Рішення № 19283124, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/40407.11.11

За позовом Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвестбуд"

про стягнення 6411 598,47 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 607/08 від 03.08.11.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Екоінвестбуд"заборгованості за Договором № 03-02-06 від 02.03.2006 в розмірі 6411598,47 грн., в тому числі 6178 100,14 грн. основного боргу та 233 498,33 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 03-02-06 від 03.02.2006 позивачем виконано на користь відповідача комплекс робіт по будівництву сукупності приміщень і спору, що знаходяться за адресою: с. Чайки, Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район на загальну суму 275735478,76 грн., за які відповідач розрахувався частково, несплаченим залишився борг у розмірі 6188202,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 порушено провадження по справі № 53/404, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 10.10.2011 представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, розгляд справи відкладено на 31.10.2011.

В судове засідання 31.10.2011 зявився представник позивача та надав суду документи на виконання вимог ухвал суду.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд, ухвалою від 31.10.2011 відклав розгляд справи на 07.11.2011.

В судовому засіданні 07.11.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

03.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоінвестбуд», як замовником (надалі відповідач) та Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України, як генпідрядник (надалі позивач) укладено договір підряду № 03-02-06 (надалі договір).

Згідно з пунктом 2.1 договору позивач зобовязався власними та залученими силами і засобами: збудувати і здати замовнику у встановлений строк обєкт будівництва відповідно до затвердженої проектної документації, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з вини генпідрядника і виявлені в ході приймання робіт та в гарантійні строки експлуатації обєкта (п. 2.1.1 договору). Замовник зобовязався: надати генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та належним оформлену проектну документацію (п. 2.2.1 договору); забезпечити фінансування робіт за договором (п. 2.2.2 договору); прийняти обєкт будівництва (п. 2.2.3 договору); оплатити роботи генпідрядника (п. 2.2.4 договору).

Вартість робіт та матеріалів по будівництву обєкта визначається сторонами поетапно, шляхом підписання відповідних протоколів узгодження вартості робіт по обєкту будівництва по кожному етапу окремо, які будуть складати відповідні додатки до цього договору та являтися невідємними його частинами (п. 3.1 договору).

Згідно з актами приймання виконаних підрядних (Ф КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (Ф КБ-3), які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та генпідрядника), посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 275 7354 478,76 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору, розрахунки за виконані генпідрядником роботи проводяться щомісячно згідно актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), які обраховуються виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів протягом трьох днів з моменту підписання актів.

П. 3.7 договору передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються протягом десяти банківських днів з моменту підписання Акту державної технічної комісії про прийняття обєкта в експлуатацію та акту за формою КБ-2в або КБ-3 між сторонами, а в разі необхідності з моменту підписання сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за договором.

З доданого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного та погодженого сторонами в двосторонньому порядку, станом на 01.04.2011 заборгованість ТОВ «Екоінвестбуд»на користь ДБК УС ВР України становить 6188202,94 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по повній оплаті виконаних позивачем (генпідрядником) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 6178100,14 грн. основного боргу та пені в розмірі 233498,33 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як генпідрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується двосторонньо підписаним та посвідченим печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору № 03-02-06 від 03.02.2006, виконані позивачем роботи належним чином не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 233498,33 грн. пені.

Як вбачається з пункту 13.7 договору, у випадку порушення Замовником термінів оплати виконаних робіт та перерахування авансів, він сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості робіт, строк оплати яких порушено, за кожен день такого прострочення.

Позивачем було здійснено розрахунок пені у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 233498,33 грн. пені, відповідно до розрахунку позивача.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2009р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258", яка набрала чинності з дня її опублікування, а саме з 13.08.2009р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів за подачу господарської справи становить 236,00 грн.

Враховуючи, що позивачем за платіжним дорученням № 853 від 04.08.2011 сплачено 270,00 грн., решта, 34,00 грн. зайво сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню з державного бюджету відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвестбуд" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37, код ЄДРПОУ 32667863, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-б, код ЄДРПОУ 21586524) суму основного боргу у розмірі 6178100 (шість мільйонів сто сімдесят вісім тисяч сто) грн. 14 коп., пеню в розмірі 233498 (двісті тридцять три тисячі чотириста девяносто вісім) грн. 33 коп., 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.На підставі даного рішення повернути Управлінню справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-б, код ЄДРПОУ 21586524) (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 8-А, кв. 28, код ЄДРПОУ 14357579) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 34,00 грн., що перераховане платіжним дорученням № 853 від 04.08.2011 (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачені.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 14.11.2011