Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2025/2-1592/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2011 року місто Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням- судді Жмуд Н.М., секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськраойонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "про стягнення аліментів на дитину ", -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що сторони з 07 березня 1997 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу подружжя мають дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що з відповідачем вони не проживають однією сім»єю з вересня місяця 2011 року. Позивач змушена була покинути своє місце проживання із відповідачем та перешла жити у найману квартиру. Відповідач має можливість сплачувати аліменти, оскільки працює офіційно, отримує стабільну заробітну плату. Позивач звернулася до суду та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
У судове засідання позивач не з"явилася, але надала суду письмову заяву, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог та зазначила, що з відповідачем вони не проживають однією сім»єю. На утриманні у відповідача, інших осіб не має, він працює, стан здоров»я має задовільний.
Відповідач у судове засідання не з"явився, але надав суду письмові пояснення до позову, в яких зазначив, що він позов визнає , що ОСОБА_6, це дійсно їх з позивачем спвльна дитина. І він як батько, знає про свій обов»язок батька утримувати дитину та не відмовляється від цього. На утриманні в нього інших осіб не має, стан здоров»я в нього задовільний, пільгами з держави він не користується і стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться.
Відповідно до положень ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом з"ясовано, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі, який укладено 07 березня 1997 року, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про шлюб (а.с.№9).
В даному шлюбі в них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про народження, в якому в графі батько зазначено: ОСОБА_4 , а в графі мати: ОСОБА_3 (а.с.№10).
Відповідно до довідки з місця проживання (а.с.№11), вбачається, що дитина зареєстрована з позивачем за адресою реєстрації: АДРЕСА_1
З позову та пояснень відповідача, пданих до суду 24 листопада 2011 року, вбачається, що останній матеріальної допомоги позивачу на утримання дитини, не надає.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Дана вимога закріплена і в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".
Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює,але її заробітку не є достатньо для належного забезпечення дитини. Суд також враховує, що відповідач працює, має задовільний стан здоров"я; та те, що з нього не проводиться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні в нього інших осіб, яких він за законом зобов"язаний утримувати, не має.
Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ? частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 81, 88, 169, 174, 209, 212, 212-215, 218, 223, 367 ЦПК України;; ст.ст.180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "про стягнення аліментів на дитину "- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер: не відомий, який, станом на 14 листопада 2011 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у відділенні швидкої допомоги Лозівської центральної районної лікарні смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області (адреса розташування - вул. Заводська, 19, смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області), на посаді фельдшера - аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, - в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду 01 листопада 2011 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: Лозівське УДК м. Лозова,Код ЄДРПОУ 24134414
Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
в судовому засіданні
Суддя: Н.М. Жмуд
Судове рішення № 19303255, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 25.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2-1592/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: