Рішення № 19282749, 10.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/40510.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія партнер ЛТД»

про визнання договору недійсним

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2.- представники за довіреностями.

Від відповідача - не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним договору поставки від 05.06.2008 № 8/п, укладений між сторонами, а також відшкодування державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 було порушено провадження у справі № 47/405, розгляд справи було призначено на 03.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 розгляд справи відкладено до 10.11.2011.

В судовому засіданні 10.11.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що укладений між сторонами договір поставки від 05.06.2008 № 8/п при його укладенні суперечив вимогам закону, зокрема ч. 3 статті 180 Господарського кодексу України, яка визначає, що сторони при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет договору, строк його дії, чого між позивачем та відповідачем погоджено при укладенні оспорюваного договору погоджено не було, що згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання його недійсним

Відповідач в судове засідання 10.11.2011 своїх представників повторно не направив, причини неявки не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином за адресою місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних оіб підприємців, через канцелярію суду ніяких заяв і клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2008 між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Партнер ЛТД», як постачальником, та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа - Сервіс», як покупцем, було укладено договір поставки № 8/п (далі договір № 8/п від 05.06.2008).

У договорі № 8/п від 05.06.2008 сторони визначили, що постачальник зобовязується поставити баштовий кран JOST модель JT 140-8, виробництва Shenyang Peter”s Machinery Co., LTD, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його в порядку та розмірах, визначених договором (п. 1.1), кількість товару 3 одиниці (п. 1.2), визначено комплектність та загальні характеристики одиниць товару, зокрема:

- першої одиниці: рік випуску 2008, висота під гаком 48 м, довжина стріли 60 м, максимальна вантажопідйомність 8 т, вантажопідйомність при максимальному вильоті 1,6 т, «чорний ящик»- включено, захисна система включено, трос 110 м, кабель 110 м, телескопічна секція включено, обігрівач включено, кондиціонер включено, рамка кріплення до будівлі 3 комплекта, секція стандартна для нарощування висоти до 110 м 10 комплектів;

- другої одиниці: рік випуску 2008, висота під гаком 48 м, довжина стріли 60 м, максимальна вантажопідйомність 8 т, вантажопідйомність при максимальному вильоті 1,6 т, «чорний ящик»- включено, захисна система включено, трос 110 м, кабель 110 м, телескопічна секція включено, обігрівач включено, кондиціонер включено, рамка кріплення до будівлі 3 комплекта, секція стандартна для нарощування висоти до 110 м 10 комплектів;

- третьої одиниці: рік випуску 2008, висота під гаком 48 м, довжина стріли 60 м, максимальна вантажопідйомність 8 т, вантажопідйомність при максимальному вильоті 1,6 т, «чорний ящик»- включено, захисна система включено, трос 110 м, кабель 110 м, телескопічна секція включено, обігрівач включено, кондиціонер включено, рамка кріплення до будівлі 3 комплекта.

Згідно пункту 3.2 договору № 8/п від 05.06.2008, сторони визначили, що зобовязання постачальника з поставки товару вважаються виконаними з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар.

Згідно п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору № 8/п від 05.06.2008 сторони визначили вартість товару, а саме: першої одиниці 2499750,00 грн., другої 2499750,00 грн., третьої 1878600,00 грн., ціна договору 6878100,00 грн.

Пунктом 6.1 договору № 8/п від 05.06.2008 визначено, що договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття та види договору, зокрема, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 628 цього кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З цією нормою Цивільного кодексу України кореспондуються положення глави 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року N 132 затверджено Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі Правила № 132).

Зокрема, згідно пп. 7.1.1 Правил № 132, вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 7.1.2 цих Правил, крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом, і однорейкові візки до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

П. 6.2 Правил вказує, що паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна документація, що постачається з вантажопідіймальними кранами, машинами або з їх складовими частинами, вантажозахоплювальними органами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

П. 7.1.2 Правил № 132 визначено, що не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці:

- вантажопідіймальні крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, у яких разом з ручним приводом механізмів пересування як механізм підіймання застосований пневматичний циліндр;

крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що керуються з підлоги або зі стаціонарного поста;

- крани-маніпулятори, що встановлюються на фундаменті;

