Рішення № 19335038, 09.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2011 р.Справа № 10/5025/1664/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" м. Донецьк

до фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область

про стягнення 120892, 74грн. з яких, 103830,30 грн. - попередньої оплати, 1810,17 грн. - 3% річних, 7315, 80 грн. інфляційних втрат , 7936,47 грн. - пені

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №20/07/11-15 від 20.07.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №18/2 від 30.09.2011р.

Рішення приймається 09.11.2011р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом , враховуючи зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача 120892,74 грн. , з яких 103830,30 грн. сплаченої попередньої оплати згідно договору №2-КХм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010р. від 13.09.2010р., 1810,17 грн. 3% річних, 7315,80 грн. інфляційних втрат, 7936,47 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання, посилаючись на ст.ст. 526, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умови договору.

В обґрунтування позову зазначає, що на виконання договору від 13.09.2010р. №2-К Хм купівлі- продажу цукрових буряків урожаю 2010р., позивачем було переховано відповідачу авансом 500000 грн., однак відповідачем було поставлено буряків лише на 348842, 70 грн., після підписання акту звірки від 01.11.2010р., відповідачем повернуто позивачу 47327 грн. грошових коштів. Решта суми коштів не повернута, вимога про повернення коштів залишена без відповіді та задоволення.

З приводу заперечень відповідача , посилаючись на п.2.3 договору №2-КХм, зазначає, що обов'язок ініціювати та погоджувати графік поставки цукрових буряків покладається на господарство, при цьому звертає увагу, що відповідач здійснював поставки цукрових буряків впродовж жовтня 2010р. без узгодженого графіка.

Вказує на те, що п.5.6 договору передбачено, що замовлення автотранспорту для завантаження буряку проводить відповідальна особа "Господарства", однак таке замовлення не було здійснено, що на думку позивача, свідчить про те, що Відповідач не мав на меті продовжити поставку цукрових буряків.

Звертає увагу суду на те, що на виконання вимоги 4.5. договору, 01 листопада 2010 року між сторонами був складений і підписаний акт звірки, в якому була зазначена заборгованість відповідача на загальну суму 151157,30 гривень. Позивач вважає, що підписанням акту звірки відповідач підтвердив факт завершення здачі цукрового буряку, що надає право позивачу вимагати повернення суми попередньої оплати згідно п. 2, 3 ст. 693 ЦК України. Стверджує, що перерахування на розрахунковий рахунок позивача відповідачем 47327 грн. є підтвердженням того, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем по поверненню суми попередньої оплати.

Акцентуючи увагу на тому , що за умовами договору предметом є виробництво та купівля цукрових буряків урожаю 2010 року для виробництва цукру, вважає , що логічним є те, що відповідач не може виконати свої зобов'язання та передати цукровий буряк в кількості необхідній для повного виконання договору №2 КХМ в 2011 році, оскільки даний продукт потрібен був для виробничого сезону 2010 року, а згідно п. 9.1. Договору приймання цукрових буряків припиняється за дві доби до зупинки цукрового заводу. ( виробничий сезон 2010 року закінчився і зупинка цукрового заводу відбулась 01.01.2011 року, що підтверджується наказом №21 від 30.12.2010 р.).

Зазначає, що в даному випадку має місце прострочення боржника (Відповідача) і в 2011 році виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора.

На думку позивача , договір №2КХм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року від 13.09.10 року не можна вважати договором про спільну діяльність ні по суті, ні по факту оскільки, його назва та зміст не відповідає вимогам законодавства, що зазвичай ставляться до договорів про спільну діяльність, а характер відносин між сторонами та зміст Договору №2 КХм від 13.09.10 р. доводить, що між сторонами укладений договір купівлі-продажу з елементами договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Вважає твердження відповідача про те , що підприємство не виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання транспорту є безпідставними та необґрунтованими. При цьому з приводу листів , наданих відповідачем з вимогою до позивача надати автотранспорт для поставки цукрового буряка, зазначає, що позивач листи №32 від 29.10.2011р., №43 від 02.11.2010р. не отримував, відсутні і докази про направлення ( вручення) даних листів і у відповідача. Звертає увагу на той факт, що відповідач також не скористався положеннями п. 4.2 договору від 13.09.2010р.

