Рішення № 19317925, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/6007.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» про стягнення 783806, 72 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 22.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 17.01.2011 року.

Обставини справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”, звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»про стягнення 783806, 72 грн., з яких 674036, 53 грн. основного боргу, 85406, 07 грн. збитків від інфляції та 24367, 12 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати теплової енергії відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240760 від 19.10.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Пригунова А. Б.) від 14.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.03.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року - без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 22.09.2011 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі № 51/60 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року прийнято справу № 51/60 до свого провадження та присвоєно їй № 51/60-27/234. Розгляд справи призначено на 18.10.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2011 року позов підтримав та подав докази по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.2011 року заявив усне клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 18.10.2011 року оголошено перерву до 07.11.2011 року.

01.11.2011 року від представника відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2011 року підтримав подане клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи для встановлення фактичного теплового навантаження по вбудованим приміщенням за договором № 240760 від 19.10.2005 р. відповідно до Державних будівельних норм та правил.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2011 року підтримав позовні вимоги та заперечував проти призначення судової експертизи.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача суд відзначає, що відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»).

Суд відзначає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості ґрунтуються на договорі про постачання теплової енергії у гарячій воді № 240760 від 19.10.2005 року, яким передбачено сплату спожитої теплової енергії за тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, що є суто правовими питаннями та не потребують спеціальних знань.

Між тим, встановлення фактичного теплового навантаження на будинок не є предметом розгляду даної справи та не впливає на вирішення даного спору по суті, а відтак - суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»(за договором - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240760, за умовами якого постачальник зобовязався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Додатком № 2 до договору (п. 12) передбачена можливість змінення тарифів в період дії договору.

Договір, відповідно до п. 4.1, набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.05.2006 року. Згідно з п. 4.9 договору, останній припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом, ліквідації однієї із сторін.

Положенням п. 4.10 договору визначено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обовязку повної сплати за надані послуги.

Відповідно до звертання-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії, облік споживання теплової енергії проводитиметься щодо опалення та по гарячому водопостачанню - по приладах обліку.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору, споживач щомісяця з 12 до 15 числа має отримувати в МВРТ № 3 за адресою: вул. Щекавицька, 37/48 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з 2.3.1 договору, споживач зобовязується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору, споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору щодо оплати теплової енергії, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.12.2008 року по 01.12.2010 року в розмірі674036, 53 грн.

Однак, судом встановлено, що за постачання теплової енергії у період з грудня 2008 року до лютого 2009 року позивач визначав плату на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які скасовані Указами Президента, як такі, що суперечать Конституції України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.

До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 рокув редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Отже, за вказаних обставин нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, слід проводити за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Так, згідно перерахунку суду, вартість поставленої позивачем теплової енергії за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року за тарифами, встановленими розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 року, становить 258437, 47 грн. Вартість поставленої позивачем теплової енергії за період з березня 2009 року по грудень 2010 року складає 414853, 66 грн., що разом складає 673291, 13 грн.

Тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240760 від 19.10.2005 року, за теплову енергію за період з 01.12.2008 року по 01.12.2010 року є законною, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 673 291, 13 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з січня 2009 року по листопад 2010 року збитки від інфляції у розмірі 85406, 07 грн. та 3 % річних у розмірі 24367, 12 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду розмір трьох процентів річних за період з січня 2009 року по листопад 2010 року становить:

73123, 56 грн. х 3 % х 21 день / 365 днів = 126, 21 грн.

176 746, 21 грн. х 3% х 28 днів / 365 днів = 406, 76 грн.

258437, 47 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 658, 48 грн.

338544, 42 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 843, 77 грн.

383650, 61 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 977, 52 грн.

399426, 09 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 984, 89 грн.

412698, 61 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1051, 53 грн.

425513, 35 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1084, 18 грн.

443047, 85 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 1092, 45 грн.

439368, 67 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1119, 49 грн.