- крани стрілового типу, в тому числі крани-маніпулятори (автомобільні, пневмоколісні, короткобазові, гусеничні, на спеціальному шасі, на шасі колісного та гусеничного тракторів, рейкові, залізничні, переставні, причіпні), вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кН·м включно;

- крани стрілового типу (крім баштових стаціонарних приставних) з постійним вильотом або не споряджені виробником механізмом повертання або пересування;

- переставні крани для монтажу щогл, веж, труб, які встановлюються на споруді, що монтується;

- крани-маніпулятори і вантажопідіймальні крани (крім автомобільних) навчальних закладів, що використовуються виключно для навчання;

- вантажопідіймальні крани, установлені на пересувних комплексах і агрегатах (роторні комплекси, крокуючі екскаватори тощо) та призначені виключно для виконання ремонтних робіт на них;

- колієукладальні крани і крани на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо).

П. 7.1.10 Правил № 132 визначено, що вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі їх обліку підприємства або підрозділу.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що Правилами № 132 передбачено поділ вантажопідіймальних машин на такі, що підлягають реєстрації та на такі, що не підлягають реєстрації, але у договорі поставки № 8/п від 05.06.2008 жодним чином не визначено, до якої з категорій відносяться обумовлені у ньому вантажопідіймальні машини.

Зокрема, згідно п. пп. 7.1.1 Правил № 132 навіть при продажу крану у продавця (постачальника) мають бути наявні документи, в підтвердження відповідності крану вимогам та наявності у нього індивідуальних ознак речі, за якими його можна відрізнити від аналогічного товару, зокрема: відомості щодо реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці до введення в експлуатацію, паспорт баштового крану, який має містити відомості щодо виробника та його місцезнаходження, тип крану, індекс крану, заводський номер, рік виготовлення, призначення крана, а також до паспорта мають бути додані згідно Правил № 132 паспорти та інструкції на окремі вузли крана, що виготовлені на інших підприємствах (за наявності); паспорти (інструкції) приладів і пристроїв безпеки; настанова з експлуатації; інструкція з улаштування рейкової колії; альбом креслень деталей, що швидко спрацьовуються; відомості на запасні частини, інструменти та пристрої тощо. Як встановлено судом, у оспорюваному договорі жодним чином не визначено ні індивідуальних індексів кранів, не вказано заводських номерів крану.

В свою чергу, п. 7.1.10 Правил № 132 визначено, що вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі їх обліку підприємства або підрозділу, але у оспорюваному договорі жодним чином не визначено ні індивідуальних номерів крану, ні індивідуальних ознак його пристроїв.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір поставки № 8/п від 05.06.2008 не містить у собі істотну умову договору предмет, оскільки між сторонами не погоджено індивідуальні ознаки кранів, які мали бути відчужені за даним договором, адже у оспорюваному договорі не вказані ні індивідуальних номерів кранів, ні відомостей щодо їх реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці до введення в експлуатацію, ні заводських номерів, не вказано видів крану, індивідуальних індексів кранів, не вказано заводських номерів крану, а отже неможливо визначити індивідуальні ознаки речі (у даному випадку вантажопідіймальних кранів), за якими її можна відрізнити з поміж інших однорідних або схожих речей.

А відтак укладений договір суперечить вимогам закону, зокрема ч. 3 статті 180 Господарського кодексу України, яка визначає, що сторони при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет договору, оскільки і чого між позивачем та відповідачем погоджено при укладенні оспорюваного договору - не було, що згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання договору поставки № 8/п від 05.06.2008 недійсним у відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір поставки № 8/п від 05.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Партнер ЛТД»(код ЄДРПОУ 35133555; місцезнаходження: 04071 м.Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оф. 1), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа - Сервіс»(код ЄДРПОУ 22965175; місцезнаходження: 03048 м.Київ, вул. Ернста, 16-б, прим. 201), як покупцем.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Партнер ЛТД» (код ЄДРПОУ 35133555; місцезнаходження: 04071 м.Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оф. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа - Сервіс»(код ЄДРПОУ 22965175; місцезнаходження: 03048 м.Київ, вул. Ернста, 16-б, прим. 201) державне мито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 11.11.2011