Рішення № 19318006, 09.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/516-48/43909.11.11 За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до1. Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні:

позивачів:1. Міського медичного центру проблем слуху та мовлення "Суваг"

відповідачів:2. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Реотон"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Златовлад"

провизнання угоди недійсною та повернення майна

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача 1:Дугінов Д.М.

від позивача 2:Шестерненкова О.С.

від відповідача 1:Пірогова О.Б., Дорошенко О.С.

від відповідача 2:Недибалюк В.Д., Муравйова К.В.

від третьої особи 1:Педенюк О.К., Щербина А.В.

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:Гончарук М.П.

від третьої особи 4:Недибалюк В.Д., Муравйова К.В.

від прокуратури:Цюкало Ю.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" про визнання угоди недійсною та повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватизація нежилого будинку на вул.Володимирській, 43, літ. "В" у місті Києві здійснена з порушенням норм чинного законодавства України, у звязку з чим прокурор вказує на наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу №618, укладеного 25.03.2010р. між відповідачем 1 та відповідачем 2, недійсним та зобовязання ТОВ "Арма-Центр" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради таке майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. у справі №4/516 позов задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений 25.03.2010 р. за № 618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр", зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок, загальною площею 563,40 кв.м., який розташований на вул. Володимирській, 43, літ. "В" у м. Києві, вартістю 4092000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. у справі №4/516 рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2011 р. у справі №4/516 рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 р. скасовано, а справу №4/516 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №4/516 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. прийнято до провадження справу №4/516 та присвоєно їй новий №4/516-48/439, залучено до у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивачів - Міський медичний центр проблем слуху та мовлення "Суваг"; відповідачів: Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Реотон", розгляд справи призначено на 10.10.2011 р.

В судове засідання представник третьої особи 2 з'явився, надав письмові пояснення за змістом яких у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача 2, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 26.10.2011р.

14.10.2011 р. до канцелярії суду на виконання вимог ухвал суду від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" надійшли документи з яких вбачається, що право власності на спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Златовлад" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златовлад", розгляд справи відкладено до 09.11.2011 р.

Прокурор в судове засідання з'явився, подав заяву про зміну предмету позову в якій просить: залучити в якості іншого відповідача у справі ТОВ "Златовлад"; визнати недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу спірного майна: №618, укладений 25.03.2010 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2, та №1707, укладений 02.10.2010 р. між відповідачем 2 та ТОВ "Златовлад"; визнати право власності територіальної громади міста Києва в особі київської міської ради на спірне майно; зобовязати ТОВ "Златовлад" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірне майно.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вказана заява, не підлягає прийняттю до спільного розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Із тексту позовної заяви вбачається, що при подачі позову прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №618, укладений 25.03.2010р. між відповідачем 1 та відповідачем 2, та зобовязання ТОВ "Арма-Центр" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірне майно.

Разом із цим, в наведеній заяві про зміну предмету позову прокурор додатково просить: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу спірного майна №1707, укладений 02.10.2010 р. між відповідачем 2 та ТОВ "Златовлад"; визнати право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на спірне майно; зобовязати ТОВ "Златовлад" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірне майно.

Згідно із абз. 2 п. 3.7 розяснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. №02-5/289 зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому зміна предмета позову не може бути пов'язана з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

При цьому, за змістом абзацу 2 підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача, а не законодавчі чи інші нормативно-правові акти, на які він посилається.

Як вбачається із тексту поданої заяви вимоги прокурора про визнання договору купівлі-продажу №1707, укладеного 02.10.2010 р. між відповідачем 2 та ТОВ "Златовлад", та витребування спірного майна із власності ТОВ "Златовлад" обґрунтовані відсутність права у відповідача 2 на продаж спірного майна, а відтак таке витребування спірного майна заявлена в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України (віндикація).

При цьому, підставою витребування спірного майна в позовній заяві прокурором було визначено ст. 216 Цивільного кодексу України (реституція).

Відтак, вказана заява фактично є заявою про зміну і предмету і підстав позову з предявленням додаткових позовних вимог, в т.ч. до особи, яка не є відповідачем у справі.