395991, 46 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 976, 42 грн.

396518, 96 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1010, 31 грн.

409406, 07 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1043, 14 грн.

450479, 41 грн. х 3 % х 28 днів / 365 днів = 1036, 72 грн.

560736, 45 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1428, 73 грн.

560586, 74 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 1382, 27 грн.

518848, 57 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1 322, 00 грн.

492759, 15 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 1215, 02 грн.

510438, 13 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1300, 57 грн.

522777, 47 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1332, 01 грн.

487371, 95 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 1201, 74 грн.

514314, 01 грн. х 3 % х 31 день / 365 днів = 1310, 44 грн.

580109, 34 грн. х 3 % х 30 днів / 365 днів = 1430, 41 грн.

Так, загальний розмір трьох процентів річних за період з січня 2009 року по листопад 2010 року складає 24326, 05 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням зазначеного, згідно перерахунку суду розмір збитків від інфляції за період з січня 2009 року по листопад 2010 року складає:

73123, 56 грн. х 102, 9 % - 73123, 56 грн. = 2 120, 58 грн.

176 746, 21 грн. х 101, 5 % - 176 746, 21 грн. = 2651, 19 грн.

258437, 47 грн. х 101, 4 % - 258437, 47 грн. = 3618, 12 грн.

338544, 42 грн. х 100, 9 % - 338544, 42 грн. = 3046, 90 грн.

383650, 61 грн. х 100, 5 % - 383650, 61 грн. = 1918, 25 грн.

399426, 09 грн. х 101, 1 % - 399426, 09 грн. = 4393, 69 грн.

412698, 61 грн. х 99, 9 % - 412698, 61 грн. = - 412, 70 грн.

425513, 35 грн. х 99, 8 % - 425513, 35 грн. = - 851, 03 грн.

443047, 85 грн. х 100, 8 % - 443047, 85 грн. = 3 544, 38 грн.

439368, 67 грн. х 100, 9 % - 439368, 67 грн. = 3954, 32 грн.

395991, 46 грн. х 101, 1 % - 395991, 46 грн. = 4355, 91 грн.

396518, 96 грн. х 100, 9 % - 396518, 96 грн. = 3568, 67 грн.

409406, 07 грн. х 101, 8 % - 409406, 07 грн. = 7369, 31 грн.

450479, 41 грн. х 101, 9 % - 450479, 41 грн. = 8559, 11 грн.

560736, 45 грн. х 100, 9% - 560736, 45 грн. = 5046, 63 грн.

560586, 74 грн. х 99, 7 % - 560586, 74 грн. = - 1681, 76 грн.

518848, 57 грн. х 99, 4 % - 518848, 57 грн. = - 3 11, 09 грн.

492759, 15 грн. х 99, 6 % - 492759, 15 грн. = - 1971, 04 грн.

510438, 13 грн. х 99, 8 % - 510438, 13 грн. = - 1020, 88 грн.

522777, 47 грн. х 101, 2 % - 522777, 47 грн. = 6273, 33 грн.

487371, 95 грн. х 102, 9 % - 487371, 95 грн. = 14133, 79 грн.

514314, 01 грн. х 100, 5 % - 514314, 01 грн. = 2571, 57 грн.

580109, 34 грн. х 100, 3 % - 580109, 34 грн. = 1 740, 33грн.

Так, загальний розмір збитків від інфляції за період з січня 2009 року по листопад 2010 року складає 69815, 58 грн.

Тому, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3 % річних обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 69815, 58 грн. та 24326, 05 грн. відповідно.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, ідентифікаційний код: 32380022) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічногоакціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість у розмірі 673 291 (шістсот сімдесят три тисячі двісті девяносто одна) грн. 13 коп., збитки від інфляції у розмірі 69815 (шістдесят девять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 24 326 (двадцять чотири тисячі триста двадцять шість) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 674 (сім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 33 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 14.11.2011 року