Рішення № 19316203, 08.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2011Справа №5002-7/4037-2011

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр.. К.Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (50023, м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2)

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (96528, м. Євпаторія, с. Каменоломня, вул.. Фестивальна, 21, ідентифікаційний код 30621146)

Про стягнення 14805,00 грн.

Суддя І .І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. №36 від 01.01.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2. предст., дов. №453 від 16.05.2011р.

Сутьспору: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» штрафу у розмірі 14805,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» посилається на те, що згідно залізничної накладної №47661004 від 24.04.2011 р. відповідачем були відвантажені вагони з вантажем вапняком для флюсування, на адресу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», під час контрольного переважування яких був виявлений факт невірного зазначення відправником маси вантажу. Так, позивачем була виявлена невідповідність зазначеної в накладній ваги нетто вантажу в вагоні №56962228 на 950 кг в бік зменшення, про що був складений комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р. відповідно до статті 129 Статуту залізниць України. З урахуванням цього, керуючись статтями 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем був нарахований штраф в розмірі пятикратної вартості провізної плати в розмірі 14805,00 грн., який він просить стягнути з відповідача примусово.

Заперечуючи проти позову, Публічне акціонерне товариство «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» зазначило, що позивачем не підтверджено документально повноваження осіб, які підписали комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р., а між ДП «Придніпровська залізниця» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відсутній договір на контрольне переважування вагонів. Відповідач також посилається на те, що природна втрата флюсів при перевезенні залізничним транспортом згідно з постановою Держснабу СРСР №64 від 19.10.1989 р. дорівнює 1,2%, а враховуючи похибку зважування ваг різниця в вазі знаходиться в межах норм природної втрати. Крім того, ПАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» повідомило, що згідно з актом приймання-передачі товару №179 від 24.04.2011 р. вся кількість вапняку була прийнята покупцем без зауважень, а невірне зазначення в накладній маси вантажу взагалі не завдало Державному підприємству «Придніпровська залізниця» будь-якої шкоди.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду доповнення до відзиву, які були прийняті судом до розгляду.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт», законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

З наявної в матеріалах справи залізничної накладної на групу вагонів №47661004 вбачається, що 26.09.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (в подальшому Приватним акціонерним товариством «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», відповідач у справі) зі станції Євпаторія-товарна Придніпровської залізниці були відправлені шість вагонів (№№53602139, 56962228, 56089873, 56283831, 53542072, 53504627) з вантажем вапняком для флюсування, на адресу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». В накладній зазначено, що вантаж перевозиться навалом, загальна вага вантажу 414900,00 кг, вантаж був зважений на 150-тонних вагонних вагах відправника. Тариф становить 2961,00 грн. за кожний вагон, всього 17766,00 грн.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Матеріали справи свідчать, що 27.04.2011-28.04.2011 р. було здійснено переважування вагонів, під час якого було, зокрема, встановлено, що вага нетто вагону №56962228 є меншою за вагу, зазначену в накладній на 950 кг.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Керуючись вказаними нормами, позивачем був складений комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р., в якому зазначено наступне: «при перевірці маси вантажу за вимогою вантажоодержувача Ват «ПГЗК» згідно ст. 52 Статуту ЗУ в вагоні №56962228 по відправі, вказаній на зворотній стороні цього акта, вага по документу: нетто 68950 кг, тара 22500 кг. В дійсності виявилося: брутто 90500 кг, тара з брусу 22500 кг, нетто 68000 кг, що на 950 кг менше проти документу. Навантаження вантажу в вагоні навалом, рівномірно, нижче рівня бортів на 900 мм. Вантаж маркований вапном ледь помітного блакитного кольору. Слідів втрачання вантажу немає. Люки та двері закриті. Вагон прибув в технічному і комерційному відношення справний. Комсійне зважування вагону виконували вагар ВАТ «ПГЗК» ОСОБА_3, приймоздавальник станції Кривий Ріг ОСОБА_4, приймоздавальник ВАТ «ПГЗК» ОСОБА_5. Зважування вагону 56962228 проводили на приписних вагонних вагах ВАТ «ПГЗК» справних в технічному відношенні, пройдених контроль придатності 10.03.2011 р., вантажопідйомністю 150 тон.

Статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На підставі цих положень позивачем розрахований штраф в сумі 14805,00 грн, що дорівнює пятикратній провізній платі за перевезення вагону №56962228, та предявлено до суду позов про його примусове стягнення з відправника Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів».

