Рішення № 19315784, 20.04.2011, Токмацький районний суд Запорізької області

2-12/11

20.04.2011 Справа N 2-12

2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р. Токмацький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Юрлагіній Т.В.

при секретарі: Панченко В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Токмак цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

.

. ВСТАНОВИВ

21.04.2008р. працівник Токмацького РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго” відповідач ОСОБА_1 була направлена у відрядження, на період з 21.04.2008р. по 25.04.2008р. до м.Запоріжжя для підвищення кваліфікації в учбовому центрі ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

Відповідно до п.1.11. Наказу Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р. про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” відрядженому працівникові перед виїздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Відповідно до видаткового ордеру №83 від 21.04.2008р. відповідачці було надано в аванс на витрати передбачені п.1.11. Наказу у розмірі 800 грн.

29.04.2008р. на виконання п.1.11. Наказу відповідачкою був складений звіт про використаний аванс, з якого стало відомо, що витрати відповідачки склали 822,46 грн., з яких:

32,46 грн. - це транспортні витрати на проїзд.

640,00 грн. - це витрати на проживання за період з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р.

150,00 грн. - це добові за період з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р.

Згідно п.1.6. наказу Мінфіну підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном ( крім витрат на телефонні переговори) тощо.

Відповідно до п.1.12. наказу витрати на відрядження відшкодувуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), а рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Отже, як видно з приписів п.1.6. та 1.12. наказу підставою для відшкодування фактичних витрат на проживання є підтвердні документи (рахунки, квитанції, поліси тощо), які мають надаватись працівником підприємству після закінчення відрядження.

Відповідачем в обґрунтування понесених витрат на проживання були надані документи:

- фіксальний чек (від 21.04.2008 р.) на суму 640,00 грн.

- рахунок ВАТ «Готель «Хортиця»(м. Запоріжжя 02647800) № 885 від 21.04.2001 року.

Розглянувши надані відповідачем документи, а саме, фіскальний чек від 21.04.2008р. на суму 640,00 грн. у позивача виникли сумніви щодо того, чи можна вважати наданий документ таким, що підтверджує понесені витрати на відрядження, в зв'язку з чим позивач звернувся із письмовим запитом вих №001-011/7181 від 18.11.2008р. до адміністрації готелю “Хортиця” що до того, чи мешкала у вищевказаному готелі відповідач у період 21.04.2008р по 25.04.2008р.

Згідно листа №135 від 24.11.2008р., за підписом директора та головного бухгалтера готелю “Хортиця”, ОСОБА_1 у туристичному готелі “Хортиця” в період з 21.04.2008р. по 25.04.2008р. не проживала.

Дані обставини свідчать про те, що документи надані відповідачкою: фіскальний чек від 21.04.2008р. на суму 640 грн., рахунок ВАТ Готель “Хортиця” (м.Запоріжжя 02647800) № 884 від 21.04.2008р. на суму 640.00 грн. не можуть вважатися, такими, що підтверджують факт понесення витрат на проживання у готелі “Хортиця” , а отже відповідно до п.1.6. та п.1.12. наказу Мінфіну №59 від 13.03.1998р. “Про затвердження Інструкції про службове відрядження ві межах України та за кордон” не є документами, якими може бути підтверджено понесення витрат на проживання відповідачки у готелі “Хортиця” в м.Запоріжжя.

Згідно постанови від 25.05.2010р. слідчого СУ ГУМВС України відносно ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.190 КК України, за відсутністю в її діях складу злочину, та зазначено що формально в її діях міститься склад злочину, однак враховуючи що крмінальна відповідальність за даною статтею можлива лише при наявності матеріальної шкоди в розмірі більш ніж 907,60 грн. таким чином дії ОСОБА_1 складають адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 51 КУпАП, але термін притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.

Відповідно до положень ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Враховуючи те, що кошти надані відповідачу у підзвіт на відрядження не були ним повернуті позивачу (в розмірі витрат на проживання), а також, те, що документи надані відповідачкою в обґрунтування понесених витрат в сумі 640 грн. не можуть вважатися такими, що підтверджують факт проживання відповідача в готелі “Хортиці”, то відповідно до положень ст.130 КЗпП України відповідач зобов'язаний відшкодувати (сплатити) позивача розмір такої шкоди в сумі 640 грн., як такої, що завдана внаслідок порушення покладених трудових обов'язків (під час знаходження у службовому відрядженні).

Добровільно сплатити вказану суму відповідачка відмовилася.

В зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ВАТ“Запоріжжяобленерго” в якості шкоди завданої підприємству 640 грн., а також судовий збір та державне мито в розмірі 120,00 грн., а всього стягнути 811 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ВАТ“Запоріжжяобленерго” в якості шкоди завданої підприємству 640 грн., а також державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справ в суді в розмірі 120 грн., а всього стягнути 811 грн.

Відповідачка у судове засідання не з”явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином судовою повісткою з повідомленням, яку було повернуто з відміткою за закінченням терміну зберігання, однак відповідно до вимог ст.. 74 ЦПК України у разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, та дослідивши матеріали справи, суд визнає доводи позовної заяви такими, що підлягають повному задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

21.04.2008р. працівник Токмацького РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго” ОСОБА_1 була направлена у відрядження, на період з 21.04.2008р. по 25.04.2008р. до м.Запоріжжя для підвищення кваліфікації в учбовому центрі ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

Відповідно до п.1.11. Наказу Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р. про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” відрядженому працівникові перед виїздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Відповідно до видаткового ордеру №83 від 21.04.2008р. відповідачці було надано в аванс на витрати передбачені п.1.11. Наказу у розмірі 800 грн.

