Рішення № 19316936, 14.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2011

Справа №5002-19/4443-2011

За позовом – Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 17, м.Сімферополь, АР Крим, 95015)

До відповідача – Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул.Довгоруковська, 16, м.Сімферополь, АР Крим, 95006)

про стягнення 867,18 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позивач – Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, у якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету АР Крим заборгованість з орендної плати у розмірі 819,04 грн., а також просить стягнути пеню у розмірі 48,14 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.10.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

11.11.2011 р. до суду від відповідача надійшла заява, згідно якої він визнав суму заборгованості та пені у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

Позивач та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не сповістили. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.06.2009 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавець) та Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 р. № 357 «Про передачу нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим – нежитлових приміщень площею 740,3 кв.м., розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі літ.Б за адресою: м.Сімферопль, вул.Глинки, 69, що знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» в оренду Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим» передає майно, що належить Автономній Республіці Крим – нежитлові приміщення площею 740,3 кв.м., розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі літ.Б за адресою: м.Сімферопль, вул.Глинки, 69, що знаходиться на балансі Кримського республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (надалі – Майно), а Орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання – передачі (додаток - 1) (а.с.8-11).

Ринкова вартість об’єкта визначена згідно з висновком суб’єкта оціночної діяльності про вартість об’єкта, складеним на підставі вимог Методики оцінки вартості об’єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 (зі змінами і доповненнями) та за станом на 28.02.2009 р. складає – 661230,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної організації, що повністю фінансується з Державного бюджету України (п.1.2-1.3 Договору).

Згідно п.3.6 Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця у розмірі:

-70% до бюджету Автономної Республіки Крим – код ЄДРПОУ 23896447, р/р 33210870700001, банк отримувача – Головне управління Державного казначейства України в АРК, МФО 824026, код платежу 22080400.

-30% орендної плати та ПДВ на повну суму орендної плати – Балансоутримувачу – Кримському республіканському виробничому підприємству «Кримтролейбус», код ЄДРПОУ 03328391, банк отримувача – КВЦ «Промінвестбанку» м.Сімферополя, р/р 26008301326586, МФО 324430.

Відповідно до п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету АРК, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Актом приймання – передачі підтверджується факт передачі майна відповідачу (а.с.11).

Дія Договору оренди була достроково припинена за домовленістю між сторонами, про що свідчить лист та акт приймання – передачі орендованого майна (а.с.14-15).

Однак, після розірвання Договору оренди нерухомого майна відповідач не в повному обсязі сплатив за користування майном, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення суми заборгованості та пені, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків щодо своєчасного внесення орендної плати (а.с.16-17).

Несплата відповідачем заборгованості та пені й стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1-3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе забов’язання щодо орендної сплати за користування майном Орендодавця, про що зокрема, й не заперечує сам відповідач у заяві про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином суд вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 819,04 грн. задовольнити.

Щодо стягнення пені у розмірі 48,14 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету АРК, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Сума пені також підлягає стягненню у розмірі 48,14 грн., оскільки розрахована згідно із ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (від 22.11.1996 р. № 543 із змінами і доповненнями) та визнається у повному обсязі відповідачем.

Згідно статті 33-34 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

· Позов задовольнити у повному обсязі.

· Стягнути з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул.Довгоруковська, 16, м.Сімферополь, АР Крим, 95006; ідентифікаційний код 00047970) до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001, ЗКПО 23896447, МФО 824026, код платежу 22080400 Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь) заборгованість з орендної плати у розмірі 819,04 грн.

· Стягнути з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул.Довгоруковська, 16, м.Сімферополь, АР Крим, 95006; ідентифікаційний код 00047970) до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001, ЗКПО 23896447, МФО 824026, код платежу 22080400 Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь) пеню у розмірі 48,14 грн.

· Стягнути з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул.Довгоруковська, 16, м.Сімферополь, АР Крим, 95006; ідентифікаційний код 00047970) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 102,00 грн. державного мита.

· Стягнути з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул.Довгоруковська, 16, м.Сімферополь, АР Крим, 95006; ідентифікаційний код 00047970) на користь Державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено 17.11.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.