Відповідач у відзиві на позов від 17.10.2011р., додаткових поясненнях та повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції, посилаючись на ст.526 ЦК України, п.2.3. договору купівлі-продажу цукрових буряків від 13.09.2010р. , вказує на те, що сторонами не було складено графіку поставки товару, не було фактично встановлено ні кількість, ні терміни поставки цукрового буряку, тому претензія позивача від 12.04.2011 р. є безпідставною, оскільки відповідач не порушував умови договору, а норми ст.ст. 614,621,623 ЦК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Звертає увагу, що з вини позивача відповідач не зміг завантажити та доставити весь обсяг буряків, тому, що позивач не надав відповідачу необхідну кількість автотранспорту.

На думку відповідача, характер відносин між сторонами та зміст Договору №2-К Хм вказує, що предметом договірних відносин є не поставка, а спільна діяльність. Приходить до висновку, що оскільки позивач сам визнав у позовній заяві, що відповідач перерахував позивачу у зв'язку з виходом його із спільної діяльності частку, що урівнює позивача з відповідачем у витратах та доходах, а саме суму у розмірі 47327,00 гривень, то відповідач не вважає себе зобов'язаним перед позивачем за Договором №2-К Хм.

Акцентує увагу на тому, що позивачем не визначався відповідно до ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем зобов'язання повернути гроші, перед тим як звернутися до господарського суду з позовом, оскільки відповідачу надіслана претензія від 22.09.2011р., а не 12.04.2011р. як зазначає позивач. Також вважає, що надіслана претензія є нечинною, оскільки підписана уповноваженим В.Я. Золовським без посилань на відповідні його повноваження.

В додаткових поясненнях від 04.11.2011р. просить суд врахувати , що в порушення вимог п. 2.2 договору №2-КхМ позивач не надав відповідачу автотранспорт в потрібній кількості для відвантаження цукрового буряку, що змусило господарство відпускати цукровий буряк на інші цукрові заводи. Вважає, що в даному випадку мало місце невиконання зобов'язань позивачем, що надає право відповідачу зупинити виконання свого обов'язку як передбачено п. 3 ст. 538 ЦК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між фермерським господарством "Ясенків сад" (господарство) та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (підприємство) 13.09. 2010 р. був укладений договір № 2-К Хм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року.

Згідно з п.п.2.1-2.3 даного договору господарство зобов'язувалось посіяти, виростити, передати підприємству цукрові буряки в кількості 1112 тон в заліковій вазі, навантажити в автотранспорт , наданий підприємством для доставки та доставити на бурякоприймальний пункт підприємства ( м. Хмельницький, вул. Заводська, 59) усі вирощені буряки з усієї посіяної площі. Для забезпечення підвищення якості цукрових буряків, їх ефективної переробки з мінімально можливими втратами та врахуванням негативних природних явищ, поставляти цукрові буряки в кількості і в терміни за узгодженим між "господарством" і "підприємством" графіком, який погоджується не пізніше ніж за 10 днів до початку збирання врожаю. "Господарство" і "підприємство" за взаємною письмовою згодою, в силу обставин, що склались, мають право коригувати щоденні графіки доставки буряків.

Відповідно до п.2.4 договору на господарство покладено обов'язок після завершення здачі цукрових буряків на протязі 15 днів провести звірку з підприємством за вивезену сировину.

Згідно з п.4.1 договору "підприємство" оплачує "господарству" прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки у заліковій вазі для виробництва цукру за ринковою ціною 450 грн. за одну тону цукрових буряків в заліковій вазі, без урахування цукристості. Оплата за здані цукрові буряки здійснюється шляхом передоплати в сумі 500000 грн.

З положень п. п. 4.2 , 5.6 договору вбачається, що транспортування буряків, які закуплені за грошові кошти може здійснюватися господарством , підприємство відшкодовує витрати по доставці придбаних на умовах купівлі-продажу цукрових буряків згідно узгоджених тарифів, господарство несе матеріальну відповідальність за використання замовленого ним автотранспорту для перевезення цукрових буряків . Замовлення проводить відповідальна особа господарства.

