Рішення № 19283401, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/27903.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»

До Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

про стягнення 15 495 грн. 91 коп., розірвання договору та повернення обєкту лізингу

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № б/н від 01.03.11.

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про:

- стягнення з відповідача заборгованості по лізинговим платежам в сумі 15.495 грн. 91 коп.;

- розірвання договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08.;

- зобовязання відповідача повернути предмет Договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08. транспортний засіб o LANOS»(номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна 1498 см. куб., колір сірий) позивачу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач свого зобовязання по сплаті лізингових платежів належним чином не виконав, в звязку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 15495,91 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору фінансового лізингу та повернення майна. Право вимоги у позивача виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.09.10. та Додаткової угоди № 1 від 01.09.10. до Договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.11. порушено провадження у справі № 30/279, розгляд справи було призначено на 11.10.11. о 11-10.

Позивач частково не виконав вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.11. розгляд справи № 30/279 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 03.11.1. о 11-30.

03.11.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог (збільшення), відповідно до якої просить суд:

- стягнути з відповідача на косить позивача 23482,60 грн. заборгованості по лізинговим платежам;

- розірвати Договір фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08.;

- зобовязати відповідача повернути предмет Договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08. транспортний засіб LANOS»(номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна 1498 см. куб., колір сірий) позивачу.

В судовому засіданні 03.11.11. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.11. повторно не зявився, вимоги ухвали суду від 11.10.11. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 055715 від 29.08.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/279.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.08. між Дочірнім підприємством «Надра-Сервіс»(Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(правонаступником якого є відповідач) (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № ФСК-28 (далі Договір лізингу), відповідно до умов якого (п. 1.1) Лізингодавець зобов'язується набути у постачальника у власність і передати у фінансовий лізинг з додатковими послугами (згідно розділу 3 цього Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти у платне володіння та користування на умовах визначених даним Договором, Транспортний засіб (засоби) (далі - Предмет лізингу), згідно зі встановленою Лізингоодержувачем Специфікацією (Додаток 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною), на строк 48 календарних місяців з дати підписання сторонами акту прийому-передачі Предмета лізингу. Вибір постачальника Предмета лізингу здійснюється Лізингодавцем на власний розсуд.

Відповідно до акту прийому-передачі від 31.03.08. ДП «Надра-Сервіс»передало ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»у фінансовий лізинг транспортний засіб Daewoo Lanos номер кузова НОМЕР_1, ДЕРЖАВНИЙ НОМЕР НОМЕР_2 обєм двигуна 1498 куб. см.

Згідно п. 1.2 Договору лізингу передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати Лізингодавцю плату (лізингові платежі) на умовах та у розмірі визначених у Графіку лізингових платежів (Додаток № 2 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною).

У відповідності до п. 5.2 Договору лізингу визначено, що Лізингоодержувач зобовязаний сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі в складі, розмірах, терміни та порядку, що встановлені у Графіку сплати лізингових платежів, який є невідємною частиною Договору лізингу.

Пунктом 5.3 Договору лізингу встановлено, що датою сплати будь-якого платежу за Договором лізингу вважається дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.10. між Дочірнім підприємством «Надра-Сервіс»(Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»(Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі Договір від 01.09.10.), відповідно до умов якого (п. 1.1) Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із положеннями Договорів лізингу, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до даного Договору, укладені між Первісним кредитором та Лізингоодержувачами, згідно Додатку № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору від 01.09.10. передбачено, що за цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів, визначених Договором лізингу.

Пунктом 2.2 Договору від 01.09.10. визначено, що сторони домовились, що грошові кошти в рахунок оплати лізингових платежів за Договором лізингу, виставленими Первісним кредитором отримує Новий кредитор та на підставі Реєстру заборгованості за Договором лізингу (Додаток № 2) у 3-денний термін перераховує грошові кошти на поточних рахунок Первісного кредитора.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.09.10. між Дочірнім підприємством «Надра-Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»та Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору лізингу, відповідно до якої сторонами було погоджено, що в звязку зі зміною власника Предмета лізингу та на підставі Договору про відступлення права вимоги від 01.09.10., Лізингодавцем по Договору лізингу необхідно вважати - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не виконав умов Договору лізингу та протягом строку його дії сплату рахунків здійснював частково, нерегулярно, із запізненнями або взагалі не сплачував рахунки.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів, його заборгованість становить 23482,60 грн., що підтверджується рахунками на оплату: № ФСК-28/5 від 25.01.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/6 від 25.02.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/6 від 25.02.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/7 від 25.03.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/7 від 25.03.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/8 від 22.04.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/8 від 22.04.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/9 від 25.05.11 на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/9 від 25.05.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/10 від 24.06.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/10 від 24.06.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/11 від 25.07.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/11 від 25.07.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/12 від 25.08.11. на суму 2662,23 грн., № ФСК-28/13 від 23.09.11. на суму 2662,23 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що невнесення відповідачем лізингових платежів є істотним порушенням умов Договору лізингу, в звязку з чим, крім стягнення суми боргу просить суд розірвати Договір лізингу на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Таким чином, права та обовязки Лізингодавця за Договором лізингу перейшли від Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс»до позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за період з січня 2011 р. по вересень 2011 р. заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів, нарахована за визначений період, становить 23482,60 грн., що підтверджується рахунками на оплату: № ФСК-28/5 від 25.01.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/6 від 25.02.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/6 від 25.02.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/7 від 25.03.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/7 від 25.03.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/8 від 22.04.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/8 від 22.04.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/9 від 25.05.11 на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/9 від 25.05.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/10 від 24.06.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/10 від 24.06.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/11 від 25.07.11. на суму 2184,76 грн., № ФСК-28/С/11 від 25.07.11. на суму 477,47 грн., № ФСК-28/12 від 25.08.11. на суму 2662,23 грн., № ФСК-28/13 від 23.09.11. на суму 2662,23 грн., а з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України та Графіку лізингових платежів зобовязання по її сплаті на момент подачі позову до суду настало.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у розмірі 23482,60 грн. на підставі Договору лізингу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23482,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань щодо повної і своєчасної сплати лізингових платежів за договором встановлений судом та не заперечується відповідачем.

Оскільки несплата лізингових платежів є істотним порушенням умов Договору фінансового лізингу, позовна вимога про розірвання договору визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З припиненням Договору відповідач втрачає статус лізингоодержувача і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування предметом лізингу відповідач не надав, то вимога позивача про повернення предмету лізингу за договором є обґрунтованою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 23482,60 грн., розірвання Договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08. та повернення позивачу предмету лізингу.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімната 3, код ЄДРПОУ 37194363) 23 482 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 60 коп., 319 (триста девятнадцять) грн. 82 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Розірвати Договір фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08., укладений між Дочірнім підприємством «Надра-Сервіс»та Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».

4.Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) повернути предмет Договору фінансового лізингу № ФСК-28 від 24.03.08. транспортний засіб LANOS»(номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна 1498 см. куб., колір сірий) Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізі-Лізинг»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімната 3, код ЄДРПОУ 37194363).

5.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 10.11.11.