Ухвала суду № 1932493, 14.07.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №22а-5974/08                                                                                                                                    головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-35                                                                                                                                  інстанції – Татарчук В.О.

         ( справа №А27/464-07)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

14 липня 2008 року                                                                                                              м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора –

представників відповідача –

Юхименко О.В., Семененко Я.В.

Гулая О.Г.

 Кондратов В.Г., посвідчення №205 від 07.12.2005р.

Бухтіаров О.О., довіреність №20554/10/10-1 від 03.07.2008р.

Саханов І.В., довіреність №22963/10/10-1 від 27.09.2007р.

Товста Н.А., довіреність №199974/10/10-1 від 24.06.2008р.

Земляна О.В., довіреність №345/10/10-1 від 15.01.2007р.

Логойда Т.В., довіреність №349/10/10-1 від 15.01.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 03.04.2008 року  у справі №А27/464-07

за  позовом

Приватного підприємства «Меріот», м. Дніпропетровськ

до

проЛівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

17.10.2007р. Приватне підприємство «Меріот» (далі ПП «Меріот») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позовна заява, з урахуванням заяви від 31.01.2008р. про уточнення позовних вимог /а.с. 28-29, т. 2/ була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3585586,00 грн. та про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2868467,00 грн. були прийняті відповідачем за висновками акту перевірки від 31.01.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи та діючому законодавству, а тому позивач просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська  від 16.02.2007р. №0002812301/0, №0002822301/0, від 20.03.2007р. №0002812301/1, №0002822301/1, від 11.06.2007р. №0002812301/2, №0002822301/2, від 27.08.2007р. №0002812301/3, №0002822301/3.

Як вбачається з повідомлення від 19.11.2007р. вих. 2718, з метою захисту інтересів держави в дану справу вступив прокурор /а.с. 83, т. 1/.

                Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008р. у справі №А27/464-07 позовні вимоги позивача задоволено /а.с. 128-132, т. 3/.        

                Відповідач – Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 03.04.2008р. у справі №А27/464-07 скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні  позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 03.04.2008р. залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 03.04.2008р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 03.04.2008р. у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 14, т. 3/, не з’явився, враховуючи, що позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача просив суд розглянути справу без участі його представника, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідачем – Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська – проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Меріот» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №221/23-7/32388406 від 31.01.2007р. /а.с. 14-38, т. 1/

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

- п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижено податок на прибуток за І квартал 2006р. на суму 1792793,00 грн.;

- пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено податок на додану вартість на суму 1434234,00 грн., у тому числі у  січні 2006р. – на 1228001,00 грн., у лютому 2006р. – на 206233,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 16.02.2007р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення:

 - №0002812301/0, яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3585586,00 грн., у тому числі за основним платежем – 1792793,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1792793,00 грн. /а.с. 43, т. 1/;

 - №0002822301/0, яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку на     додану вартість на загальну суму 2868468 грн., у тому числі за основним платежем – 1434234,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1434234,00 грн. /а.с. 44, т. 1/.

Позивач, не погодившись з рішеннями відповідача від 16.02.2007р. №0002812301/0, №0002822301/0, оскаржив їх в адміністративному порядку і за результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська  від 16.02.2007р. – без змін, та, разом з тим, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

Відповідно до свідоцтва Серії А01 №041536 від 18.03.2003р. ПП «Меріот» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа /а.с. 12, т. 1/ та згідно з довідкою №2452 від 10.07.2007р., виданою Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області, позивач  внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 13, т. 1/.

 Як вбачається з матеріалів акту перевірки від 31.01.2007р. відповідачем, з урахуванням того, що до перевірки не надані первинні бухгалтерські документи, а також те, що Приватне Підприємство «Люкс Канц-опт» (далі ПП «Люкс Канц-опт») припинило свою діяльність за рішенням власника та знято з держреєстрації 30.06.2004р., було зроблено висновок про безпідставність коригування ПП «Меріот» валових доходів до зменшення на суму 7171172,00 грн. у І кварталі 2006р. по ПП «Люкс Канц-опт», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 1792793,00 грн., а також про безпідставність зменшення у січні-лютому податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1434234,00 грн.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що між позивачем (Постачальник) та ПП «Люкс Канц-опт» (Отримувач) було укладено договори поставки продукції, а саме:

· №М-07/03 від 07.10.2003р. на загальну суму 6997176,00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість – 1166196,00 грн.) /а.с. 12-14, т. 2/;

· №М-17/03 від 01.12.2003р. на загальну суму 5781600,00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість – 963600,00 грн.) /а.с. 15-17, т. 2/;

· №М-18/03 від 22.12.2003р. на загальну суму 2824074,71 грн. (з урахуванням податку на додану вартість – 470679,12 грн.) /а.с. 18-20, т. 2/.

Як вбачається із протоколу від 30.01.2004р.,  у зв’язку з неможливістю проведення  грошових розрахунків між підприємствами, ПП «Меріот» та ПП «Люкс Канц-опт» досягнуто згоди про залік однорідних взаємних вимог за вищевказаними договорами:

                - за договором №М-07/03 від 07.10.2003р., рахункам №10/07-м від 07.10.2003р., №29/05-м від 29.05.2003р., №03/06-м від 03.06.2003р. ПП «Меріот» є кредитором, а ПП «Люкс Канц-опт» - боржником на суму 7935754, 98 грн.;

                - за договорами №М-17/03 від 01.12.2003р. та №М-18/03 від 22.12.2003р., рахункам №14/05-ЛКО від 14.05.2003р. ПП «Меріот» є боржником, а ПП «Люкс Канц-опт» є кредитором на суму 7319563,00 грн.

