Рішення № 19283511, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/28814.11.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15462,98 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 389 від 07.10.2011 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15462,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.12.2008 року між комунальним підприємством «Київський обласний шкірно-венерологічний диспансер»та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" укладено договір страхування транспортних засобів № V 6.0 107488, предметом якого є страхування автомобіля "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

30.03.2010 року у м. Києві по проспекту Комарова, 3 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Skoda Octavia" д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Богдан" д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належить комунальному підприємству "Київпастранс".

17.04.2009 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

31.03.2009 року до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування № V 6.0 107488.

09.07.2009 року позивач на підставі страхового акту № V 6.0 107488.L01.01 від 03.07.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку СТО № 0001156 від 04.06.2009 року, враховуючи звіт про оцінку майна №780 23 06.2009 року, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 9139,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7051 від 09.07.2009 року.

11.08.2009 року позивач на підставі страхового акту № V 6.0 107488. L01.02 від 10.08.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з акту виконаних робіт № Ав-К-000000000003018 від 04.06.2009 року, здійснив доплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 5 208,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8170 від 11.08.2009 року.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування виплаченого на користь страхувальника складає 14347,97 грн.

На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_3, якій керував автомобілем "Богдан", д/н НОМЕР_2, була застрахована у відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) № ВВ/ 8381878, за яким відповідач взяв на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована (ОСОБА_3)

11.01.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 41233-01, проте зазначена заява залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»суми страхового відшкодування у розмірі 15462,98 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2011 року порушено провадження у справі № 33/288, розгляд справи призначено на 14.11.2011 року.

В судове засідання 14.11.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 15462,98 грн. в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в розмірі 154,63 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином. Проте, 11.11.2011 року через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, відповідач частково визнає заявлені позовні вимоги в розмірі 14180,48 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Соломянського районного суду м. Києва № 3-1838-1/09 від 17.04.2009 року встановлено, що 30.03.2009 року о 08 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3 в м. Києві по пр. Комарова, 3, керуючи автомобілем «Богдан»д/н НОМЕР_2, який належить комунальному підприємству «Київпастранс», під час перестроювання, зміною руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода»д/н НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 107488 від 09.12.2008 року, укладеного між комунальним підприємством «Київський обласний шкірно-венерологічний диспансер»та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією автомобіля марки "Skoda Octavia" д/н НОМЕР_1.

Згідно ч.1.1. ст. 1 статуту приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»від 30.06.2011 року (протокол № 40), приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»створено шляхом перетворення закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд-Вест»у відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд-Вест», найменування якого було змінено на відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», найменування якого було змінено на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Відповідно до звіту про оцінку майна № 780 від 23.06.2009 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Skoda Octavia" д/н НОМЕР_1 складає 14180,48 грн.

Згідно страхового акту № V 6.0 107488.L01.01 від 03.07.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку СТО № 0001156 від 04.06.2009 року, враховуючи звіт про оцінку майна №780 23 06.2009 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 9139,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7051 від 09.07.2009 року.

Також, на підставі страхового акту № V 6.0 107488. L01.02 від 10.08.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з акту виконаних робіт № Ав-К-000000000003018 від 04.06.2009 року, здійснив доплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 5 208,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8170 від 11.08.2009 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Богдан»д/н НОМЕР_2, застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8381878 першого типу з терміном дії з 10.10.2008 року по 09.10.2009 року та нульовою франшизою.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Богдан»д/н НОМЕР_2, була застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8381878, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

11.01.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 41233-01 про виплату страхового відшкодування. Однак зазначена заява відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(чинний на момент дії полісу) встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, позивач сплатив своєму страхувальнику 14347,97 грн., проте відповідно до звіту про оцінку майна № 780 від 23.06.2009 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Skoda Octavia" д/н НОМЕР_1 складає 14180,48 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 167,49 грн. (14347,97 грн. (загальний розмір страхового відшкодування виплаченого позивачем на користь страхувальника) 14180,48 грн. (вартість матеріальної шкоди, відповідно до звіту про оцінку майна № 780 від 23.06.2009 року) = 167,49 грн.) в порядку регресу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1115,01 грн. за несвоєчасне відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на положення пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що позивач зробив неправильний розрахунок пені, суд наводить власний розрахунок пені у період з 22.02.2011 року по 22.08.2011 року.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

14180.4822.02.2011 - 22.08.20111827.7500 %0.042 %*1095.98

Таким чином, в частині стягнення пені в розмірі 19,03 грн. слід відмовити.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо пропуску позивачем строку позовної давності по нарахуванню пені, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Положеннями ч. 1 с. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (чинний на момент дії полісу) встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. З огляду на те що, регресна вимога отримана відповідачем 18.01.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 04205 13024893, перебіг позовної давності в один рік, щодо стягнення пені, розпочався 18.02.2011 року.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1095,98 грн., відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 14180 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 48 коп., пеню в розмірі 1 095 (одна тисяча девяносто пять) грн. 98, витрати по сплаті державного мита в сумі 152 (сто пятдесят дві) грн. 76 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 17.11.2011 року