Рішення № 19282693, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/153-41/37631.10.11 За позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»

простягнення 10650, 00 грн. та розірвання договору поставки від 30.07.2007 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 01.07.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»про стягнення заборгованості в розмірі 10650,00 грн. та розірвання договору поставки від 30.07.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки від 30.07.2007 року не поставив в повному обсязі оплачений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2011 року у справі № 56/153 (суддя Джарти В.В.) на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»про стягнення 10650, 00 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2011 року - задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2011 року у справі № 56/153- скасовано. Матеріали справи № 56/153 передано на розгляд господарському суду м. Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 06.09.2011 року, справу № 56/153 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 08.09.2011 року справу № 56/153 суддею Спичак О.М. було прийнято до свого провадження, присвоєно їй номер № 56/153-41/376 та призначено до розгляду на 30.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 30.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали від 08.09.2011 року не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю отримання додаткових документів, ухвалою від 30.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 31.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2007 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»(далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»(далі постачальник, відповідач) був укладений договір поставки (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець в порядку та умовах, визначених в цьому договорі зобовязується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, зобовязується прийняти та оплатити насінневий матеріал пшениці озимої (далі товар) у кількості, терміна та за цінами, зазначеними в договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість товару, що постачається за даним контрактом становить 138650,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 23108,34 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку фактури № ПЗ-0000148 від 27 серпня 2007 рок перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10650,00 грн., на доказ чого надано платіжне доручення № 160 від 13 вересня 2007 року.

В свою чергу, відповідач позивачу озиму пшеницю не передав.

13 серпня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1308-10/1, з вимогою поставити оплачений товар та повернути грошові кошти, що засвідчується фіскальним чеком № 7648 від 13.08.2010 року, проте відповідач залишив вищезазначену вимогу без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач озиму пшеницю «Богдана»не поставив, суму перерахованих коштів не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому сума неповернутих коштів становить 10650,00 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10650,00 грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір поставки від 30.07.2007 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша зернова».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо поставки оплаченого товару не виконав, чим істотно порушив умови Договору поставки від 30.07.2007 року.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 10.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір поставки від 30.07.2007 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»(місцезнаходження: 32445, Хмельницька обл., Дунаєвецький р н, с. Маків, вул. Фрунзе, буд. 8, код ЄДРПОУ 03786314) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша зернова»(місцезнаходження: 03062, м. Київ, Святошинський р н, вул. Чистяківська, буд. 4, офіс 1; фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська 2, офіс 213, код ЄДРПОУ 33155247).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша зернова» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, Святошинський р н, вул. Чистяківська, буд. 4, офіс 1; фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська 2, офіс 213, код ЄДРПОУ 33155247) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна»(місцезнаходження: 32445, Хмельницька обл., Дунаєвецький р н, с. Маків, вул. Фрунзе, буд. 8, код ЄДРПОУ 03786314) 10 650 (десять тисяч шістсот пятдесят) грн. 00 коп. - передплати, 191 (сто девяносто одну) грн. 50 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

10.11.2011 року