Рішення № 19317360, 08.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.11 р. Справа № 29/137

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „БАРК”, м.Донецьк

до Відповідача: Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 16070,10грн., пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю); ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „БАРК”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 16070,10грн., пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №8735 від 01.10.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства „БАРК”, договору поставки №8735 від 01.10.2010р., накладної, листа-вимоги.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

20.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

08.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн.

Представник Позивача у судове засідання 08.11.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83121, Донецька область, м.Донецьк, вул.Челюскінців, будинок 299

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року між Приватним підприємством „БАРК” (Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу „Донецькмонолітспецбуд” (Покупець) було укладено договір поставки №8735. відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передавати у власність покупця Товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити Товар у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.1.2 договору найменування, кількість та асортимент, ціна та вартість Товару вказується у накладних. Відповідно п.1.3 договору загальна сума Договору встановлюється сумою усіх поставок.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- Покупець оплачує Товар по договірній ціні, яка вказується у накладних (п.5.1 Договору);

- розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Товару по безготівковому рахунку (п.5.2 Договору);

У пункті 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2010 року, проте у будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 18562,95грн., що підтверджується видатковими накладними №5985 від 11.01.2011р. на суму 4466,12грн., №6038 від 11.01.2011р. на суму 3705,60грн., №9798 від 13.01.2011р. на суму 1433,09грн., №18113 від 20.01.2011р. на суму 1961,04грн., №22170 від 24.01.2011р. на суму 4325,47грн., №40539 від 05.02.2011р. на суму 2671,63грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 2492,85грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 16070,10грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №8735 від 01.10.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 18562,95грн., але Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 2492,85грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 16070,10рн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 16070,10грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

08.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн.

Позивачу розяснені наслідки їх процесуальних дій, у т.ч. те, що витрати по держмиту та технічному забезпеченню судового процесу за подання позову поверненню не підлягають та відносяться на нього. Припинення провадження по справі це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення стягнення пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Судові витрати в даній частині позовних вимог покладаються на Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”) передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Розяснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „БАРК”, м.Донецьк до Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 16070,10грн., пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд” (83121, м.Донецьк, вул.Челюскінців, б. 299, ЄДРПОУ 01241272) на користь Приватного підприємства „БАРК” (83059, м.Донецьк. вул.Складська, 5, ЄДРПОУ 31133195) заборгованість у розмірі 16070,10грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд” (83121, м.Донецьк, вул.Челюскінців, б. 299, ЄДРПОУ 01241272) на користь Приватного підприємства „БАРК” (83059, м.Донецьк. вул.Складська, 5, ЄДРПОУ 31133195)компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 160,70грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 207,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження по справі за позовом Приватного підприємства „БАРК”, м.Донецьк до Акціонерного товариства закритого типу „Донецькмонолітспецбуд”, м.Донецьк про стягнення пені у сумі 1219,49грн., 3% річних розмірі 221,81грн., інфляційних витрат у сумі 763,39грн. припинити.

У судовому засідання 08.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.11р.