Рішення № 19283427, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/43814.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування матеріальної шкоди 9975,25 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися.

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 1694-1/14 від 16.05.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" шкоди в порядку регресу в розмірі 9975,25 грн., в тому числі 9189,60 грн. страхового відшкодування, 565,85 грн. пені, 109,52 грн. 3% річних та 110,28 грн. збитків від інфляції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором № 5-2381/09.010, внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування, а тому позивач, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 порушено провадження по справі № 53/438, розгляд справи призначено на 17.10.2011.

В судовому засіданні 17.10.2011 представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позов, оскільки позивачем не надано вичерпного пакету документів, необхідного для прийняття рішення щодо визнання події страховою або не страховою. Так позивачем не надано документи на підтвердження правомірності здійснення експлуатації транспортного засобу водієм ОСОБА_2 та розгорнуту довідку ДАІ про ДТП.

У звязку з незявленням в судове засідання 17.10.2011 представника позивача та необхідністю витребувати додаткові докази, розгляд справи було відкладено на 14.11.2011.

Представник позивача в судове засідання 14.11.2011 не зявився, проте через відділ діловодства подав клопотання про розгляд справи буз участі представника позивача та копію відомостей по розгорнутій довідці ДАІ про ДТП.

Представник відповідача в судове засідання зявився та заперечив на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2009 між ОСОБА_4 та ВАТ «СК «Гарантія»(правонаступником є ПАТ «СК «Гарантія») було укладено Договір № 5-2381/09.010 добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно з Договором № 5-2381/09.010 добровільного страхування наземного транспорту було застраховано автомобіль Опель Астра д/н НОМЕР_1.

24.06.2010 року близько 11 годин 30 хвилин ОСОБА_2 в м. Львові на перехресті вулиць Б. Хмельницького-Кукурудзяна, керуючи автомобілем МАЗ д/н НОМЕР_2, проявив неуважність до оточуючої дорожньої обстановки та її змін, не врахував габарити транспортного засобу, яким керував, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Опель Астра д/н НОМЕР_1.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху. Зазначена обставина підтверджується постановою Бахмацького районного суду Чергінівської області № 3-1235 від 16.08.2010.

24.06.2010 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Опель Астра д/н НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою №3359 про настання випадку, що має ознаки страхового.

Для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Опель Астра д/н НОМЕР_1 було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно з Висновком № 343 від 09.07.2010, вартість відновлювального ремонту автомобіля Опель Астра д/н НОМЕР_1, який пошкоджений під час ДТП, на момент дослідження становить 10157,68 грн.

13.10.2010 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту № 928 від 27.10.2010, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив вартість ремонту автомобіля Опель Астра д/н НОМЕР_1 у розмірі 9189,60 грн., що піддержується належним чином завіреними копіями платіжних доручень: № 682 від 28.10.2010 та № 683 від 28.10.2010

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9189,60 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем МАЗ, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля МАЗ, д.н. НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно із полісом №ВВ/4470827.

Згідно з пунктом 15.3 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, полісом №ВВ/4470827 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний у полісі.

Матеріалами справи не встановлено факту керування (володіння, експлуатації) гр. ОСОБА_2 автомобілем МАЗ, д.н. НОМЕР_2, на незаконних підставах.

Відповідно, суд дійшов висновку, що під час ДТП гр. ОСОБА_2 експлуатував зазначений транспортний засіб на законних підставах.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/4470827) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Опель Астра, д/н НОМЕР_1, становить 10157,68 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 9189,60 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 04.03.2011. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив.

Суд не приймає до уваги зазначене відповідачем у відзиві на позов, оскільки відповідач не позбавлений права самостійно отримати розгорнуту довідку ДАІ, якщо у нього виникли сумніви щодо правомірності звернення про відшкодування шкоди в порядку регресу. Проте відповідач не скористався наданим йому правом, а тому суд дійшов висновку, що відповідач навмисно ухиляється від виплати страхового відшкодування в порядку регресу. Також необхідно зазначити, що позивач через відділ діловодства суду подав копію відомостей по розгорнутій довідці ДАІ про ДТП.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16.08.2010 встановлено, що ОСОБА_2 працює водієм ТОВ «Ріалто».

Поліс № ВВ/4470827 укладений між ТОВ «Ріалто»та відповідачем.

Щодо зазначеного відповідачем, що позивачем не надано документи на підтвердження правомірності здійснення експлуатації транспортного засобу водієм ОСОБА_2, а тому водій керував автомобілем безпідставно, то суд встановив, що відповідач не надав суду належних доказів зазначеного.

Досліджуючи наданий відповідачем подорожній лист № 759308 за 22.06.2010 суд встановив, що вказаний документ стосується перевезення запасних частин по місту Києва та Київській області, а спірне ДТП сталося 24.06.2010 у м. Львові.

З огляду на зазначене, відзив відповідача спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4470827 від 24.07.2009 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу в частині суми страхового відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 8679,60 грн., за розрахунком суду.

Також позивач просить стягнути з відповідача 565,85 грн. пені.

Позивач, як на підставу нарахування пені зазначає п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Позивач надав суду розрахунок пені на суму 9189,60 грн., проте як судом встановлено, що сума відшкодування в поряду регресу становить 8679,60 грн. Розрахунок суми пені

ума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8679.6015.04.2011 - 06.09.20111457.7500 %0.042 %*534.45

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 534,45 грн., відповідно до розрахунку суду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції на неправильну суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

15.04.2011 - 06.09.20118679.601.00869.448749.04

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8679.6015.04.2011 - 06.09.20111453 %103.44 З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 103,44 грн. та збитків від інфляції в сумі 69,44 грн. такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 1274,91 грн. слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з абз. 2 п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” №01-8/1270 від 14.07.2004 р. статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. також постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 р. зі справи N 30/63).

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Львівською регіональною дирекцією філія ВАТ «СК «Гарантія»було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру” адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Однак договір про надання правової допомоги підписано ОСОБА_3 не як адвокатом, а як фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відбитком печатки на договорі.

Крім того, одержувачем за платіжними дорученнями № 988 від 02.09.2011 вказано саме фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, а не адвоката.

Таким чином, вказані витрати позивача не підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) страхове відшкодування в сумі 8679 (вісім тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 60 коп., 534 (пятсот тридцять чотири) грн. 45 коп. пені, 103 (сто три) грн. 44 грн. коп. 3% річних, 69 (шістдесят девять) грн. 44 коп. збитків від інфляції, державне мито в сумі 95 (девяносто пять) грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222 (двісті двадцять дві) грн. 08 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 16.11.2011