Згідно із п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" за змістом ч. 4 ст. 22 ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Таким чином, оскільки з тексту поданої заяви вбачається, що прокурором фактично змінено предмет та підставу позову, що суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в прийняті такої заяви у наведеній частині необхідно відмовити.

Пред'явлення вимоги про витребування спірного майна в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України виключає можливість залучення ТОВ "Златовлад" в якості іншого відповідача за цією вимогою, оскільки таке витребування можливе лише в порядку ст. 318 Цивільного кодексу України (предявлення віндикаційного позову). Відповідачем за позовом про повернення майна, заявленого з підстав, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, може бути лише сторона договору, а не будь-які наступні власники.

Крім того, договір купівлі продажу, укладений між ТОВ "Арма-Центр" та ТОВ "Златовлад" 02.10.2010 р., а позов направлено до суду поштою 30.11.2011 р. (відтиск штампу відділення пошти на конверті), тобто, прокурор не був позбавлений права на предявлення таких вимог в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, наведена заява про зміну предмету позову не може бути прийнята судом, а тому в її прийнятті судом відмовлено. При цьому, судом розяснено прокурору та представникам позивачів право звернення до суду із таким позовом в загальному порядку.

Представники позивачів в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.

В судове засідання представники відповідачів та третьої особи 4 з'явилися, проти позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити повністю.

Представники третіх осіб 1, 3 в судове засідання з'явилися, у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Третя особа 2, повідомлена про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направила.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VІ скликання від 27.11.2008 р. № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, а саме: згідно з позицією 524 додатку до вказаного рішення Група"А" до таких об'єктів віднесено нежилий будинок на вул. Володимирській, 43, літ. "В" у місті Києві (надалі "спірне майно").

За наслідками проведення аукціону з продажу спірного майна 25.03.2010 р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (продавець) та ТОВ "Арма-Центр" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 618, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №1755 (надалі "Договір"), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив спірне майно.

26.03.2010 р. заступник прокурора міста Києва звернувся до Київської міської ради з протестом №07/3-129 вих-10 на пункт 524 додатку до рішення Київської міської ради від 27.11.2008 р. № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010роки" в якому вимагав скасувати вказаний пункт як такий, що суперечить закону.

Рішенням Київської міської ради V сесії VІ скликання від 29.04.2010 р. №604/4042 задоволено вказаний протест заступника прокурора міста Києва та визнано такою, що втратила чинність, позицію 524 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Група"А" додатка 4 до рішення від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки".

02.10.2010 р. між ТОВ "Арма-Центр" (продавець) та ТОВ "Златовлад" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №1707, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв спірне майно, що підтверджується актом прийому-передачі нежилого будинку від 05.10.2010 р.

Спір у справі стосується наявності підстав для визнання недійсним Договору та повернення спірного майна у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Прокурор вказує, що Договір підлягає визнанню недійсним, оскільки порушено порядок включення обєкту приватизації до переліку обєктів, які підлягають приватизації. Зокрема, зазначається, що спірний обєкт відноситься до обєктів групи "Ж", а його приватизація здійснюється з визначеними законодавством особливостями (п.п. 98, 99 Державної програми приватизації), в той час як рішенням Київської міської ради №652/652 від 27.11.2008 р. помилково віднесено спірний обєкт до обєктів групи "А", і як наслідок прийнято без подання органу, уповноваженого управляти таким об'єктом (Головного управління охорони здоров'яКМДА), чи його погодження.

27.11.2008 р. на пленарному засіданні сесії Київради прийнято рішення № 652/652 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна міста Києва на 2007 - 2010 роки", яким доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації.

Зокрема, відповідно до пункту 524 додатку до вказаного рішення до таких об'єктів (групи "А") внесено нежиле приміщення на вул. Володимирській, 43, літ. "В" у м. Києві, в якому знаходиться Міський медичний центр проблем слуху та мовлення "Суваг" (надалі Центр "Суваг"), що створений рішенням Київської міської ради від 26.06.2003 р. з метою комплексної багатопрофільної реабілітації та інтеграції дітей з вадами слуху та мовлення в оточуюче соціальне середовище та підпорядкований Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА.

На підставі вказаного рішення проведено аукціон та укладено оспорюваний Договір.