Відповідно до п. 4. 5 договору звірка поставленої кількості цукрових буряків і підписання акту звірки розрахунків проводиться протягом 15 (п'ятнадцяти) днів після закінчення вивезення сировини господарством. У цей термін господарство зобов'язане підписати акт звірки, чи надати мотивовану відмову, у іншому випадку акт вважається погодженим у редакції "підприємства".

Пунктом 5.3 договору передбачено , що у разі порушення графіка постачання цукрових буряків "господарство" сплачує "підприємству" штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставлених у термін цукрових буряків за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1. Договору , останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань. Приймання цукрових буряків від "господарства" припиняється за 2 (дві) доби до зупинки цукрового заводу.

На виконання умов договору позивач згідно платіжного доручення № 992 від 16.09.2010 року. перерахував відповідачу 500000,00 грн.

Протягом жовтня 2010 року відповідач поставив на бурякоприймальний пункт позивача цукрових буряків на загальну суму 348 842,70 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 22.10.2010р. на суму 9551,25 грн., від 23.10.2010р. на суму 54531,45 грн., від 24.10.2010р. на суму 97367,40 грн., від 25.10.2010р. на суму 56737,35 грн., від 26.10.2010р. на суму 11465,10 грн., від 27.10.2010р. на суму 18251,10 грн., від 28.10.2010р. на суму 45744,75 грн., від 29.10.2010р. на суму 46537,65 грн., від 30.10.2010р. на суму 8656,65 грн. Даний факт не заперечується сторонами.

01.11.2010р.сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, який скріплений печатками сторін, згідно якого кредиторська заборгованість відповідача станом на 31.10.2010р. становила 151 157,30 грн.

Згідно наказу №21 від 30.12.2010р. ТОВ "Торгова компанія "Урожай" було проведено консервацію з 01.01.2011р.строком на 6 місяців цукрового заводу в м. Хмельницький , вул. Заводська, 59.

Відповідачем було повернуто позивачу кошти в сумі 47 327,00грн., що підтверджується реєстром електронних платіжних доручень від 19.11.2010р.

Позивач, вказуючи на недопоставку буряку та неповернення коштів, надіслав відповідачу претензію від 12.04.2010р. , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2011р. та витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції позивача, з вимогою повернути 103830,30 грн. перерахованих авансом коштів до 20 квітня 2011 року. Дана вимога залишена без відповідач та задоволення.

Оскільки відповідач не повернув кошти в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом , враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення з останнього 120892,74 грн. з яких, 103830,30 грн. сплаченої попередньої оплати, 1810,17 грн. 3% річних, 7315,70 грн. інфляційних втрат, 7936,47 грн. пені

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 2-К Хм від 13.09.2010р. на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року , перераховано як попередня оплата 500000 грн. Відповідачем поставлено позивачу цукровий буряк на загальну суму 348842,70 грн., недопоставлено буряку на 151157,30 грн. та повернуто позивачу кошти в сумі 47327 грн. В зв'язку з неповним виконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивачем була направлена останньому вимога щодо повернення 103830,30 грн. коштів.

Доказів про поставку товару на 103830,30 грн. чи про повернення позивачу 103830,30 грн. суду не подано. Тому , з огляду на вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення 103830,30 грн. сплачених як попередня оплата підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що відсутній факт прострочки виконання грошового зобов'язання оскільки позивачем не визначив згідно ст. 530 ЦК України строк виконання зобов'язань. В даному випадку судом враховуючи те, що позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою до 20.04.2011р. повернути перераховані кошти в сумі 103830,30 грн., що підтверджується витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції позивача за 12.04.2011р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2011р. Доводи відповідача про неотримання ним претензії - вимоги від 12.04.2011р. та отримання претензії-вимоги від 22.09.2011р. разом із додатками до копії позовної заяви є непереконливі, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами про відправку та отримання претензії від 12.04.2011р. та тим, що згідно додатку до позовної заяви позивач вказав про долучення до позовної заяви претензії від 12.04.2011р. та поштового повідомлення про її вручення. Не заслуговують на увагу твердження відповідача, що претензія є не чинною, так як підписана уповноваженим Золовським В.Я. , оскільки згідно довіреності від 25.02.2011р. позивачем надано Золовському В.Я. повноваження щодо підписання претензій , вимог по господарських договорах.

