Рішення № 19283499, 09.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/57509.11.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі

Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»

про стягнення 22548,16 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д07-2010/06/03-1 від 03.06.10 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 99/01 від 02.07.10 р., дов. № 1 від 04.01.11 р.

Панченко Г.К.

Дулиба О.В. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107» про стягнення 15173,51 грн. основного боргу, 6135,87 грн. інфляційної складової боргу та 1238,78 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 540315 від 03.11.04 р. та додатками до нього щодо оплати спожитої теплової енергії.

Ухвалою суду від 19.11.10 р. було порушено провадження у справі № 37/575 та призначено її розгляд на 08.12.10 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.10 р. надав суду витребувані документи, на виконання вимог ухвали та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.10 р. завив письмове клопотання про заміну неналежного відповідача ТОВ «ЖЕК-107»на КП «Голосіївжитлосервіс», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Касіяна, 8.

Суд, розглянувши дане клопотання, повідомив, що воно буде вирішене в ході судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом було оголошено перерву в судовому засіданні 08.12.10 р. до 13.12.10 р. та зобовязано відповідача надати суду письмові пояснення з доказами припинення зобовязань перед позивачем з документальним обґрунтуванням.

У судовому засіданні 13.12.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 13.12.10 р. надав суду письмові пояснення та заперечення на позовну заяву, а також додаткові документи у справі.

Для дослідження доказів у справі у судовому засіданні 13.12.10 р. було оголошено перерву до 22.12.10 р. о 10:50 год.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засідання 22.12.10 р. проти задоволення позову заперечили та заявили клопотання про зупинення провадження у даній справі № 37/575 у звязку з тим, що в Господарському суді міста Києва знаходиться позовна заява про внесення змін до договору № 540315 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині споживача за позовом ТОВ «ЖЕО-107»до АЕК «Київенерго», третя особа КП «Голосіївжитлосервіс», до винесення рішення у даній справі, у підтвердження чого надав копію зазначеної позовної заяви.

З метою витребування у відповідача доказів у підтвердження прийняття судом до розгляду позовної заяви, на яку він посилається у своєму клопотанні, у судовому засіданні 22.12.10 р. було оголошено перерву до 02.02.2011 р. о 09:05 год.

У судовому засіданні 02.02.11 р. представники відповідача підтримали подане ними у судовому засіданні 22.12.10 р. клопотання про зупинення провадження у даній справі та надали суду копії ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 48/2 від 12.01.11 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про внесення змін до договору № 540315 від 03.11.04 р. в частині заміни споживача на підставі угоди про заміну боржника у зобовязанні, укладеної у 2008 р. між ТОВ «ЖЕК-107»та КП «Голосіївжитлосервіс», і про визнання КП «Голосіївжитлосервіс» належним боржником за даним договором перед АЕК «Київенерго».

Ухвалою суду від 02.02.11 р. враховуючи викладені вище обставини, неможливість подальшого вирішення спору та надання правової оцінки поданим доказам до вирішення судом при розгляді справи № 48/2 було зупинено провадження у справі № 37/575 до вирішення справи № 48/2 та зобовязано сторін повідомити Господарський суд м. Києва про обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 37/575.

06.10.11 року через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 37/575, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва № 48/2 від 21.03.11 р. в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»відмовлено повністю.

Враховуючи наведене, Господарський суд м. Києва ухвалою від 10.10.11 р. поновив провадження у справі № 37/575; призначив розгляд справи № 37/575 на 09.11.11 р.; зобовязав позивача надати оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до клопотання про поновлення провадження у справі № 37/575.

У судовому засіданні 09.11.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав суду довідку про надходження коштів, яка залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.11 р. пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та ТОВ «ЖЕК-107»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №540315 від 03.11.04 р., відповідно до умов якого відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору №540315 від 03.11.04 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №540315 від 03.11.04 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 5 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №540315 від 03.11.04 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 540315 від 03.11.04 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 540315 від 03.11.04 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до п. 4 договору № 540315 від 03.11.04 р., абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з листопада 2007 р. до квітня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.07 р. до 01.10.2010 р. становила 15173,51 грн.

Також позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №540315 від 03.11.04 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»про стягнення 15173,51 грн. основного боргу, 6135,87 грн. інфляційної складової боргу та 1238,78 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 540315 від 03.11.04 р. та додатками до нього щодо оплати спожитої теплової енергії.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 540315 від 03.11.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Відповідач просив відмовити у позовних вимогах в повному обсязі та визнати ТОВ «ЖЕК-107»неналежним відповідачем у справі № 37/575, оскільки у відповідності до угоди № Т__ від 2008 року, ТОВ «ЖЕК-107»передало, а Комунальне підприємство «Голосіївжитлосервіс»Голосіївської районної в м. Києві ради прийняло на себе зобовязання щодо погашення боргу перед АЕК «Київенерго»за договором на постачання теплової енергії № 540315 від 03.11.04 р. в сумі 19031,37 грн.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача до уваги та відмовляє ТОВ «ЖЕК-107»у задоволенні заяви про заміну його у справі належним відповідачем Комунальним підприємством «Голосіївжитлосервіс»Голосіївської районної в м. Києві ради виходячи з наступного.

ТОВ «ЖЕК-107»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про внесення змін до договору № 540315 від 03.11.04 р.

Оскільки рішенням Господарського суду м. Києва № 48/2 за позовом ТОВ «ЖЕК-107»до АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП «Голосіївжитлосервіс», про внесення змін до договору № 540315 від 03.11.04 р. (а саме: заміни споживача ТОВ «ЖЕК-107» на КП «Голосіївжитлосервіс») у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЖЕК-107»було відмовлено повністю, пояснюючи це тим, що немає підстав для внесення зазначених змін до договору через відсутність передбачених чинним законодавством підстави для такої дії, а така зміна може призвести до існування двох однакових договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді на один обєкт між ТОВ «ЖЕК-107»та АЕК «Київенерго».

Таким чином, перед ПАТ «Київенерго»за виконання зобовязань за договором № 540315 від 03.11.04 р. відповідає ТОВ «ЖЕК-107».

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві щодо суми заборгованості, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 15173,51 грн. основного боргу за спожиту у період з 01.12.07 р. до 01.10.10 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»суми основного боргу за договором № 540315 від 03.11.04 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 15173,51 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 6135,87 грн. інфляційної складової боргу та 1238,78 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 540315 від 03.11.04 р. за період з 01.12.07 р. до 01.10.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/298 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2008 р., серпні 2008 р., липні 2009 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р., травні 2010 р. червні 2009 р. та липні 2009 р. на рівні 99,5 %, 99,9 %, 99,9 %, 99,8 %, 99,7 %, 99,4 %, 99,6 % та 99,8 % відповідно.

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з ТОВ «ЖЕК-107»за період з 01.01.2009 р. до 01.10.2010 р. підлягають 5771,71 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 540315 від 03.11.04 р. станом на 01.10.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1238,78 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»(03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 8, код ЄДРПОУ 21687515) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 15173 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 51 коп. основного боргу, 5 771 (пять тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 1 238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 78 коп. трьох річних процентів, 221 (двісті двадцять одну) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У позовних вимогах щодо стягнення 364,16 грн. інфляційної складової боргу відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 14.11.11 р.