Рішення № 19283287, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/498-8/58 07.04.11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Комунального підприємства «Залізничне»Соломянської районної в м. Києві

ради

про стягнення 649738,98 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. предст. за довіреністю №133 від 31.03.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 предст. за довіреністю № 231 від 18.03.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Залізничне»Соломянської районної в м. Києві ради про стягнення 649738, 98 грн. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2008 року було порушено провадження по справі №41/498 та призначено її розгляд.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 18.09.2009 року було призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 02.06.2010 року в звязку з надходженням висновку судово-бухгалтерської експертизи було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства «Залізничне»Соломянської районної у м. Києві ради на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»276480,52 грн. основного боргу, 2764,81 грн. державного мита та 50,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 19.10.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал»залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 року залишено без змін.

Не погодившись з вказаною постановою Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»та Комунальне підприємство «Залізничне»Соломянської районної в місті Києві ради звернулися до Вищого господарського суду з касаційними скаргами

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року касаційні скарги задоволені частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі № 41/498 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставами скасування попередніх рішень Вищій господарський суду України зазначив не дослідження судами першої та апеляційної інстанцій правомірності включення позивачем до обсягу своїх вимог вартості води, яка використовувалась для виготовлення гарячої води, межі відповідальності відповідача та теплопостачальної організації за питну воду, яка використана для виготовлення гарячої води і у залежності від встановленого міри відповідальності за договором, щодо виконання якого виник цей спір.

Справу №41/498 передано на новий розгляд судді Катрич С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 року справу № 41/498 прийнято до провадження, присвоєно справі № 41/498-8/58 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2011 року.

В звязку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 розгляд справи призначено на 10.03.2011 року.

Розгляд справи відкладався неодноразово.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року надав відповідачу послуги з постачання води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, проте відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 649738,98 грн.

Крім того, позивачем було подано додаткові пояснення по справі, в яких позивач, зокрема, зазначив, що оскільки заборгованість утворилася за період з 01.06.2008 року до 30.09.2008 року, то спірні правовідносини щодо відповідальності відповідача за споживання води, яка пішла для виготовлення гарячої води, регулюються нормами Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65, які діяли на той момент. Отже, позивач правомірно вимагає оплати води використаної для виготовлення гарячої води з відповідача.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав наведених у письмових пояснення до справи. Так, відповідач вважає, що позивач безпідставно нараховував плату за воду, яка використовувалась для виготовлення гарячої води, яка не входить до предмету договору укладеного між сторонами.

07.04.2011 року позивачем було подано додатково пояснення по справі в яких він зазначив, що оскільки відповідачем було частково сплачено борг у сумі 150000 грн. із призначенням платежу «часткова оплата за водопостачання за нежитлові приміщення орендарів серпень-вересень 2008 року», то позивач, керуючись ст. 22 ГПК України просить суд стягнути з відповідача 499738,98 грн. та судові витрати.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Під час розгляду справи позивачем було подано докази про зміну назви позивача на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дослідивши оригінали даних доказів, суд

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Залізничне»Соломянської районної в м. Києві ради (далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 08208-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, сторони погодили, що даний договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».

За цим договором постачальник зобовязувався надати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобовязувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (далі-Правила користування №65), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

В силу положень п. 1.3 договору, обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невідємною частиною договору.

Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення обємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування №65 та місцевих правил приймання (п.2.1.4 договору та п.п. 21.1, 21.2 Правил).

Пунктом 2.1.1 договору сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування №65. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з пунктом 2.1.2 договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водопостачання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за наданні послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до позивача із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами для проведення звіряння обсягів наданих послуг у відповідному звітному періоді та розрахунків. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведення абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.2 договору сторони узгодили, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно з пунктом 2.2.3 договору у разі неотримання від постачальника щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі питної води зобовязанні своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 649738,98 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, останній за період з червня 2008 року по вересень 2008 року включно надав відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 2474468,75 грн., в свою чергу, позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався з надані послуги на загальну суму 1824729,77 грн., у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 649738,98 грн.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних, вимог оскільки вважає незаконним стягнення вартості питної води, яку відповідач спожив для потреб гарячого водопостачання посилаючись на п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (далі - Правила № 190).

Суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача, яку просить стягнути позивач утворилася за період з 01.06.2008 року до 30.09.2008 року.

Правила №190, якими скасовувані Правила користування № 65, введені в дію з 18.10.2008 року.

Статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, позивач правомірно застосовує до спірних правовідносин за вказаний період Правила користування №65, а не Правила №190.

Відповідно до підпункту б п. 12.3 Правил користування №65 розрахунки за воду здійснюються в такому порядку і в такі строки, зокрема, з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖБК - один раз на місяць, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання. Пунктом п. 12.17 Правил користування №65, передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Судом також враховано, що для приготування гарячої води, використовується та ж сама питна вода.

Крім того, відповідачем не було надано доказів споживання води для виготовлення гарячого водопостачання третьою особою.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів за споживання води, яка йде для виготовлення гарячої води, є правомірними.

У звязку з тим, що матеріали справи містять великий обсяг документів, що потребували спеціальних знань для визначення загального розміру заборгованості, судом з власної ініціативи під час першого розгляду справи, було призначено судовоекономічну експертизу та поставлено на вирішення експерта наступні питання:

- який обсяг та на яку суму поставлено питної води Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал" Комунальному підприємству "Залізничне" за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.;

- який обсяг каналізаційних стоків було прийнято Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” від Комунального підприємства "Залізничне" за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.;

- яка сума коштів сплачена Комунальним підприємством "Залізничне" Відкритому акціонерному товариству “Акціонерна компанія “Київводоканал” за спожиту питну воду за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.;

- яка сума коштів сплачена Комунальним підприємством "Залізничне" Відкритому акціонерному товариству “Акціонерна компанія “Київводоканал” за прийняті каналізаційні стоки за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.;

- яка сума заборгованості Комунального підприємства "Залізничне" перед Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” за спожиту питну воду за договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.;

- яка сума заборгованості Комунального підприємства "Залізничне" перед Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” за прийняті каналізаційні стоки за договором 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008р. по 01.10.2008р.

Експертами КНДІСЕ ОСОБА_3 та ОСОБА_4. було складено висновок судовоекономічної експертизи № 9310/9311 від 30.04.2010 року в якому судові експерти зазначили, що заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту питну воду та прийняті каналізаційні стоки за Договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 року за період з 01.06.2008 року по 01.10.2008 року документально підтверджується в загальній сумі 276480,52 грн.

Дослідивши висновок експертизи, господарський суд приходить до висновку, що він відповідає наявним матеріалам та фактичним обставинам справи, а тому вважає його обґрунтованим.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи позивачем було повідомлено, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за період червень 2008 року вересень 2008 року у сумі 150000 грн.

У звязку з вищезазначеним, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 126480,52 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

Оскільки, 150000 грн. було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі, то судові витрати в даній частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Залізничне»Соломянської районної у м. Києві ради (03087, м. Київ, Соломянський р н, вул. Єреванська, 3А, код ЄДРПОУ 35756945) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 126480 (Сто двадцять шість чотириста вісімдесят) грн. 52 коп. основного боргу, 2 764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 81 коп. державного мита та 50 (п'ятдесят) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя

В.С. Катрич Дата підписання рішення 25.10.2011 року