Рішення № 19282890, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/34708.11.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доПриватного товариства "Гроссмейстер"

провиконання зобов'язання та стягнення коштів в сумі 23329,16 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 08.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Приватного товариства "Гроссмейстер" 23329,16 грн. заборгованості, з яких: 22193,10 грн. основний борг, 446,42 грн. пеня, 250,12 грн. 3% річних, 439,52 грн. інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки № 21/07/10 від 21.07.2010р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011р. порушено провадження у справі № 57/347 та призначено справу до розгляду на 14.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. розгляд справи № 57/347, у звязку з неявкою представника відповідача, відкладено на 08.11.2011р.

02.11.2011р. через відділ діловодства до Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 22193,10 грн. основного боргу, 250,12 грн. 3% річних, 439,52 грн. інфляційні втрати, 3905,00 грн. витрати за надання юридичних послуг.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.2011р. не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 23.09.2011р. та 14.10.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду від 23.09.2011р. та 14.10.2011р., позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 13.10.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Ухвали суду від 23.09.2011р. та 14.10.2011р., якими відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуті поштовим відділенням з відміткою „за зазначеною адресою не знаходиться”.

Враховуючи, що ухвали від 23.09.2011р. та 14.10.2011р. у справі були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссмейстер" належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки продукції № 21/07/10, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого позивач передає у власність відповідача товари народного споживання (товар), а відповідач приймає товар і оплачує його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

21.07.2010р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 Додаткову угоду №2 до договору поставки №21/07/10 від 21.07.2010р.

Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору №21/07/10 від 21.07.2010р. поставка товару здійснюється окремими партіями протягом терміну дії цього договору. Періоди поставки, найменування, асортимент і кількість партії товару, що підлягає поставці кожної окремої партії товару визначаються заявками відповідача. Товари передані відповідачу є власністю позивача до моменту їх реалізації третім особам.

Згідно п. 3.1 ціна Договору визначається сукупною вартістю Товару, поставленого Позивачем Відповідачу в період дії Договору, що визначається на підставі товарних накладних, підписаних Відповідачем. Кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається як сукупна кількість Товару, поставлена Позивачем Відповідачу в період дії Договору.

Позивач виконав свої зобовязання за Договором №21/07/10 від 21.07.2010р. в частині поставки товару на загальну суму 22 493,1 грн., що підтверджується видатковими накладними № 924 від 27.07.2010 р., № 925 від 27.07.2010 р., № 926 від 27.07.2010 р. згідно замовлень покупця (заявки) № 846 від 22.07.2010 p., № 845 від 22.07.2010 р. та № 844 від 22.07.2010 р.

У пункті 6.4 Договору сторонами визначено, що Відповідач один раз на 14 календарних днів звітує позивачу про фактичну реалізацію товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата товару здійснюється відповідачем по факту його реалізації. Розрахунок за товар проводиться не рідше одного разу на 14 календарних днів. У випадку відсутності реалізації товару, розрахунок відповідачем за товар не проводиться.

Відповідачем не належним чином виконано зобовязання щодо надання звітів позивачу та здійснення оплати поставленого товару, в підтвердження вказаного, позивач зазначає, що Договір був укладений 21.07.2010 року, а перший звіт про реалізацію товар отримано від Відповідача 01.10.2010 року за № 273 на суму 4 614,56 грн., 15.10.2010 року за № 335 на суму 1228, 9 грн. та 12 .12.2011 року за № 73 на суму 5 994,6 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару у розмірі 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Позивач надіслав на адресу до Відповідача 12.01.2011 року претензію №12 якій просить надати звіти про реалізований товар за період договору, перерахувати суму заборгованості та повернути залишки нереалізованого товару.

Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, в порушення умов Договору відповідач належним чином зобовязання в частині оплати за поставлений товар не виконав, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 22193,10 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 22193,10 грн. за товар, отриманий на підставі Договору №21/07/10 від 21.07.2010р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 22193,10 грн. грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 439,52 грн. та 3% річних у розмірі 250,12 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 439,52 грн. в межах періодів заявлених позивачем.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 250,12 грн. в межах періодів заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 3905,00 грн. витрат за надання юридичних витрат, повязаних з оплатою юридичних послуг наданих ТОВ "Юридична компанія "Кириченко і партнери".

05.08.2011р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Юридична компанія "Кириченко і партнери" (виконавець) укладений Договір №26 про надання інформаційних, консультаційних та юридичних послуг. Відповідно до умов цього договору позивач доручає, а ТОВ "Юридична компанія "Кириченко і партнери" зобовязується надати інформаційні, консультаційні та юридичні послуги з питань представництва та захисту інтересів позивача в Господарському суді міста Києва щодо стягнення з Приватного товариства "Гроссмейстер" на користь позивача заборгованості або повернення товару.

Позивач сплатив ТОВ "Юридична компанія "Кириченко і партнери" 3905,00 грн. за Договором №26 від 05.08.2011р., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи від 05.08.2011р, 12.10.2011р., 01.11.2011р.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат за надання юридичних витрат, повязаних з оплатою юридичних послуг наданих ТОВ "Юридична компанія "Кириченко і партнери" у розмірі 3905,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного товариства "Гроссмейстер" (юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 5; прим. 145-А; код ЄДРПОУ 33829639; р/р 2600401348925, МФО 380333, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ АКБ "Правекс-Банк" м. Києва, МФО 321983) 22193 (двадцять дві тисячі сто девяносто три) грн. 10 коп. основного боргу, 250 грн. (двісті пятдесят) грн. 12 коп. 3 % річних, 439 (чотириста тридцять девять) грн. 52 коп. інфляційні втрати, 3905 (три тисячі девятсот пять) грн. 00 коп. витрати за надання юридичних послуг, 330 (триста тридцять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 14.11.2011р.