Заперечуючи проти вимог Державного підприємства «Придніпровська залізниця», відповідач посилається на те, що позивачем не підтверджено документально повноваження осіб, які підписали комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334 (в редакції, станом на момент складання акта АА №038830/32 від 28.04.2011 р.), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р. був підписаний:

- начальником станції Ліповською Галиною Іванівною, повноваження якої підтверджуються Наказом виконуючого обовязки начальника Криворізької дирекції залізних перевезень №81/ОС від 01.03.2005 р. та відповідною посадовою інструкцією (п. 2.15);

- інженером І категорії Марченко Наталією Миколаївною, повноваження якої підтверджуються Наказом (розпорядженням) керівника станції Кривий Ріг про переведення на іншу роботу №35/ДС від 05.05.1999 р. та відповідною посадовою інструкцією (п. 2.8);

- приймоздавальником станції Завяловою Людмилою Станіславівною, повноваження якої підтверджуються Наказом керівника станції Кривий Ріг №50/ДС від 04.06.1992 р. та відповідною посадовою інструкцією (п. 2.8);

- одержувач вантажу прийомоздавальник ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_5.

При цьому, слід зазначити, що Розпорядженням начальника станції Кривий Ріг №03 від 01.02.2011 р. «Про порядок підписання комерційних актів» визначений перелік осіб, які мають право підписувати комерційні акти. Такими особами, зокрема, є: Ліповська Г. І. та Марченко Н. М.

З урахуванням цього, суд вважає, що комерційний акт АА №038830/32 від 28.04.2011 р. був підписаний уповноваженими на це особами.

Посилання відповідача на відсутність між ДП «Придніпровська залізниця» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» договору на контрольне переважування вагонів суд вважає непереконливим, оскільки, як було зазначено вище, право Залізниці на здійснення перевірки правильності відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, та періодичної перевірки кількості та маси вантажу, що зазначаються у накладній, безпосередньо закріплено статтею 24 Статуту залізниць України.

Стосовно посилання відповідача на неврахування позивачем при складанні комерційного акта норм природної втрати маси вантажу, слід зазначити, що дійсно згідно з пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. №334, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.

Проте, посилання відповідача на постанову Держснабу СРСР №64 від 19.10.1989 р., якою встановлені норми природної втрати продукції при перевезенні залізничним транспортом, є безпідставними, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Отже, вказаною Постановою встановлене темпоральне обмеження застосування нормативних актів, прийнятих за радянських часів, - до прийняття відповідних актів законодавства України.

На теперішній час норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто визначені пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, у звязку з чим Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 р. №1545-ХІІ до спірних правовідносин не застосовується.

При цьому, згідно з вищевказаним пунктом 27 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2 % маси, зазначеної в перевізних документах:

вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;

руда марганцева і хромова;

кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм);

мідний купорос;

хімічна сировина навалом;

солі;

фрукти свіжі;

овочі свіжі;

шкіра оброблена і мокросолона;

тютюн;

м'ясо свіже;

- 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах:

вугілля деревне;

будівельні матеріали;

кварцити в кусках;

жири;

риба солона;

мінеральні добрива;

- 1 % маси, зазначеної в перевізних документах:

мінеральне паливо;

кокс;

руда залізна;

вовна немита;

мило;

м'ясо морожене;

птиця бита всяка;

копченості м'ясні всякі;

- 0,5 % маси всіх інших вантажів

Отже, у даному випадку нормою природної втрати маси вапняку для флюсування під час перевезення залізничним транспортом є 0,5%. Твердження відповідача в доповненні до відзиву (з посиланням на Наказ Державної комісії по запасах корисних копалин «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію» від 25.06.2007 №198) про те, що нормою природної втрати у даному випадку є 2% суд вважає хибним, позаяк вказана норма застосовується до піску та кварцитів у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм), до яких вапняк для флюсування не відноситься.

Таким чином, максимальною різницею в масі вантажу в вагоні №56962228, яка може бути приписана до норми природної втрати ваги під час перевезення та за якої не складається комерційний акт, є 344,75 кг, однак у даному випадку різниця дорівнює 950,00 кг.

Щодо посилань Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» на необхідність врахування похибок ваг суд звертає увагу на те, що згідно з Посібником експлуатації (а. с.114-115) границею можливою похибки вагонних ваг при зважуванні є 100 кг, у звязку з чим навіть з урахуванням цієї похибки та норми природних втрат максимальна різниця в вазі не може перевищувати 444,75 кг. При цьому, остання повірка ваг здійснювалася 10.03.2011 р., про що свідчить відповідний напис в технічному паспорті ваг (а. с. 14).

Суд також звертає увагу на те, що твердження відповідача про те, що невірне зазначення в накладній маси вантажу не завдало Державному підприємству «Придніпровська залізниця» будь-якої шкоди, до уваги не приймаються, оскільки у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Саме така позиція висловлена в пункті 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. N 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства». При цьому суд касаційної інстанції повідомив, що збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у пунктах 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Аналогічна позиція висловлена також в пункті 3.15 Розяснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» від 29.05.2002 р. N 04-5/601 (з наступними змінами та доповненнями).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують правомірність вимог Державного підприємства «Придніпровська залізниця», у звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (96528, м. Євпаторія, с. Каменоломня, вул.. Фестивальна, 21, ідентифікаційний код 30621146) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр.. К.Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф в сумі 14805,00 грн., 148,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 10.11.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.