Рішення № 19316258, 03.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2011

Справа №5002-17/6178-2010

За позовом ТОВ «Гудвилл Групп»

До відповідача ЗАТ «Перша страхова компанія» в особі Кримської філії

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 113 994, 54 грн., та неустойки у розмірі 2 929, 66 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Мамонтова Є.А., Помазан В.Е., представники

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно позову просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 113 994, 54 грн., та неустойку в розмірі 2 929, 66 грн., у зв’язку з відмовою відповідача від страхової виплати по Договору № 11-02/01.09.00022 добровільного страхування майна від 01 жовтня 2009 року.

Відповідач відзив на позов не надав.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом сторони, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Договору № 11-02/01.09.00022 добровільного страхування майна від 01 жовтня 2009 року предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника (ТОВ «Гудвілл Групп»), що не суперечить закону і пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (п.1.1).

Згідно п. 1.2 договору майно вважається застрахованим за адресою: Сакський район, с. Червоное, вул. північна буд. 1.

Згідно п.п. Б п. 2.1 Договору страховим випадком є знищення, пошкодження чи втрата застрахованого майна внаслідок наступних ризиків: стихійні лиха: смерч, ураган, буря, тайфун; схід снігових лавин, обвали, селі, каменепад, повінь, паводок, град, злива, снігопад, ожеледь, обмерзання, льодохід.

Згідно п. 6.3.3. при настанні страхового випадку Страховик (ЗАТ «Перша страхова компанія» в особі Кримської філії ЗАТ «Перша страхова компанія») зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договорам на предмет їх невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Відповідачем не представлено доказів сплати позивачеві страхового відшкодування.

Якщо відповідач сплатив заборгованість в час розгляду справи чи після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

У зазначеноум випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Згідно висновку судової буді вільно-технічної експертизи (висновок № 16 від 05 жовтня 2011 року) причиною провалу даху корівника, розташованого за адресою: Сакський район АР Крим, с. Червоное, вул. Северна 1 є снігові опади. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень внаслідок снігопаду складає 136 702 грн.

З врахуванням заявлених вимог стягненню підлягає основний борг в сумі 113 994,54 грн.

Пеня (неустойка) передбачена договором, та не стягувати її суд підстав не вбачає.

Однак, суд вбачає помилку в розрахунку пені.

Так, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців.

Однак, згідно розрахунку позивач бажає стягнення пені за період з 13.03.2010 року по 24.11.2010 року.

Таким чином, пеня повинна стягуватись за період з 13 березня 2010 року по 12 вересня 2010 року, та, відповідно складає: 113 994,54Х0,01%Х184 = 2097,50 грн.

Таким чином, неустойка (пеня) підлягає стягненню в сумі: 2097,50 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню: страхове відшкодування у розмірі 113 994, 54 грн., та неустойка в розмірі 2097,50 грн.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 878 від 06 грудня 2010 року з державного мита на суму 1169,24 грн., та платіжним дорученням № 879 від 06 грудня 2010 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, квитанцією № 2203.344.1 від 27.10.2011 року на суму 5005,50 грн. по сплаті за проведення судово-будівельної експертизи.

Відшкодування по державному миту складає 1160,92 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яка повинна бути сплачена позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (116 092,04Х1169,24:116 924,2=1160,92 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 234,32 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (116 092,04Х236:116 924,2 = 234,32 грн.)).

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

Відшкодування по проведенню експертизи складає: 4969,88 грн. (116 092,04Х5005,50:116924,2 = 4969,88 грн.).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ «Перша страхова компанія» в особі Кримської філії (95024, м. Сімферополь, вул. Б. Хмельницького 15, р/р 2650601023768 в КРФ ВАТ «Кредо банк» МФО 324913, ідентифікаційний код: 36002767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Груп» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська буд. 239, р/р 26001130357900 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код: 35202555) страхове відшкодування у розмірі 113 994, 54 грн., неустойку у розмірі 2097,50 грн., судові витрати з державного мита в сумі 1160,92 грн., та 234,32 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4969,88 грн. за проведення судової експертизи (висновок експерта № 16 від 05 жовтня 2011 року).

Видати наказ.

У стягненні неустойки в сумі 832,16 грн. – у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.