Рішення № 19317499, 16.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.11 Справа № 20/5009/5859/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, пр-т Будівельників, 21, а/с 569)

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 968,44 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. № 704 від 07.10.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 968,44 грн., із яких: сума 882,82 грн. основної заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за договором № ТЭ-596 від 01.01.2009 р., сума 68,02 грн. пені, сума 17,60 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/5859/11, судове засідання призначено на 26.10.2011р. Розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався на 16.11.2011р.

16.11.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві та на підставі ст.ст. 173 ГК України, ст.ст. 22, 625, 901 ЦК України, умов договору № ТЭ-596 від 01.01.2009 р., просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 16.11.2011р. представником позивача надано розрахунок суми позову, відповідно до якого сума основного боргу складає 882,82 грн., пеня 67,85 грн., 17,51 грн. 3% річних. Згідно з усними поясненнями позивача копія розрахунку відповідачу позивачем не направлялася. Фактично даним розрахунком позивачем зменшено розмір позовних вимог у частині стягнення пені та 3% річних. Враховуючи, що позивачем не було подано письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не зявлявся, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надійшло. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2011 р.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між Комунальним підприємством “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (енергопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № ТЭ-596 на постачання теплової енергії, за умовами якого КП “ВК “Тепло-водоканал” (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачу (відповідач) теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обємах, а споживач зобовязується оплачувати теплову енергію по встановленим цінам (тарифам) у строки, які передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1 договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в строки, які передбачені дійсним договором.

Порядок розрахунків за договором визначений розділом 6 договору. Основним документом для оплати є акт наданих послуг. Акти споживачу виписуються до 25-го числа звітного місяця. Акт передається споживачу нарочно або пересилається поштою. Споживач протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повертає підписаний акт на адресу енергопостачальної організації. Якщо споживач відмовився підписати акт, він підписується представником КП “ВК “Тепло-водоканал” та в акті робиться відповідний запис про відмову. Такий акт пересилається споживачу поштою. Оформлений таким чином акт є фінансовим документом і обовязковим для виконання у встановлені строки, а також підставою для розрахунків за спожиту теплоенергію. (п. 6.1). Оплата за спожиті послуги проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок КП “ВП “Тепло-водоканал” в сумі, яка зазначена в акті (п. 6.2). Ціни (тарифи) на теплову енергію встановлюються згідно з вимогами чинного законодавства України та можуть змінюватися в період дії дійсного договору (п. 6.3). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4).

Розділом десятим договору сторони визначили, що договір укладається з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. і вступає в силу з моменту надання послуг. Договір вважається пролонгованим на новий строк на таких же умовах, якщо за 1 місяць до припинення його дії ні одна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Позивач умови договору виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами про постачання та використання теплової енергії (а.с. 15- 22) за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. включно на загальну суму 882,82 грн. Акти підписані споживачем без зауважень.

30.06.2011 р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 469 від 24.06.2011 р. (а.с. 23-25) з вимогою сплатити заборгованість у сумі 882,82 грн. впродовж 5 днів з дня отримання зазначеної претензії. Претензія з боку відповідача залишилася без відповіді та задоволення.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строк виконання зобовязання щодо оплати за спожиті послуги встановлений п. 6.2 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував зобовязання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду має заборгованість у сумі 882,82 грн. за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. включно.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів щодо належного виконання умов договору та не спростував доводи позивача належними доказами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо стягнення 882,82 грн. суми основного боргу за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. включно є обґрунтованими, належним чином доведені та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 17,60 грн. за період з 24.10.2010 р. по 20.09.2011 р. включно згідно з розрахунком.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що при зазначенні періоду розрахунку 3% річних позивачем взято щомісячний період прострочення, починаючи з четвертого календарного дня, тоді як умовами договору (п. 6.2) передбачено оплату відповідача на протязі трьох банківських днів з дати підписання акту про постачання теплової енергії, тобто щомісячний період прострочення починається зі слідуючого дня в якому належало сплатити за спожиту послугу (четвертого банківського дня). Таким чином, до стягнення за період з 26.10.2010 р. по 20.09.2011 р. включно належить 3% річних в розмірі 17,61 грн. Враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, судом стягується сума 17,60 грн. 3% річних, заявлена до стягнення у позовній заяві.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 68,02 грн., нараховану за період з 24.10.2010 р. по 20.09.2011 р. включно згідно з розрахунком.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням зобовязання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У пункті п. 6.5 укладеного між сторонами договору № ТЭ-596 на постачання теплової енергії встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати за цим договором споживач зобовязаний сплатити КП “ВК “Тепло-водоканал” пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. і ст.ст. 230, 343 ГК України, ст.ст. 550, 551 ЦК України та інших нормативних актів.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Факт порушення зобовязання відповідачем суд вважає доведеним. Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що при зазначенні періоду розрахунку пені позивачем допущено аналогічну помилку, що і при розрахунку 3% річних, а саме: взято період прострочення, всупереч п. 6.2 договору, починаючи з четвертого календарного дня, тоді як умовами договору передбачено оплату відповідача на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту, тобто період прострочення починається з четвертого банківського дня. Крім того, позивачем пеня розрахована за більш тривалий період, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України (більше ніж 6 місяців). Таким чином, до стягнення за період з 26.10.2010 р. по 20.09.2011 р. включно належить пеня в розмірі 67,46 грн., а саме: за період з 26.10.2010 р. по 26.04.2011 р. (183 дні прострочки) 8,19 грн., за період з 26.11.2010 р. по 26.05.2011 р. (182 дня прострочки) 10,93 грн., за період з 24.12.2010 р. по 24.06.2011 р. (183 дні прострочки) 10,99 грн., за період з 26.01.2011 р. по 26.06.2011 р. (182 дня прострочки) 10,93 грн., за період з 02.03.2011 р. по 31.08.2011 р. (183 дні прострочки) 10,99 грн., за період з 29.03.2011 р. по 20.09.2011 р. (176 дня прострочки) 0,1 грн., за період з 29.03.2011 р. по 20.09.2011 р. (176 дня прострочки) 12,87 грн., за період з 27.04.2011 р. по 20.09.2011 р. (147 дня прострочки) 2,06 грн.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне повністю покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 21, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040, р/р № 26002213901 в ПАО “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805) суму 882 грн. 82 коп. основного боргу, суму 67 грн. 46 коп. пені, суму 17 грн. 60 коп. 3% річних, суму 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення підписано у повному обсязі 21.11.2011 р.