Рішення № 19318014, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/46014.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

простягнення 12 226,98 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Грабовський О.О.

від відповідача:не з'явився

третьої особи 1:не з'явився

третьої особи 2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" (надалі ПАТ "АСК "Омега") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (надалі ПАТ "УСК "Гарант-Авто") про стягнення 12 226,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "АСК "Омега" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №071-07-0658-20 від 31.08.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/1193165), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 02.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 14.11.2011 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №04860849, яке отримане представником відповідача 07.11.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01042, м. Київ, пров. Новопчерський, 19/3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10257420 від 16.06.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Треті особи 1 та 2, повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "АСК "Омега" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №071-07-0658-20 від 31.08.2009 р. (надалі "Договір"), обєктом страхування за яким є майновий інтерес страхувальника, який не суперечить законодавству України, повязаний з володінням та/або розпорядження, та/або користуванням транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Протоколом загальних зборів ЗАТ "АСК "Омега" №2/10 від 11.08.2010 р. у зв'язку з приведенням статуту товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування ЗАТ "АСК "Омега" на ПАТ "АСК "Омега".

Відповідно до умов договору страховими ризиками за Договором є пошкодження транспортного засобу, зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

08.06.2010 р. о 10 год. 30 хв. на перехресті вул. Байкальська та вул. Змагання в м. Дніпропетровську було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В даному випадку ДТП сталося з вини обох водіїв, що підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2010 р., відповідно до якої ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2010 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська встановлено вчинення адміністративного правопорушення обома учасниками ДТП.

10.06.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля ВАЗ-11183 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №166, складеного 14.06.2011 р. судовим експертом ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 23 432,30 грн.

На підставі страхового акту №7147-Т від 29.10.2010 р. позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 24 451,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4289 грн. від 09.11.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "АСК "Омега" перейшло в межах суми 24 451,96 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відділу ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська від 08.06.2010 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2105, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ВАЗ-11183, належить ОСОБА_2 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю, ВАЗ-11183, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталося з вини як водія, власника автомобіля ВАЗ-11183 (страхувальник за Договором), так із вини ОСОБА_2

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля ВАЗ-11183 шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

При визначенні цього розміру суд виходить із безпосереднього змісту постанов Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2010 р., а також приймає до уваги той факт, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська встановлено вину обох учасників у вчинені правопорушень, передбачених однією статтею КУпАП (ст. 124 КУпАП).

Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 з вини ОСОБА_2 становить 50 відсотків. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто") згідно із полісом №ВС/1193165.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/1193165) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 29.12.2009 р. (00:00) по 28.12.2010 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВС/1193165 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2 а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ-2105 була застрахована ПАТ "УСК "Гарант-Авто".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/1193165) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 30 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-11183 з урахуванням фізичного зносу внаслідок спірного ДТП становить 23 432,30 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 24 451,96 грн., а ступінь вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП становить 50%.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Регресною вимогою №860 від 28.02.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12 226,98 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/1193165 розміри лімітів, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, що обмежений розміром відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, а також встановлену судом ступінь вини ОСОБА_2, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 11 716,15 грн. (23 432,30 грн. розмір доведеного відновлювального ремонту автомобіля за наслідком ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу * 50%).

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті на користь позивача в порядку регресу страхового відшкодування становить 11 716,15 грн., строк її сплати на момент розгляду справи настав, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

В задоволенні позову в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 510,83грн. необхідно відмовити, оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема, приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме: вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський , 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17; ідентифікаційний код 21626809) грошові кошти у розмірі 11 716 (одинадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 15 коп., державне мито у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 14 коп. Видати наказ.

3.В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 17.11.2011 р.