Постанова № 19330788, 17.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. Справа № 5015/1465/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Є.Борденюк,

І.Кондратової

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скаргиоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

на постановувід 13.09.2011 р.

Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 5015/1465/11

за позовомоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1"

досуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

простягнення 62 218,02 грн. В судове засідання прибули представники сторін:

відповідачаОСОБА_5 (дов. від 17.05.2010) Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 21938,24грн., у тому числі 12502,2грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги та 9436,04грн. пені.

Відповідно до заяви №3 про збільшення позовних вимог, яка надійшла до господарського суду Львівської області 12.05.2011, позивач збільшив позовні вимоги до 65218,02грн. за рахунок збільшення періоду, в тому числі заборгованість за спожиті комунальні послуги з врахуванням встановленого індексу інфляції 38074,11грн., 244,08грн. 3% річних, 26899,83грн. пені.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2011 (суддя Т.Фартушок), яке залишене без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 (колегія суддів: Г.Мельник, Д.Новосад, О. Михалюк), позов задоволений частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 36 852,27 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 1221,74 грн. інфляційних нарахувань, 244,08 грн. 3%річних; в решті позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

26.11.2010 між позивачем (Управитель) та відповідачем, як фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Власник) укладений договір №04/2010 відносин власників нежитлових приміщень та управителя, відповідно до п.2 якого, Управитель безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення у встановленому порядку фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном будинкового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном ОСОБА_4, який є власникос приміщення загальною площею 502,5 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. АДРЕСА_1, 5-ий поверх (ліва сторона); Власник приміщення бере участь у витратах на виконання зазначених робіт; право власності на нежитлові приміщення зареєстроване за ОСОБА_4 як приватна власність на підставі витягу про реєстрацію права власності від 13.01.2010 №25025608; нежитлові приміщення, які використовуються під офіс, обладнані водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, електроенергією.

Відповідно до п.4.2.5 Договору, Власник приміщення зобовязується у встановлені терміни сплачувати належні платежі, економно використовувати воду, газ, електричну енергію та теплову.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що плата за надання послуг, визначених умовами договору (п.5.1), вноситься Власником щомісячно не пізніше 5-го числа наступного місяця на підставі рахунку Управителя; Власник самостійно одержує рахунок у Виконавця і вносить плату до збігу вказаного у цьому пункті строку.

Згідно з п.п.5.3, 5.4 Договору, розмір щомісячної плати за надані комунальні послуги визначається шляхом розподілу щомісячної суми витрат Управителя між всіма власниками пропорційно до займаних площ; тарифи на послуги з утримання загальнобудинкових мереж, обладнання, прибудинкової території тощо визначаються Управителем на основі затвердженого кошторису доходів та витрат на поточний рік, до затвердження річного кошторису та витрат на поточний рік; до затвердження річного кошторису тарифи поточного місяця визначаються Управителем на підставі фактичних витрат пропорційно до займаних Власником площ.

У відповідності до п.8.4 Договору, договір вступає в силу з 01.12.2010; він поширюється також на відносини з централізованого замовлення та оплати Управителем комунальних послуг, спожитих Власником, з моменту укладення Управителем відповідних договорів з їх постачальниками.

З наявних у матеріалах справи листів Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" №25/1-933 від 24.09.2010 та №25/1-1108 від 29.10.2010, постачання теплової енергії до окремо взятого субєкта господарювання в нежитловому будинку по вул..АДРЕСА_1 неможливе, оскільки система теплопостачання даного будинку є загально будинковою (спільною для всіх приміщень за даною адресою).

У зв'язку з цим, 26.10.2010 між Позивачем (Споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" укладений договір №4740/Л з додатками №№1-3 про постачання теплової енергії в гарячій воді за адресою АДРЕСА_1, в тому числі (згідно з актом про включення системи теплоспоживання від 26.10.2010, обсягів постачання та схеми розмежування балансової належності) і для відповідача.

Обсягами постачання теплової енергії (Додаток №1 до договору №4740/Л) ЛМКП "Львівтеплоенерго" визначений обсяг постачання теплової енергії, в тому числі, для відповідача. Також, в опитувальному листі споживача теплової енергії визначене максимальне теплове навантаження обєкта теплоспоживання, в тому числі приміщень іншого призначення.

Протоколом №4 від 01.11.2010 затверджений бюджет видатків на утримання будинку ОСББ "АДРЕСА_1" на 2010-2011р.р.

