадміністрація Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро", відповідача, про зобов?язання звільнити та привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельні ділянки земель запасу та резерву Нововодолазької райдержадміністрації Харківської області площею 689,2405 га, які знаходяться за межами Сосонівської сільської ради, та стягнути 200000,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

          Крім того, позивач просив суд вжити до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро" заходи для забезпечення позову Нововодолазької райдержадміністрації Харківської області –накласти арешт на врожай зернової кукурудзи врожаю 2011 року, що вирощений на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької райдержадміністрації Харківської області площею 689,2405 га, які знаходяться за межами Сосонівської сільради і самовільно зайняті Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро".

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2011р. у справі № 5023/8592/11 (суддя Буракова А.М.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено: накладено арешт на майно - врожай зернової кукурудзи врожаю 2011 року, що вирощений на земельних ділянках земель запасу та резерву Нововодолазької райдержадміністрації Харківської області площею 689,2405 га, які знаходяться за межами Сосонівської сільради і самовільно зайняті Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-Агро".

          Відповідач з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржувану ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити позивачеві у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на врожай порушує законні права відповідача як орендаря на використання земельних ділянок за призначенням та ставить під загрозу цілісність, схоронність та якість цього врожаю.

Також вказує на те, що відповідно до бухгалтерської довідки відповідача (при складанні якого була використана статистична та ринково-комерційна інформація) вартість врожаю кукурудзи, яка належить відповідачу, з полів площею 689,2405 га перевищує більш ніж в 30 разів розмір позовних вимог, що, на думку відповідача, ставить під сумнів адекватність та розумність вжиття оскаржуваною ухвалою засобу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на цей врожай.

До того ж, відповідач звертає увагу на те, що він є успішним сільськогосподарським підприємством, не перебуває на стадії банкрутства, не є відповідачем по іншим судовим процесам і позивачем не надано доказів ухилення відповідача в минулому законних вимог державних органів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.11.2011 року на 16:30 год.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115822133073 та №6115822133081 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в ухвалі висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є реальна загроза того, що відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

За загальними правилами, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов"язати відповідача звільнити та привести у придатний для використання за цільовим призначенням стан земельні ділянки земель запасу та резерву Нововодолазької райдержадміністрації Харківської області площею 689,2405 га, які знаходяться за межами Сосонівської сільської ради, та стягнути 200000,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок .

А тому, можлива реалізації відповідачем вказаного врожаю може зробити виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову неможливим або суттєво його утруднити.

          Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, вказаними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на врожай кукурудзи порушує законні права відповідача як орендаря на використання земельних ділянок за призначенням та ставить під загрозу цілісність, схоронність та якість цього врожаю.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким посиланням, оскільки питання законності використання відповідачем спірної земельної ділянки входить до предмету розгляду даної справи по суті, у зв"язку з чим до винесення рішення стосовно такого використання існує невизначеність щодо цього питання.

Також відповідач вказує на те, що відповідно до бухгалтерської довідки відповідача (при складанні якого була використана статистична та ринково-комерційна інформація) вартість врожаю кукурудзи, яка належить відповідачу, з полів площею 689,2405 га перевищує більш ніж в 30 разів розмір позовних вимог, що, на думку відповідача, ставить під сумнів адекватність та розумність вжиття оскаржуваною ухвалою засобу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на цей врожай.

Однак, на думку колегії суддів, такі твердження є безпідставними, оскільки базуються виключно на документах, створених відповідачем.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаної ухвали відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2011р. у справі № 5023/8592/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Повний текст постанови складено 11.11.2011 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Колєснік Н.Ю.

14.11.2011