29.04.2008р. на виконання п.1.11. Наказу відповідачкою був складений звіт про використаний аванс, з якого стало відомо, що витрати відповідачки склали 822,46 грн., з яких:

32,46 грн. - це транспортні витрати на проїзд.

640,00 грн. - це витрати на проживання за період з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р.

150,00 грн. - це добові за період з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р.

Згідно п.1.6. наказу Мінфіну підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування ходильником, телевізором, телефоном ( крім витрат на телефонні переговори) тощо.

Відповідно до п.1.12. наказу витрати на відрядження відшкодувуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), а рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Отже, як видно з приписів п.1.6. та 1.12. наказу підставою для відшкодування фактичних витрат на проживання є підтвердні документи (рахунки, квитанції, поліси тощо), які мають надаватись працівником підприємству після закінчення відрядження.

Відповідачем в обґрунтування понесених витрат на проживання були надані документи:

- фіксальний чек (від 21.04.2008 р.) на суму 640,00 грн.

- рахунок ВАТ «Готель «Хортиця»(м. Запоріжжя 02647800) № 885 від 21.04.2001 року.

Розглянувши надані відповідачем документи, а саме, фіскальний чек від 21.04.2008р. на суму 640,00 грн. у позивача виникли сумніви щодо того, чи можна вважати наданий документ таким, що підтверджує понесені витрати на відрядження, в зв'язку з чим позивач звернувся із письмовим запитом вих№001-011/7181 від 18.11.2008р. до адміністрації готелю “Хортиця” що до того, чи мешкала у вищевказаному готелі відповідач у період 21.04.2008р по 25.04.2008р.

Згідно листа№135 від 24.11.2008р., за підписом директора та головного бухгалтера готелю “Хортиця”, ОСОБА_1 у туристичному готелі “Хортиця” в період з 21.04.2008р. по 25.04.2008р. не проживала.

Дані обставини свідчать про те, що документи надані відповідачкою: фіскальний чек від 21.04.2008р. на суму 640 грн., рахунок ВАТ Готель “Хортиця” (м.Запоріжжя 02647800) № 884 від 21.04.2008р. на суму 640.00 грн. не можуть вважатися, такими, що підтверджують факт понесення витрат на проживання у готелі “Хортиця” , а отже відповідно до п.1.6. та п.1.12. наказу Мінфіну №59 від 13.03.1998р. “Про затвердження Інструкції про службове відрядження ві межах України та за кордон” не є документами, якими може бути підтверджено понесення витрат на проживання відповідачки у готелі “Хортиця” в м.Запоріжжя.

Згідно постанови від 25.05.2010р. слідчого СУ ГУМВС України відносно ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.190 КК України, за відсутністю в її діях складу злочину, та зазначено що формально в її діях міститься склад злочину, однак враховуючи що крмінальна відповідальність за даною статтею можлива лише при наявності матеріальної шкоди в розмірі більш ніж 907,60 грн. таким чином дії ОСОБА_1 складають адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 51 КУпАП, але термін притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.

Згідно висновків комплексної судово почеркознавчої та судово-технічної експертизи № Д/№ 172 від 15.04.2010 року, встановлено, що підписи в графі «з розрахунком ознайомлена»і в графі «підпис підзвітної особи»на зворотній стороні авансового звіту № 10 від 29.04.2008 року виконані ОСОБА_1, також встановлено що бланк рахунку за проживання в філіалі туристичного готелю Хортиця, в м. Запоріжжі, о. ХортицяДСП, та бланк рахунку № 885 від 21.04.2008 року надані ОСОБА_1 в бухгалтерію Токмацького РЕС ВАТ “Запоріжжяобленерго” становлять різні бланки рахунків, фіксальний чак виданий філіалом туристичного готелю Хортиця і фіксальний чек № 885 від 21.04.2008 року надані ОСОБА_1 в бухгалтерію Токмацького РЕС ВАТ “Запоріжжяобленерго” виконані на різних знакодруковних пристроях, крім того оттиск печатки бланк рахунку № 885 від 21.04.2008 року наданого ОСОБА_1 в бухгалтерію Токмацького РЕС ВАТ “Запоріжжяобленерго” виконано не печаткою філіала туристичного готелю Хортиця, в м. Запоріжжі, о. Хортиця ДСП.

Відповідно до положень ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Враховуючи те, що кошти надані відповідачу у підзвіт на відрядження не були ним повернуті позивачу (в розмірі витрат на проживання), а також, те, що документи надані відповідачкою в обґрунтування понесених витрат в сумі 640 грн. не можуть вважатися такими, що підтверджують факт проживання відповідача в готелі “Хортиці”, то відповідно до положень ст.130 КЗпП України відповідач зобов'язаний відшкодувати (сплатити) позивача розмір такої шкоди в сумі 640 грн., як такої, що завдана внаслідок порушення покладених трудових обов'язків (під час знаходження у службовому відрядженні).

Отже з відповідачки необхідно стягнути в якості шкоди завданої підприємству 640 грн., та судові витрати в розмірі 171 грн.

Керуючись ст.ст. 83, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.130 КЗпП України, Наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р. “Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в якості шкоди завданої підприємству 640 грн., а також державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справ в суді в розмірі 120 грн., а всього стягнути 811 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Токмацький районний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

20.04.2011 року

ОСОБА_1

71701 м. Токмак вул..Чкалова, 4/4

Відкритому Акціонерному Товариству

“Запоріжжяобленерго”

69035, м. Запоріжжя, вул.. Сталеварів,14.

Токмацький районний суд Запорізької області направляє Вам копію рішення від 20.04.2011 року № 2-12/2011

Додаток: копію рішення від 20.04.2011 року № 2-12/2011 на арк.

Суддя Токмацького районного суду

Запорізької області: Т.В.Юрлагіна