Рішення № 19283046, 10.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/8310.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі

Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства "Житловик"

про стягнення 219535, 07 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (дов. №Д07/2011/04/22-28 від 22.04.2011р.)

Від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 10 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства "Житловик" (далі відповідач) 219535, 07 грн. заборгованості, з яких 200192, 24 грн. основного боргу, 14400, 26 грн. інфляційних збитків та 4942, 57 грн. відсотків річних за теплову енергію спожиту за договором №1310407 від 01.06.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 р. порушено провадження у справі № 24/83 та призначено справу до розгляду на 16.05.2011р.

У судове засідання 16.05.2011р. зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, про причини його незявлення суд не повідомив.

Представник позивача надав суду клопотання про заміну найменування сторони, оскільки акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” була перейменована в публічне акціонерне товариство “Київенерго”. Клопотання позивача судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 30.06.2011р.

У судове засідання 30.05.2011р. зявився представник позивача.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив та про причини його незявлення суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 10.06.2011р.

У судовому засіданні 10.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №048-71-3903 від 28.03.2011р.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 01.03.2011р. наданою позивачем в судовому засідання 16.05.2011р.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2007 року позивачем - акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація) та комунальним підприємством "Житловик" (за договором - споживач) був укладений договір №1310407 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на умовах передбачених договором, та своєчасна оплата споживачем вартості одержаної енергії.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору №1310407.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором №1310407 передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 1.1. договору №1310407 постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Згідно п. 2.3. договору №1310407 споживач зобовязаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

На виконання умов договору позивач, в період з 01.11.2008 по 01.03.2011р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 200192, 24 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку теплової енергії.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобовязань, вартість поставленої теплової енергії у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем по договору №1310407 утворилась заборгованість в сумі 200192, 24 грн.

Відповідач одержання від позивача теплової енергії у обсягах, обумовлених сторонами, в тому числі в додатку № 1 до договору №1310407 не спростовував.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, яка виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 10 Додатку № 2 до договору визначено, що споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач підтвердив факт поставки відповідачу за період з 01.11.2008р. по 01.03.2011р. теплової енергії в обсягах, передбачених додатком №1 до договору №1310407 від 01.06.2007р., що підтверджується обліковими картками, відомостями обліку за вказаний період та іншими матеріалами справи. Він наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 200192, 24 грн.

Оскільки, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити факт повної оплати вартості одержаної енергії товару покладається на відповідача.

Доказів здійснення оплати вартості спожитої енергії в сумі 200192, 24 грн. в установлені договором строки відповідач не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач обставин доведених позивачем не спростував, господарський суд вважає підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по договору №1310407 від 01.06.2007р. за період з 01.11.2008р. по 01.03.2011р. у сумі 200192, 24 грн.

У судовому засіданні 10.06.2011р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від АЕК “Київенерго” КП “Житловик” теплоенергію, у якій зазначено що борг відповідача за період з 01.07.2008р. по 01.03.2011р. складає 173944, 85 грн.

З зазначеного вбачається, що на час прийняття судом рішення відповідач погасив частину основної заборгованості у сумі 26247, 39 грн. і підстави для її стягнення відсутні.

Таким чином, з урахуванням викладеного, провадження у справі в частині сплати 26247, 39 грн. боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позовна вимога публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 173944, 85 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 14400, 26 грн. інфляційних збитків та 4942, 57 грн. процентів річних, обрахованих за період з 01.11.2008 по 01.03.2011р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з комунального підприємства "Житловик" інфляційних збиткі в сумі 14400, 26 грн. та 4942, 57 грн. відсотків річних, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 2195, 35грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, як із сторони з вини якої спір був доведений до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 26247, 39 грн. боргу - припинити.

3. Стягнути з комунального підприємства "Житловик" (01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, код ЄДРПОУ 05418023) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 173944 (сто сімдесят три тисячі девятсот сорок чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. 26 коп. інфляційних збитків, 4 942 (чотири тисячі девятсот сорок дві) грн. 57 коп. відсотків річних, 2 195 (дві тисячі сто девяносто пять) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011р.