Рішення № 19282702, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/32115.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА"

ДоВідкритого акціонерного товариства "Свемон-Київ"

Простягнення заборгованості 1 090,37 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачаОСОБА_1 (дов. № 0274/11 від 21.06.2011 р.)

від відповідачане зявився

В судовому засіданні 15.11.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "МТС УКРАЇНА" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Київ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості 1 090,37 грн. боргу за Договорами про надання послуг мобільного звязку № 742944/1.10386093 від 08.04.2001 р., № 1686340/1.10386093 від 15.06.2004 р., № 2108580/1.10386093 від 21.02.2005 р., з яких 350,57 грн. сума основної заборгованості, 739,80 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг мобільного звязку, в частині оплати за надані послуги. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526, 527, 610, 612, 623 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/321, розгляд справи призначено на 10.11.2011 року.

При цьому, в п.2 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі від 13.10.2011 року було допущено описку, а саме: замість "Розгляд справи призначити на 15.11.2011 року о 10:00 год." було зазначено "Розгляд справи призначити на 10.11.2011 року о 10:00 год."

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року, відповідно до ст. 89 ГПК України, виправлено описку допущену в ухвалі про порушення провадження у справі № 9/321 та викладено п.2 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі в наступній редакції: "Розгляд справи призначити на 15.11.2011 року о 10:00 год."

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 15.11.2011 року представник позивача вимоги ухвал суду від 13.10.2011 року про порушення провадження у справі виконав, надав додаткові матеріали та усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний звязок" (оператор) та Відкритим акціонерним товариством "Свемон-Київ" укладено Договори про надання послуг мобільного зв'язку № 742944/1.10386093 від 08.04.2001 р., № 1686340/1.10386093 від 15.06.2004 р., № 2108580/1.10386093 від 21.02.2005 р. (надалі Договори).

Правонаступником Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок" є Приватне акціонерне товариство “МТС Україна”, що підтверджується п. 1.2 редакцією статуту Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”, затвердженою загальними зборами акціонерів, протокол № 17 від 09.04.2010 року.

У відповідності до умов укладених Договорів, оператор надає абоненту послуги мобільного звязку в межах України. Міжнародний телефонний звязок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора.

Згідно з п. 1.2. Договорів, загальні умови укладення цього Договору та надання послуг мобільного звязку в повному обсязі визначаються Умовами (Правилами) користування мережами мобільного звязку оператора, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договорів, нарахування за надані послуги мобільного звязку здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невідємною частиною цього Договору.

Абоненту був присвоєний один особовий рахунок № 1.10386093 з метою здійснення розрахунків за надані послуги зв'язку.

У відповідності до п. 2.4.2 Договорів, абонент зобовязаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного звязку оператора, по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку. Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Пунктом 3.2. Договорів передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до пятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

За ствердженням позивача, ним надавались послуги мобільного звязку за виділеним відповідачу єдиним особовим рахунком № 1.10386093, проте, у звязку з несплатою відповідачем за рахунками за період з 01.11.2010 року по 01.02.2011 року включно, у відповідача утворилась заборгованість у сумі 350,57 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем.

Позивач 10.03.2011 року звернувся до відповідача з претензіями щодо оплати послуг мобільного зв'язку згідно з Договорами, однак, відповіді не отримав.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 350,57 грн. основної заборгованості та 739,80 грн. суми договірної санкції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладена між сторонами Угода є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання цих послуг є укладення договору між оператором телекомунікації і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з ст. 68 цього ж Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Обовязок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. № 1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" № 720 від 9 серпня 2005 р., абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданих послуг від відповідача не надходило.

Оскільки позивач на виконання умов Договорів надавав відповідачу послуги, вартість яких у розмірі 350,57 грн. відповідач не оплатив (доказів протилежного суду не надано), суд вважає, що позовні вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 350,57 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 739,80 грн. договірної санкції.

Відповідно до пунктів 1.2 додаткових угод до Договорів про надання послуг мобільного зв'язку сторонами узгоджено, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за Основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з Основним договором), або коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Відповідно до частини 1, 4 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зі змісту вказаної норми випливає, що учасники господарських правовідносин мають право на встановлення договірних санкцій та їх розміру тільки в тому випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено.

Фактично позивач просить застосувати передбачену договором штрафну санкцію за дострокове припинення дії Договорів, в зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг, тобто за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, що свідчить про відмову абонента від виконання договору про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 231, 232 ГК України, суд приходить до висновку, що сторони господарського зобов'язання можуть визначити розмір та порядок нарахування штрафних санкцій у договорі тільки у випадку, коли розмір таких штрафних санкцій законом не визначено.

Частина 1 ст. 231 ГК України вказує на імперативний (обов'язковий, що не підлягає змінам у договірному порядку) характер статті закону, якщо у ній встановлений розмір штрафних санкцій по окремих видах зобов'язань.

Іншими словами, за період прострочення виконання грошового зобов'язання особа повинна сплатити пеню за кожен день прострочи у розмірі, що дорівнює розміру облікової ставки Національного банку України. Крім того, пеня нараховується за весь час прострочення, тобто з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним, і до моменту його фактичного виконання. Проте слід мати на увазі, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. граничний розмір пені, який сплачує платник за прострочку платежу, не може бути встановлений за домовленістю сторін більшим від подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а статтею 36 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Встановлений в договорі розмір неустойки не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений). Так, якщо Законом України "Про Телекомунікації" встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи податок на додану вартість та інші види податків), то угода сторін про встановлення більшого розміру пені буде недійсною через перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.

Позивачем не обґрунтовано, встановлений у Додаткових угодах, розмір договірних санкцій та у розрахунках до позовної заяви не визначено період, на який нараховуються договірні санкції (не зазначено з якого по яку дату нараховуються штрафні санкціх, а лише визначено кількість днів без обгрунтованого розрахунку такої кількості дні), з огляду на що суд позбавлений можливості здійснення перерахунку штрафних санкцій відповідно до норм законодавства у розмірі облікової ставки НБУ.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 739,80 грн. договірної санкції не підлягають задоволенню.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 350,57 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Київ" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 01190416) на користь Приватного акціонерного товариства „МТС Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 350 (триста п'ятдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 32 (тридцять дві ) грн. 79 коп. державного мита та 75 (сімдесят п'ять) гривень 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 16.11.2011 року