В період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. відповідачу виставлені рахунки-фактури на оплату отриманих з листопада 2010 р. по квітень 2011 р. послуг з утримання будинку та прибудинкової території та за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження.

Рахунки-фактури на оплату за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження виставлялися позивачем на основі даних рахунків ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Листом №25/1-303 від 16.02.2011 ЛМКП "Львівтеплоенерго" попередило позивача про наявну заборгованість зі сплати послуг та про припинення подачі теплової енергії.

Всього за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження та надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території складає 36 852,37 грн.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення повної або часткової оплати боргу в розмірі 36 852,37 грн., та перевіривши правильність розрахунків, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 36 852,37 грн. боргу судами попередніх інстанцій задоволені.

Перевіривши правильність розрахунків позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1221,74грн. інфляційних нарахувань та 244,08грн. 3% річних, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх обґрунтованість.

Щодо вимога позивача про присудження до стягнення з відповідача 26 899,83 грн. пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг на підставі ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

У п.6.4 договору сторони узгодили, що управитель, власники приміщень та їх орендарі за порушення умов договору несуть відповідальність в установленому законодавством порядку. Однак, вказаним договором не передбачена відповідальність відповідача (власника приміщень) у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасну оплату наданих згідно з цим договором послуг, тобто сторони не забезпечили виконання відповідачем його зобов'язань за договором пенею, а тому правові підстави для нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмову у задоволені позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження та надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" обґрунтовує тим, що відповідальність відповідно до вищезазначеного закону передбачена лише за несвоєчасну оплату комунальних послуг, а Законом України "Про житлово-комунальні послуги" витрати на утримання будинків та прибудинкової території не віднесені до комунальних послуг (ст. 13 Закону).

До того ж, проаналізувавши наявний у матеріалах справи та поданий позивачем суду апеляційної інстанції розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що періоди нарахування пені і терміни прострочення відповідачем оплати наданих позивачем послуг не відповідають умовам договору в частині оплати цих послуг.

Судові рішення попередніх інстанцій у касаційному порядку оскаржує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

Позивач просить рішення та постанову змінити в частині відмови у стягненні 26899,83грн. пені за прострочення відповідачем строків оплати спожитих послуг з теплопостачання за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року включно, задовольнивши в цій частині позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги з централізованого теплопостачання за цей період у сумі 25 374,90 грн.

Відповідач просить рішення та постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог та припинити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційних скарг не вбачається, виходячи з такого.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано заявником касаційної скарги, що сторони не забезпечили виконання відповідачем його зобов'язань за договором пенею, а тому правові підстави для нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг відсутні.

Матеріали справи містять рахунки ЛМКП "Львівтеплоенерго" за період заборгованості та опитувальний листі споживача теплової енергії, де визначено максимальне теплове навантаження обєкта теплоспоживання, в тому числі приміщень іншого призначення, відповідно до яких розраховані обсяги спожитої відповідачем теплової енергії. Рахунки-фактури виставлялись позивачем відповідачу відповідно до даних рахунків ЛМКП "Львівтеплоенерго". А тому доводи відповідача про нерівномірний і необґрунтований розрахунок вартості послуг за отриману теплову енергію та приєднане теплове навантаження колегія суддів не приймає до уваги.

Посилання відповідача про те, що він володіє приміщеннями у будинку за адресою м.Львів, вул.АДРЕСА_1 на праві приватної власності як фізична особа, а відтак, провадження у справі слід припинити, колегія суддів відхиляє, оскільки договір №04/2010 від 26.11.2010 відносин власників нежитлових приміщень та управителя укладений між позивачем та відповідачем, саме як фізичною особою-підприємцем, до того ж цільове призначення нежитлових приміщень за договором- використання під офіс, отже відповідач як фізична особа-підприємець взяв на себе зобовязання за Договором.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відхилення доводів відповідача про проведення ним ремонту покрівлі даху на суму 186000грн., а тому враховуючи п.3.2.2 Договору, позивач зобовязаний зарахувати її в рахунок наступних платежів, оскільки відповідачем не подані докази виконання ремонту та підтвердження суми виконання ремонту. Крім того, позовної вимоги про зарахування вартості ремонту в рахунок наступних платежів чи стягнення такої у справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 у справі №5015/1465/11 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Кондратова