Договір є договором купівлі-продажу майна в порядку приватизації, а тому між його сторонами виникли правовідносин, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про Державну програму приватизації" та Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Пунктом 8 Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. №62/723,приватизація комунального майна здійснюється за способами, визначеними Законом України "Про приватизацію державного майна", з урахуванням особливостей їх застосування, встановлених для окремих груп об'єктів приватизації іншими законами та цією Програмою.

Відповідно до п. 5 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 р. №1723-III, з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми здійснюється класифікація об'єктів приватизації.

За змістом п. 3 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" у Державній програмі приватизації визначається відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів.

Відтак, визначення належності обєкту приватизації до тієї чи іншої групи обєктів має вирішальне значення для правильності здійснення процедури (спосіб, порядок тощо) приватизації такого майна.

Рішенням Київської міської ради №652/652 від 27.11.2008 р. "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна міста Києва на 2007 - 2010 роки", яким доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації (п.524) спірним обєктом віднесено такий обєкт до обєктів приватизації групи А, що зумовило здійснення приватизації способом та у порядок, визначеним для обєктів цієї групи.

В той же час, прокурор вказує, що такий обєкт відноситься до обєктів групи Ж, а його приватизація відбулася із порушенням законодавства, яке регулює порядок приватизації обєктів цієї групи.

Отже, для правильного вирішення спору із визначених прокурором підстав, необхідно встановити належність спірного обєкту до тієї чи іншої групи обєктів (А чи Ж).

Представники ТОВ "Арма-центр" та ТОВ "Златовлад" заперечують проти твердження прокурора щодо віднесення спірного майна до обєктів групи Ж, вказуючи, що в розумінні норм чинного законодавства окреме індивідуально визначене майно (в т.ч. будівлі) відносяться до групи А, а об'єктом охорони здоров'я є певна установа (підприємство, організація), тобто юридична особа (підприємство, як майновий комплекс).

Пунктом 7 Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. №62/723, до обєктів Групи Ж віднесено незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, фізичної культури та спорту, відпочинку і туризму.

За змістом п. 5 Державної програми приватизації обєкти групами Ж є незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Віднесення до обєктів групи Ж окремих обєктів, що перебувають на балансі підприємства, свідчить про те, що законодавець включає в цю групу не лише підприємства (як майнові комплекси), а й окреме індивідуальне визначене майно (в т.ч. будівлі).

Про правильність такого висновку свідчить і зміст інших норм Державної програми приватизації, яка регулює порядок приватизації обєктів групи Ж. Зокрема, згідно п. 101 Державної програми приватизації підприємство, яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів об'єкт групи Ж, має першочергове право на викуп об'єкта за експертною оцінкою. (Тобто, в розумінні наведеної норми мова йде про окреме індивідуально визначене майно, яке знаходиться на балансі потенційного покупця, адже державна установа (підприємство, організація) не може знаходитися на балансі іншої юридичної особи).

Аналогічний висновок зумовлюється із тлумачення пункту 102 цієї програми, відповідно до якого розташовані у сільській місцевості об'єкти освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури, які не були передані у власність територіальних громад і утримуються за рахунок коштів підприємства, в разі відсутності заяв на приватизацію можуть бути передані безоплатно у власність цьому підприємству за умови збереження функціонального призначення зазначених об'єктів. (Тобто, обєкт охорони здоров'я, який утримується за рахунок підприємства може бути йому переданий у власність безоплатно. При цьому державні/комунальні заклади охорони здоров'я за змістом ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я утримуються за рахунок державного чи комунального бюджету, а не за рахунок коштів підприємств, приватної форми власності).

Із тлумачення пункту 104 наведеної програми вбачається, що обєктами групи Ж можуть бути об'єкти, які використовуються не за призначенням, що може стосуватися лише індивідуально визначеного майна, а не підприємства, як цілісного майнового комплексу, оскільки термін призначення стосується майна, а не юридичної особи.

Наведене підтверджується також змістом Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженим наказом Фонду державного майна України №1693 від 14.08.2000 р., яке містить посилання на обєкти групи Ж, які потребують реконструкції (п.1.7), утримання підприємством об'єкту групи Ж (п.1.8), обєкти, які не ввійшли до статутного фонду (п.2.3).