Розмір взаємних вимог, які погашаються за вказаними договорами, становить 7319563,00 грн.

З моменту підписання даного протоколу, сторони не вважають себе зв’язаними зобов’язаннями по вищевказаним договорам в розмірі сум зобов’язань, вказаним в даному протоколі /а.с. 21, т. 2/.

                Абзацем 1 п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

                Таким чином, у зв’язку із зміною сум компенсації вартості відвантажених на користь ПП «Люкс Канц-опт» товарів у позивача відповідно до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме п.5.10 ст. 5 цього Закону, виникли підстави для здійснення коригування валових доходів шляхом їх зменшення на суму різниці між загальною вартістю товару на час його відвантаження та вартістю, погодженою сторонами протоколом від 30.01.2004р. про залік однорідних взаємних вимог, але, як свідчать фактичні обставини справи, таке коригування не було проведено своєчасно, що призвело до завищення зобов’язань ПП «Меріот» перед бюджетом.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 4.5.1 цього ж пункту, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Згідно з п. 5.1 ст.5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій

Так, після самостійного виявлення у 2006р. помилки в податковому обліку позивачем у відповідності до порядку самостійного узгодження сум податкових зобов'язань, встановленого п. 5.1 ст. 5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було відображено в податковій декларації за поточний період – І квартал 2006р. – зменшення валових доходів на суму 7171172, 00 грн. та податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 1434234,00 грн., пов’язану з коригуванням у 2004р. цін на продукцію, відвантажену ПП «Люкс Канц-опт», про що виписано відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, зокрема:

· до податкової накладної №30/12-м від 30.12.2003р. за договором поставки продукції №М-18/03 від 22.12.2003р. /а.с. 101, т. 1/;

· до податкових накладних №17/12-м від 17.12.2003р., №22/12-м від 22.12.2003р., №23/12-м від 23.12.2003р., №24/12-м від 24.12.2003р., №25/12-м від 25.12.2003р. за договором поставки продукції за договорами №М-17/03 від 01.12.2003р. /а.с. 102-106, т. 2/,

Коригування в податковому обліку було проведено на підставі пп. 4.1.5 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що валовий дохід включає доходи, не враховані в обчислені валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді, та на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», зміст якого викладений вище, а оскільки на момент проведення такого коригування строк давності, визначений ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не минув, то проведення вказаної податкової операції дозволяється.

Крім того, обґрунтованість та правомірність дій позивача підтверджується також довідками з актів перевірок, відповідно до висновків яких порушень не встановлено та які були проведені відповідачем – Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська:

- «Про результати позапланової перевірки ПП «Меріот» з питань оподаткування операцій по взаємовідносинах з ПП «Люкс Канц-опт»:

від 24.07.2003р. – за червень 2003р. /а.с. 107-115, т. 1/;

від 12.08.2003р. – за квітень 2003р. /116-129, т. 1/;

від 17.02.2004р. – за жовтень 2003р. /130-133, т. 1/;

від 18.02.2004р. – за грудень 2003р., січень 2004р. /а.с. 134-138, т. 1/;

від 19.02.2004р. – за грудень 2003р., січень 2004р. /а.с. 139-143, т. 1/,

а  також копіями актів перевірок:

-              «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Меріот»:

від 14.11.2003р. – за період з 19.03.2003р. по 01.10.2003р. /а.с. 144-156, т. 1/;

від 29.11.2004р. – за період з 01.10.2003р. по 30.06.2004р. /а.с. 1-11, т. 2/.

Під час проведення вказаних перевірок відповідачем на підставі інформації та первинних документів робились висновки щодо відповідності фінансово-господарської діяльності позивача вимогам діючого законодавства, у кожному із перелічених актів зазначено, які саме документи надавались ПП «Меріот» перевіряючим для здійснення цих перевірки, а це, безперечно підтверджує факт здійснення спірних господарських операцій, та, відповідно, додатково підтверджують правомірність коригування валових доходів та податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що оскільки спірні операції, за якими однією із сторон є ПП «Люкс Канц-опт», здійснювались на момент, коли ПП «Люкс Канц-опт» було повноцінним суб’єктом господарських правовідносин, а факт проведення цих операцій документально підтверджений, то висновок Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо неправомірності зменшення податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1434234,00 грн. у зв’язку з тим, що на момент проведення перерахунку  ПП «Люкс Канц-опт»  вже припинило свою діяльність (повідомлення про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності від 30.06.2004р.), є безпідставним.

                Таким чином, висновки акту перевірки №221/23-7/32388406 від 31.01.2007р. щодо заниження підприємством податку на прибуток на 1792793,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 1434234,00 грн. не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судом доказам та вимогам законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 3585586,00 грн. та про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 2868468 грн. є необґрунтованими та неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд, об’єктивно, повно, всебічно дослідивши всі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та які були доведені належними доказами, застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зробив правильні висновки без порушень норм матеріального та процесуального права та прийняв законну та обґрунтовану постанову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 16.02.2007р. №0002812301/0, №0002822301/0, від 20.03.2007р. №0002812301/1, №0002822301/1, від 11.06.2007р. №0002812301/2, №0002822301/2, від 27.08.2007р. №0002812301/3, №0002822301/3, а тому вказану постанову необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.196, 198,200,204,206 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська- залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008р. у справі №А27/464-07 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 18.07.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 О.В. Юхименко

                                                                                                                             Я.В. Семененко