Рішення № 19300273, 07.10.2011, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1051/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року                                                                       Самарський районний суд

                                                                                          м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді:                                                                      Маштак К.С.,

при секретарі:                                                                                Федоренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.02.2008 р. № 12.13968, –

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.02.2008 р. № 12.13968.

В обґрунтування своїх позовних вимог банк посилався на те, що 26 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12.13968, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000,00 доларів США на строк користування 18 місяців від дати видачі кредиту із сплатою відсотків в розмірі 21 % річних, виходячи з 360 днів у році. В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором був укладений договір поруки № 12.13968-ДП1 від 26 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній взяв на себе на добровільних засадах зобов’язання відповідати перед стягувачем по зобов’язанням боржника в повному обсязі цих зобов’язань, які виникають з умов кредитного договору. Позивач зазначає, що станом на 16 березня 2011 року заборгованість позичальника по кредитному договору перед банком складає 66860,79 грн. Внаслідок не виконання відповідачами зобов’язань за договором було порушено умови вказаного договору та банк вимушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «ПроКредит Банк»заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2008 року № 12.13968 в розмірі 66860,79 грн., крім того судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 668,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву та зменшено розмір позовних вимог, так позивач просить стягнути солідарно з відповідачів судові витрати та суму боргу в розмірі 48608,49 грн., що складається із суми основного боргу –10798,15 грн., відсотків –7368,45 грн., пені –30406,56 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали до суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначає, що порушення зобов’язання сталося не з вини ОСОБА_1, у зв’язку з виникненням на початку 2009 року її хвороби, яка змусила відповідача витрачати значну частину заробітку на оплату ліків та витрат по медичному обслуговуванню. Крім того, у графіку повернення кредиту суми що підлягають до сплати не відповідають умовам кредитного договору. Також відповідач просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафів та пені за невиконання кредитного договору.

Вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 лютого 2008 року між ПАТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12.13968, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000,00 доларів США на строк користування 18 місяців від дати видачі кредиту із сплатою відсотків в розмірі 21 % річних, виходячи з 360 днів у році. Факт одержання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3081 від 26 лютого 2008 року (а.с. 7, 10).

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором був укладений договір поруки № 12.13968-ДП1 від 26 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній взяв на себе на добровільних засадах зобов’язання відповідати перед стягувачем по зобов’язанням боржника в повному обсязі цих зобов’язань, які виникають з умов кредитного договору (а.с.10).

Враховуючи викладене, свої зобов’язання перед відповідачами банк за кредитним договором виконав повністю. Станом на 16 березня 2011 року заборгованість відповідачів перед банком складає 66860,79 грн., розрахована за курсом НБУ 7,9407 грн. за 1 дол. США: заборгованість по капіталу –1404,39 дол. США (11151,84 грн.); заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом –760,03 дол. США (6035,17 грн.), пеня –49673,78 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 4).

Відповідачі в свою чергу не виконали умови кредитного договору, позичальник припинив повертати банку отримані кошти, а також сплачувати проценти за користування кредитом.

Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами (в тому числі 26 лютого 2010 року) про повне дострокове погашення кредиту перед банком (а.с. 11).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

За умовами договору поруки, поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Поручитель ОСОБА_2 ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов’язаннями, що підтверджується його підписом у договорі поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Позичальник зобов’язується, відповідно до умов Кредитного договору, щомісячно погашати чергові платежі по кредиту в строки, зазначені у договорі. Щомісячно у строки сплачувати банку нараховані комісії та проценти.

Відповідно до абз. 5 п. 2.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов’язань за кредитним договором та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється у розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього договору, буде меншою 15 грн., за кожен день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 грн. за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Кредитний договір укладений між сторонами є чинними. Договір сторонами не оспорений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися у відповідності до вимог договору та чинного законодавства у встановлені строки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Суд вважає, що посилання представника позивача на те, що відповідачі не виконують зобов’язання належним чином відповідно до умов кредитного договору, обґрунтовані та знайшли своє підтвердження.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване лише до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності, чи згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи її компенсаційну природу, а проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність з розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Суд вважає за можливе зменшити розмір пені до розміру суми основного боргу.

Отже, позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк»необхідно задовольнити частково, а саме у розмірі 28964,75 грн., що складається із суми основного боргу – 10798,15 грн., відсотків –7368,45 грн. та пені –10798,15 грн.

Судом роз’яснювалось сторонам та їх представникам положення ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно зі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 536, 549, 554, 614, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.02.2008 р. № 12.13968 –задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333, тр./р № 290930015 у АТ «ПроКредит Банк»заборгованість за кредитним договором від 26.02.2008 р. № 12.13968 в розмірі 28964,75 грн., що складається з суми основного боргу –10798,15 грн., відсотків –7368,45 грн., пені –10798,15 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн. та судовий збір у розмірі 289,64 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Головуючий суддя: К.С. Маштак