Рішення № 19294425, 29.06.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-936/11

РІШЕННЯ

іменем України

"29" червня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А., представника позивача Боєвої А.О., відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(далі ПАТ «Ощадбанк») до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за договорами поруки,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах ВАТ «Ощадбанк»(після зміни найменування - ПАТ «Ощадбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за договорами поруки в якому вказував, що 15 липня 2008 року між банком та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 299, відповідно до якого позивач надав останній на споживчі цілі кредитні кошти в розмірі 12 000 грн. строком на 24 місяці, а відповідачка зобовязалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 30 % річних та вносити щомісячну плату за супроводження кредиту в розмірі 6 грн.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата нею банку неустойки (пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу) та право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Згідно в цей же день укладених договорів поруки відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 поручилися за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з нею в солідарному порядку за порушення останньою умов кредитного договору, а в разі порушення умов договорів поруки сплатити штраф в розмірі 10% від простроченої суми.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним виконувала не належним чином, в звязку з чим станом на 14 липня 2010 року в неї виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 5 066,02 грн., в тому числі:

- заборгованість по процентам 4280,09 грн.;

- заборгованість по платі за супроводження кредиту 108 грн.;

- нарахована пеня за порушення умов договору 677,94 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Крім цього, враховуючи невиконання ОСОБА_4, ОСОБА_5 умов договорів поруки, просив стягнути з них штраф за порушення зобовязання, а саме по 506,60 грн. з кожного.

Представник Вознесенської міжрайонної прокуратури Мазуренко Н.А. та представник позивача Боєва А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлена, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим проводити розгляд справи без участі відповідачки ОСОБА_5, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та обовязки сторін.

Заслухавши пояснення представника Вознесенської міжрайонної прокуратури, представника позивача, відповідачів ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-470/09 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за договорами поруки, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 15 липня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (після зміни найменування - ВАТ «Державний ощадний банк України») уклав в письмовій формі з ОСОБА_3 кредитний договір № 299 в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк зобовязався надати, а в подальшому надав позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 12 000 грн. на строк до 14 липня 2010 року.

Зі своєї сторони позичальник зобовязалася щомісячно в строк з «01»по «20»число (відповідно до узгодженого сторонами графіку), частинами повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 30 % річних, а також вносити щомісячну плату за супроводження кредиту в розмірі 6 грн.

Наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата нею банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також виникнення у останнього права вимагати від боржника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та внесення інших платежів.

Згідно в цей же день укладених договорів поруки відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 поручилися за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з нею в солідарному порядку за порушення останньою умов кредитного договору, а в разі порушення умов договорів поруки сплатити штраф в розмірі 10 % від суми невиконаного зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи №2-470/09 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за договорами поруки, рішенням суду від 08 квітня 2009 року з відповідачів на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором №299 від 14 липня 2010 року, що утворилася станом 01 лютого 2009 року в розмірі 10695,14 грн., в тому числі залишок боргу за кредитом в розмірі 9843,93 грн., 699,09 грн. заборгованості по відсоткам, 18 грн. заборгованості по платі за супроводження кредиту та 134,12 грн. нарахованої пені та з поручителів додатково по 1069,51 грн. штрафу за порушення договорів поруки.

Рішення суду на час розгляду справи не виконано.

З матеріалів справи вбачається те, що після стягнення судом боргу за кредитним договором банк продовжував нарахування позичальнику на неповернуту суму позики процентів, плати за супроводження кредиту та пені за несплату цих коштів, внаслідок чого за період з 01 лютого 2009 року по 14 липня 2010 року по кредитному договору виникла заборгованість в розмірі 5 066,02 грн., в тому числі:

- заборгованість по процентам 4280,09 грн.;

- заборгованість по платі за супроводження кредиту 108 грн.;

- нарахована пеня за порушення умов договору 677,94 грн.

Про наявність такої заборгованості банк повідомив відповідачів належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення узгоджені сторонами в кредитному договорі, зокрема те, що кредитні зобовязання припиняють свою дію з моменту їх повного виконання.

Одночасно договори поруки діють до повного виконання позичальником умов кредитного договору.

Таким чином наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобовязанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобовязання до дня його фактичного виконання, а тому банк правомірно продовжував нараховувати позичальнику проценти, плату за супроводження кредиту та пеню, а тому має право вимагати стягнення цих коштів як з позичальника, так і з поручителів.

Таким чином на підставі ст.ст. 526, 530, 546, 548-551, 553-554, 599, 1048-1050, 1054 ЦК України заборгованість за кредитним договором, що утворилася за період з 01 лютого 2009 року по 14 липня 2010 року підлягає солідарному стягненню з відповідачів в повному обсязі, а з поручителів додатково по 506,60 грн. з кожного в якості штрафу за порушення останніми умов договорів поруки.

Відповідно до ч. 5 ст. 81, ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягає стягненню в рівних частках й судовий збір на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за договорами поруки задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»заборгованість за кредитним договором № 299 від 15 липня 2008 року, що утворилася за період з 01 лютого 2009 року по 14 липня 2010 року в розмірі 5 066 (пять тисяч шістдесят шість) гривень 02 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 290969009 у ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 386025, код ЄДРПОУ 02763104).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»штраф за договором поруки №299 від 15 липня 2008 року в розмірі 506 (пятсот шість) гривень 60 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 290969009 у ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 386025, код ЄДРПОУ 02763104).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»штраф за договором поруки №299 А від 15 липня 2008 року в розмірі 506 (пятсот шість) гривень 60 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 290969009 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 386025, код ЄДРПОУ 02763104).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 державне мито на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (Банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) в розмірі 60 (шістдесят) гривень 79 копійок, по 20 (двадцять) гривень 26 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ О.В. Вуїв