Більш того, відповідно до п. 2.13 вказаного Положення якщо об'єкт групи Ж, стосовно якого прийнято рішення про приватизацію, є самостійним суб'єктом господарювання, орган приватизації в п'ятиденний строк з дня прийняття рішення про приватизацію повідомляє в письмовій формі про прийняте рішення відповідний орган, уповноважений управляти майном об'єкта, та керівника цього об'єкта. Тобто, до обєктів приватизації групи Ж відносяться, як обєкти, які є самостійними субєктами господарювання, так і індивідуально визначене майно.

Отже, заперечення ТОВ "Арма-центр" та ТОВ "Златовлад" ґрунтуються на хибному ототожненні обєкту охорони здоров'я (яким може бути окрема будівля, пристосована та яка використовується з метою надання послуг охорони здоров'я) та закладу охорони здоров'я (відповідного підприємства, установи чи організації).

Таким чином, в розумінні п. 5 Державної програми приватизації та п. 7 Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки обєктом Групи Ж може бути індивідуально визначене майно (в т.ч. будівля), пристосована та яка використовується для надання послуг з охорони здоров'я. При цьому, безпосередній зміст цих норм не вказує на мету будівництва цього майна, а відтак мету та спосіб необхідно враховувати під час використання такого майна державною чи територіальною громадою на момент прийняття рішення про його приватизацію.

Із матеріалів справи вбачається, що будівля двоповерхова з підвалом на вул.Володимирська, 43, літ В збудована у 1917 році та пристосована під лікувальний заклад. У 1990 році за рішенням виконавчого органу Київської міської ради була передана на баланс дитячої клінічної лікарні №6 для розміщення поліклінічного відділення. З середини 1991 року в будівлі розташовано міський центр реабілітації дітей з порушення слуху та мовлення, який на підставі рішення Київської міської ради №585 від 26.06.2003 р. набув статусу юридичної особи. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1412 від 30.07.2004 р. будівля флігелю загальною площею 565,6 кв.м. по вул. Володимирській, 43 літ В передана на баланс Центру "Суваг" (лист Київської міської державної адміністрації №006-969 від 25.07.2006 р., (а.с. 91-92 т.1)).

Вказаним листом на ім'я генерального директора ТОВ "Златовлад", як потенційному орендарю будівлі, було зазначено, що створений 15 років назад центр "Суваг" впроваджує новітню методологію навчання дітей та дорослих з порушенням слуху та мовлення, є єдиним в Україні спеціалізованим закладом по надання допомогу населенню міста з зазначеною патологією захворювання. В центрі працюють 67 фахівців, які приймають понад 100 пацієнтів щодня. Потреба існування центру обумовлена в т.ч. необхідністю надання допомоги 3 000 осіб, що мають інвалідність по слуху з дитинства.

Таким чином, станом на момент прийняття рішення про приватизацію спірного майна (включення його до переліку обєктів, які підлягають приватизації), таке майно використовувалося Центром "Суваг" з метою надання послуг з охорони здоров'я, а тому таке майно відносилося до обєктів приватизації групи Ж.

Відповідно до пунктів 98, 99 Державної програми приватизації органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи Ж, подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. Одночасно з поданням про включення до переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, об'єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта.

Пунктом 2.4 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженим наказом Фонду державного майна України №1693 від 14.08.2000 р., передбачено, що ініціатива щодо включення об'єктів групи Ж до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, може виходити, крім органів, уповноважених управляти майном об'єктів групи Ж, також від державних органів приватизації, покупців та підприємств, на балансі яких об'єкти перебувають. Орган приватизації погоджує ці пропозиції з органами, уповноваженими управляти майном таких об'єктів.

Отже, рішення про включення обєктів групи Ж до переліку обєктів, які підлягають приватизації приймається за поданням органу, уповноваженого управляти таким майном, яким в даному випадку згідно рішення Київської міської ради №523/683 від 26.06.2003 р. є Головне управління здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, або з обовязковим погодженням пропозиції (у разі внесення інших органом) Головним управлінням здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації.

