Рішення № 19316148, 11.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011Справа №5002-8/3880-2011 За позовом - Публічного акціонерного товариства "Кримелектромашторг", м. Сімферополь.

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бостон-Сервіс", Первомайський район, с. Пшеничне.

про стягнення 26486,54грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник по довіреності №765 від 06.06.2011 року.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бостон-Сервіс", просить суд стягнуть з відповідача заборгованість у сумі 26486,54грн.

Представник відповідача в судове засідання 27 вересня 2011 року та 11 жовтня 2011 року не зявився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, за адресою вказаною в довідці Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 11.10.2011р. №11351966.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Кримелектромашторг» (постачальник) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (покупець) укладений договір поставки №427.

На підставі договору поставки від 07 липня 2011 року №427 ПАТ «Кримелектромашторг» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (покупець) товар на суму 1784,00грн, що підтверджується накладною №7841.

В подальшому, відповідачу, по накладним поставлявся товар, що підтверджується наступними накладними:

-№7890 від 29.06.2011 року 4480,00грн;

-№8126 від 05.07.2011 року 1456,73грн;

-№8192 від 07.07.2011 року 96000,00грн;

-№8648 від 15.07.2011 року 10800,00грн;

-№9600 від 03.08.2011 року 29700,00грн;

Як посилається позивач у своєму позові, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (покупець) склалася заборгованість в розмірі 26786,54грн, а саме:

-всього постановлено товару на суму 57820,73грн;

-всього сплачено товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» 31334,19грн;

-борг по оплаті товару становить 26786,54грн (57820,73грн - 31334,19грн).

19 серпня 2011 року за вих.№1215 Публічне акціонерне товариство «Кримелектромашторг» (постачальник) скерувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (покупець) претензію щодо сплати суми боргу в розмірі 26486,54грн.

Однак, претензія від 19 серпня 2011 року за вих.№1215 залишалася з боку Відповідача без відповіді.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі був укладений усний правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України.

Відповідно, у відповідача виник обовязок щодо оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі, тобто у покупця (відповідача у справі) виникає зустрічний обовязок по оплаті товару.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (покупець) під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в розмірі 26486,54грн.

Суд розглянувши наданий позивачем розрахунок вважає що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

10 жовтня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 17 жовтня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бостон-Сервіс» (96305, Первомайський район, с. Пшеничне, вул. Ворошилова,9; п\р 26000001001810 КФ ПАТ «Брокбизнесбанк» МФО 308111, ЗКПО 36679296) на користь Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе,3км; п\р 26005010126152 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, ЗКПО 05512035) суму заборгованості в розмірі 26486,54грн; суму державного мита 264,87грн; витрати повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4.Повернути Публічному акціонерному товариству «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе,3км; п\р 26005010126152 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, ЗКПО 05512035) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) зайво сплачене державне мито у сумі 3,00грн (сплачене платіжним дорученням №1795 від 06 вересня 2011 року).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.