Рішення № 19316198, 08.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2011Справа №5002-7/3821-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001) в особі Філії «Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" (вул.. Севастопольська, 10, м. Сімферополь, 95011)

До відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" (вул.. Леніна, 108, с. Охотське, Нижньогірський район, 97123)

Про стягнення 570 884,39 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. б/н від 10.10.2011р.

Від відповідача не зявився.

Сутьспору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка складається з заборгованості за простроченим кредитом 450000,00 грн., заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом 55469,98 грн., пені за прострочення погашення кредиту 63855,00 грн., пені за прострочення сплати процентів по кредиту 1559,41 грн., всього 570884,39 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно, передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 28.11.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Нижньогірського районного нотаріального округу АР Крим Циганковою О. О. та внесеного до реєстру за №2174, а саме:

1.нежитлову будівлю, яка знаходиться в с. Охотське, вул.. Гагаріна, 64б (шістдесят чотири «б») Нижньогірського району;

2. нежитлову будівлю, яка знаходиться в с. Охотське, вул.. Гагаріна, 64ж (шістдесят чотири «ж») Нижньогірського району;

3.нежитлову будівлю, яка знаходиться в с. Охотське, вул.. Гагаріна, 63б (шістдесят три «б») Нижньогірського району, яке складається з:

-нежитлової будівлі за №64б (шістдесят чотири «б»), яка знаходиться в с. Охотське по вул.. Гагаріна Нижньогірського району, вказане на плані по літ «А» вагова (матеріал стін - черепашник) загальною площею 14,8 кв. м., балансовою вартістю 29600,00 грн. Земельна ділянка розміром 0,02 га на якій розташоване нежитлове приміщення за №64 б (шістдесят чотири «б») по вул.. Гагаріна в с. Охотське Нижньогірського району та знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди, укладеного між Охотською сільською радою Нижньогірського району та Приватним сільськогосподарським товариством 01.10.2007 р., зареєстрованого в журналі реєстрації договорів оренди від 03.10.2007р. за №427;

-нежитлової будівлі за №64ж (шістдесят чотири «ж»), яка знаходиться в с. Охотське по вул.. Гагаріна Нижньогірського району, вказане на плані по літ «А» будова бійні (матеріал стін - черепашник) загальною площею 253,2 кв. м. 1-3 будова балансовою вартістю 16700,00 грн. Земельна ділянка розміром 0,05 га, на якій розташоване нежитлове приміщення за №64 ж (шістдесят чотири «ж») по вул.. Гагаріна в с. Охотське Нижньогірського району та знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди, укладеного між Охотською сільською радою Нижньогірського району та Приватним сільськогосподарським товариством 01.10.2007 р., зареєстрованого в журналі реєстрації договорів оренди від 03.10.2007 р. за №429;

-нежитлової будівлі за №63б (шістдесят три «б»), яка знаходиться в с. Охотське по вул.. Гагаріна Нижньогірського району, вказане на плані по літ «А» фруктосховище (матеріал стін - черепашник) загальною площею 1185,5 кв. м., балансовою вартістю 88 600,00 грн. Земельна ділянка розміром 0,18 га, на якій розташоване нежитлове приміщення за №63б (шістдесят три «б») по вул.. Гагаріна в с. Охотське Нижньогірського району та знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди, укладеного між Охотською сільською радою Нижньогірського району та Приватним сільськогосподарським товариством 01.10.2007 р., зареєстрованого в журналі реєстрації договорів оренди від 03.10.2007р. за №428, - для проведення публічних торгів з початковою ціною реалізації, яка вказана в іпотечному договорі від 28.11.2007 р. (реєстраційний №2174) у розмірі 627000,00 грн.

Позовні вимоги порушенням відповідачем своїх за кредитним договором №72-2007 від 22.11.2007 р. в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у звязку з чим заборгованість Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" перед Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» по кредиту складає 450000,00 грн., по несплаченим відсоткам 55469,98 грн. Крім того, позивач стверджує, що у звязку з порушенням відповідачем виконання грошового зобовязання він також повинен сплатити пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 63855,00 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 1559,41 грн. Враховуючи, що забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було забезпечено іпотекою (№2174 від 28.11.2007 р.), позивач просить примусово стягнути заборгованість з пенею, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно.