Подання таким органом щодо приватизації спірного майна не подавалося, пропозиція не погоджувалася, а тому рішення Київської міської ради №652/652 від 27.11.2008 р. "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна міста Києва на 2007 - 2010 роки", яким доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації (в частині пункту 524) суперечить п.п. 98, 99 Державної програми приватизації та не підлягає застосуванню згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Передача такого майна на баланс іншої особи після прийняття Київською міською радою 27.11.2008 р. рішення про приватизацію спірного майна (включення його до переліку обєктів, які підлягають приватизації), а саме розпорядження Київської міської державної адміністрації №1100 від 23.09.2009 р. (передача на баланс КП "Київитлоспецексплуатація"), як і наступне передача частини майна в оренду ТОВ "Реотон", не спростовує незаконність п. 524 рішення Київської міської ради №652/652 від 27.11.2008 р. "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна міста Києва на 2007 - 2010 роки" в частині безпідставного включення до переліку обєктів, які підлягають приватизації, спірної будівлі.

Крім того, із матеріалів справи (лист Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення №039-4141/8н від 16.04.2010 р. (а.с. 78 т.1), лист Центру "Суваг" №187 від 23.06.2010 р. (а.с. 79-82 т.1), лист Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" №1248 від 09.11.2010 р. (а.с. 84 т.1), лист ТОВ "Арма-Центр" №16 від 12.04.2010р.), вбачається, що як на момент прийняття Київською міською радою рішення № 652/652 від 27.11.2008 р., на момент укладання спірного Договору, так і на момент розгляду даної справи спірна будівля використовується в т.ч. Центром "Суваг" для надання послуг охорони здоров'я.

25.03.2010 р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (продавець) та ТОВ "Арма-Центр" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 618, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №1755, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив спірне майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Встановлена судом невідповідність рішення Київської міської ради №652/652 від 27.11.2008 р. "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна міста Києва на 2007 - 2010 роки", яким доповнено перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації (в частині пункту 524) положенням п.п. 98, 99 Державної програми приватизації свідчить про порушення порядку приватизації, що згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" є підставою для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.

Суд погоджується із доводами ТОВ "Арма-Центр" та ТОВ "Златовлад" щодо невідповідності рішення Київської міської ради від 29.04.2010 р. №604/4042 про задоволення протесту заступника прокурора міста Києва та визнання такою, що втратила чинність, позицію 524 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Група"А" додатка 4 до рішення від 08.02.2007 р. № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7 рп/2009, проте підставою недійсності Договору є не наявність вказаного рішення Київської міської ради, прийнятого за наслідками розгляду протесту прокурора, а встановлені судом порушення при прийнятті рішення про приватизацію спірного майна.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Тобто, зазначено, що у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин.

Наведене не виключає можливості визнання недійсним договору купівлі-продажу №618 від 25.03.2010 р., укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Арма-Центр".

Оскільки судом встановлено, що спірне майно відчужене на користь ТОВ "Златовлад" згідно договору купівлі-продажу від 02.10.2010 р., то відсутні підстави для застосування реституції в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України, а тому в позові в частині зобовязання ТОВ "Арма-центр" повернути спірне майно необхідно відмовити.

Посилання ТОВ "Арма-центр" на невідповідність позовних вимог практиці Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності та ст. 388Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки в даній справі не заявлені вимоги про віндикацію майна у ТОВ "Златовлад", а безпосередньо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.03.2010 р. №618 не призводить до позбавлення ТОВ "Златовлад" права власності на спірне майно.

Із змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини, пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р., ст. 388 Цивільного кодексу України та наявності волевиявлення територіальної громади міста Києва в особі уповноваженого органу (при відсутності дефекту волі) на передачу спірного майна, відсутні підстави для позбавлення ТОВ "Златовлад" права власності на спірне майно, яке добросовісно набуто.

Порушені права Київської міської ради полягають у відчуженні належного територіальній громаді майна, а Головного управління охорони та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації у відсутності погодження цього органу (як органу, уповноваженого управляти спірним майном) приватизації спірної будівлі, що в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України свідчить про наявність порушення прав цих осіб, які підлягають захисту судом, а тому позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі як позивача 1, так і позивача 2, в частині визнання недійсним Договору підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 25.03.2010 р. за №618 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр".

3. Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Центр" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19; ідентифікаційний код 36588974) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 14.11.2011 р.