Рішення № 19283600, 03.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2011 р. Справа № 25/100-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕМТЕК Індустрі”, м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрові кручі”, м.Обухів, Київська область

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава-2007”, с.Литвяки, Лубенський район, Полтавська область

про стягнення 1248 650,15 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність від 06.06.2011 №39);

відповідача 1 не зявився;

відповідача 2 ОСОБА_2., ОСОБА_3. (довіреність від 10.10.2011 № б/н).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕМТЕК Індустрі” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрові кручі” (далівідповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава-2007” (далі відповідач 2) про стягнення 1248650,15грн. заборгованості, з яких: 1062254,27 грн. основний борг солідарно з обох відповідачів та 70108,74 грн. - інфляційні втрати, 23783,89 грн. - 3% річних, 92503,25 грн. пеня з відповідача 2.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 2 договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар (за договором купівлі продажу від26.02.2010 №100215 С-27), виконання яких забезпечено порукою з боку відповідача 1 (за договором поруки від27.02.2010 №01-2010).

Ухвалою суду від 15.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2011.

29.08.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 11835 від 29.08.2011) надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням юриста товариства у відпустці.

У судове засідання 30.08.2011 представники відповідача 1 та відповідача 2 не зявились, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 10.10.2011.

Також у судовому засіданні 30.08.2011 представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 30.08.2011 клопотання позивача задоволено, строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 10.10.2011 представником відповідача 2 надано графік погашення заборгованості від 06.10.2011 № 115, який також був надісланий на адресу позивача та платіжне доручення від 07.10.2011 № 2681 про часткову сплату основної заборгованості у сумі 50000,00 грн.

Представник відповідача 1 у судове засідання 10.10.2011 не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 25.10.2011.

25.10.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 208 від 29.08.2011) надійшла телеграма відповідача 2 про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням директора товариства у відрядженні.

У судовому засіданні 25.10.2011 представник позивача надав письмову заяву про часткову відмову від позову від 25.10.2011, в якій він в порядку статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині солідарного стягнення 1062254,27 грн. основного боргу з відповідача 1.

Судом розяснено процесуальні наслідки часткової відмови від позову представнику позивача та перевірені його повноваження.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про часткову відмову від позову в частині солідарного стягнення 1062254,27 грн. основного боргу з відповідача 1 не суперечить законодавству, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову до відповідача 1 прийнята господарським судом.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 1062254,27 грн. основного боргу, 70108,74 грн. інфляційних втрат, 23783,89 грн. 3% річних та 92503,25грн. пені з відповідача 2.

Відповідно до частин 2, 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Зважаючи, що місцезнаходженням відповідача 1 відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців являється: Київська область, місто Обухів, дана справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил територіальної підсудності.

Проте, позивач відмовився від позову до відповідача 1 і таку відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача 2: Полтавська область, Лубенський район, с. Литвяки, що свідчить про те, що справа не підсудна господарському суду Київської області.

Проте, відповідно до частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на пункти 20.1. та 20.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 25.10.2011 не зявились, розгляд справи відкладено на 03.11.2011.

У судовому засіданні 03.11.2011 представник позивача надав заяву, якою він у порядку статті22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, у звязку з частковою сплатою відповідачем 2 боргу у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.10.2011 № 2732 на суму 100000,00 грн. та від 07.10.2011 № 2681 на суму 50000,00 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У звязку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову 1098 650,15грн., яка складається з: 912254,27 грн. основного боргу, 70108,74 грн. інфляційних втрат, 23783,89 грн. 3% річних та 92503,25 грн. пені, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від13.08.2008 №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року».

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача 1 у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники відповідача 2 у судовому засіданні проти позову не заперечували.

Враховуючи, що неявка відповідача 1 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача 1 за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.11.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем 2 укладено договір купівлі продажу від26.02.2010 № 100215 С-27 (далі Договір), відповідно до умов якого, продавець позивач зобов'язується продати і передати у власність, а покупець відповідач 2 купити, прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі товар) поставлений в посівних одиницях (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено найменування товару: насіння кукурудзи гібрид Корнелі, рік врожаю 2009, виробництво Україна, кількість 3576 посівних одиниць. Пунктом 2.2. Договору передбачено, разом до оплати за товар відповідно до Договору підлягає сума з урахуванням ПДВ у розмірі 1562254,27 грн. Відповідно до пункту 3.4. Договору покупець отримує товар після підписання з продавцем Договору. Право власності на товар переходить у покупця у момент отримання ним товару, супровідних документів і підписання накладних на передачу товару.

Покупець проводить оплату за товар у сумі 1 562 254,27 грн. згідно з графіком: 781127,14грн. - до 30.08.2010 та 781127,14грн. - до 30.11.2010 (пункт 4.2. Договору).

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за порушення строку платежу (пункт 4.2. Договору) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,25%, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору позивач по видатковій накладній від 09.04.2010 № 24090410 передаввідповідачу 2 товар на загальну суму 1562254,27грн., а відповідач 2 на підставі довіреності від 09.04.2010 № 179 вказаний товар отримав. Вищезазначена накладна підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, завірена копія накладної та довіреності залучені до матеріалів справи.

Відповідач 2 свої зобовязання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача за 19.10.2010. За таких обставин, різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами складала 1062254,27грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач 2 не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог рахується заборгованість в розмірі 912254,27 грн.

У якості письмового доказу невиконання відповідачем 2 зобовязання з оплати отриманого товару у повному обсязі суд бере до уваги надану позивачем довідку від29.08.2011 №751, видану Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»про те, що за період з 22.12.2009 по 29.08.2011 за кукурудзу згідно накладної №2409410 від09.04.2010 відповідачем 2 було здійснено на рахунок позивача лише один платіж на суму 500000,00грн.

Доказів виконання грошових зобовязань у повному обсязі відповідач суду не надав, проте, у судовому засіданні 10.10.2011 представником відповідача 2 надано графік погашення заборгованості від 06.10.2011 № 115, що підписаний уповноваженими особами відповідача 2 та скріплений відбитком його печатки. З урахуванням того, що вказані у графіку суми відповідають заявленим у справі позовним вимогам про стягнення основного боргу, а номер, дата і предмет договору відповідає тому, за яким заявлено стягнення у справі, суд приходить до висновку, що вказаний графік, а також те, що в ході судового розгляду спору відповідачем 2 частково сплачено основну заборгованість, свідчить про визнання відповідачем 2 наявності у нього заборгованості перед позивачем за договором купівлі продажу від26.02.2010 № 100215 С-27.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідачем 2 порушено строки виконання зобовязання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача 2 інфляційні втрати за період прострочення з грудня 2010 по червень 2011 року в розмірі 70108,74грн. та 3% річних з простроченої суми за період з31.08.2010 по 13.07.2011 в розмірі 23783,89 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 92503,25 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 92503,25грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 основного боргу в розмірі 912254,27 грн., інфляційних втрат у розмірі 70108,74 грн., 3% річних у розмірі 23783,89грн., пені в розмірі 92503,25 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4.2. Розяснення Вищого арбітражного суду від04.03.1998 №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається, відшкодування решти витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1.

2. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтава-2007” (37531, Полтавська область, Лубенський район, с. Литвяки, вул.Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 34235464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕМТЕК Індустрі” (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 26/1, кв. 62, код ЄДРПОУ 32045393) 912254 (девятсот дванадцять тисяч двісті пятдесят чотири) грн. 27 коп. заборгованості, 70108 (сімдесят тисяч сто вісім) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 23783 (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 89 коп. 3% річних, 92503 (девяносто дві тисячі пятсот три) грн. 25 коп. пені, 10986 (десять тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 08.11.2011.