31.10.2011 р. до ГС АР Крим від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" заборгованість за кредитним договором №72-2007 від 22.11.2007 р., яка станом на 26.08.2011 р. складається з: заборгованості по простроченому кредиту в сумі 450000,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 55469,98 грн., пені за прострочення погашення кредиту в сумі63855,00 грн. та пені за прострочення сплати відсотків по кредиту в сумі 1559,41 грн. Надана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 27.10.2011 р. строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

22.11.2007 р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (в подальшому Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Банк) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Гвардієць" (Позичальник) був укладений кредитний договір №72-2007, пунктом 2.1 якого передбачено, що банк зобовязується надати Позичальнику кредит в сумі 500000,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 21 листопада 2009 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами відповідно до погодженого графіку.

Згідно з пунктом 3.2 Договору проценти за користування кредитом сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 16 процентів річних.

Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/фат», виходячи із фактичної кількості днів в місяці та у році (п. 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору відсотки нараховуються банком щомісячно 21 числа за період з передостаннього робочого дня минулого місяця по 20 число поточного місяця, та в останній робочий день звітного місяця за період з 21 числа по передостанній робочий день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного пунктом 2.2 цього договору. Проценти сплачують позичальником щомісячно в дні нарахування відсотків, але не пізніше останнього робочого дня місяця.

У випадку порушення позичальником встановленого пунктом 2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 20 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 цього договору.

Факт надання позивачем кредиту в сумі 500000,00 грн. підтверджується відповідною банківською випискою (а. с. 32).

Матеріали справи свідчать, що сторонами неодноразово вносилися зміни до кредитного договору шляхом підписання відповідних договорів про внесення змін.

Так, договором про внесення змін №2/72-2007 від 21.08.2008 р. розмір процентної ставки за користування кредитом був збільшений до 20% річних.

Договором про внесення змін №4/72-2007 від 21.10.2008 р. процента ставка за користування кредитом була встановлена на рівні 22 відсотка річних, при порушенні строку погашення одержаного кредиту 30 відсотків річних.

Договором про внесення змін №5/72-2007 від 31.08.2009 р. кінцевим строком повернення кредиту визначено 21 листопада 2009 року та затверджений новий графік повернення коштів.

Договором про внесення змін №6/72-2007 від 26.11.2009 р. серед іншого передбачено повернення кредиту до 30.09.2010 р., затверджений новий графік, відсотки за користування кредитом встановлені на рівні 25% річних.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідачем були порушені умови договору та у встановлений строк до 30.09.2010 р., не були повернуті кредитні кошти в повному обсязі, станом на 26.08.2011 р. заборгованість з неповернутого кредиту складає 450000,00 грн. Крім того, відповідачем також не були своєчасно та в повному обсязі сплачені відсотки за користування кредитом, що станом на 26.08.2011 р. призвело до утворення заборгованості в сумі 55469,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів в сумі 450000,00 грн. та сплати відсотків за користування ними в розмірі 55469,98 грн., у звязку з чим вимоги банку про примусове стягнення цих сум суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 5.3 Кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник оплачує банку пеню, яка обчислюється від сум простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, вказаною нормою період нарахування штрафних санкцій обмежується шестимісячним строком.

Враховуючи, що кінцевий строк повернення кредиту припадає на 30.09.2010 р., періодом нарахування пені за прострочення повернення кредитних коштів є 01.10.2010 р. 31.03.2010 р., у звязку з чим за вказаний період відповідач має сплатити 34779,45 грн. пені (450000,00 грн. х 15,5% : 365 дн. х 182 дн.).

При цьому, розрахунок пені за прострочення сплати процентів здійснений позивачем правомірно, не перевищує граничні величини, а тому пені в сумі 1559,41 грн. підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням цього, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць" (вул.. Леніна, 108, с. Охотське, Нижньогірський район, 97123, ідентифікаційний код 30889192) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001) в особі Філії «Кримське Центральне відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк" (вул.. Севастопольська, 10, м. Сімферополь, 95011, ідентифікаційний код 09324431) заборгованість за кредитним договором №72-2007 від 22.11.2007 р. у вигляді неповернутого кредиту в сумі 450000,00 грн. та несплачених відсотків користування кредитними коштами в розмірі 55469,98 грн., 34779,45 грн. пені за прострочення повернення кредитних коштів, 1559,41 грн. пені за прострочення сплати процентів, 5418,09 державного мита та 223,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 29075,55 грн. пені за прострочення повернення кредитних коштів.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 09.11.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.