Судом приймається до уваги положення п.п. 2.4 та 4.5 договору від 13.09.2010р №2-КХм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010р. та акт звірки від 01.11.2010р. взаємних розрахунків підписаний та скріплений печатками сторін, який оцінюється судом як підтвердження господарством завершення здачі цукрових буряків в силу положень договору від 13.09.2010р.

Безпідставними та необґрунтованими суд вважає твердження відповідача щодо невиконання позивачем зобов'язань надання автотранспорту для вивезення цукрових буряків з посиланням на листи №32 від 29.10.2010р., №43 від 02.11.2010р., що призвело до невиконання зобов'язань відповідачем. При цьому враховуються положення п.п.4.2 та 5.6 договору від 13.09.2010р. якими передбачено здійснення замовлення автотранспорту господарством та можливість здіснення транспортування буряків господарством з відшкодуванням позивачем витрат по доставці. Звертається увага на те, що відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надано суду доказів про проведення відповідачем замовлення на автотранспорт на доставку буряків та доказів про направлення ( вручення) позивачу листів№32 від 29.10.2010р., №43 від 02.11.2010р.. Крім того, лист №43 був датований 02.11.2010р.. уже після того, як сторонами було підписано вищевказаний акт звірки від 01.11.2010р..

Позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 7315, 80 грн. інфляційних нарахувань , 1810,17 грн. 3% річних за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, лист ВСУ №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1231,53 грн. втрат від інфляції та 861,93грн. 3 % річних (за період з 21.04.2011р. по 31.07.2011р.) враховуючи строк виконання зобов'язання щодо повернення коштів, визначений у вимозі - 20.04.2011р. В задоволенні нарахованих 6084,27грн. інфляційних втрат та 948,24 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка. що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7936,47 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р. на суму 103830,30 грн. за невиконання грошового зобов'язання, посилаючись на Закон України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Доказів про укладення між сторонами письмової угоди щодо нарахування пені за неповернення авансових коштів ( виконання грошового зобов'язання) суду не подано. Натомість пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення графіка постачання цукрових буряків "господарство" сплачує " підприємству" штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставлених у термін цукрових буряків за кожен день прострочення.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм та умов п. 5.3 договору вбачається, що за правовою природою неустойка, яку передбачили сторони є пенею.

Тобто, умовами договору передбачено стягнення штрафних санкцій (пені) в тому випадку коли відповідач не допоставив продукцію, і позовна вимога позивача стосується виконання зобов'язання в натурі.

Однак, позивачем подано позов предметом якого є стягнення грошових коштів, які були попередньо перераховані для отримання урожаю буряку від відповідача та пеню в сумі 7936,47 грн. за неповернення даних коштів.

Таким чином, з огляду на викладене , в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7936,47грн. слід відмовити. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2011р. по справі №20/2135-10 .

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" м. Донецьк до фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область про стягнення 120892, 74грн. з яких, 103830,30 грн. сплаченої попередньої оплати, 1810,17 грн. 3% річних, 7315, 80 грн. інфляційних втрат , 7936,47 грн. пені задоволити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область (код 34412566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (м. Донецьк, код 34940079) 103830,30 грн. (сто три тисячі вісімсот тридцять гривень 30 коп.) сплаченої попередньої оплати, 861,93 грн. (вісімсот шістдесят одну гривню 93 коп.) 3% річних, 1231,53грн. (одну тисячу двісті тридцять одну гривню 53 коп.) інфляційних втрат, 1059,24 грн. ( одну тисячу п'ятдесят дев'ять гривень 24 коп.) витрат по оплаті державного мита, 206,74 грн. ( двісті шість гривень 74 коп. ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову , в частині стягнення 6084, 27 грн. інфляційних втрат, 948,24 грн. 3% річних, 7936,47 грн. пені відмовити.

Суддя В.В. Виноградова

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу,3-відповідачу.

< Суддя по справі >