Рішення № 19282539, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/8008.11.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт Київ»

до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96»

про стягнення 88411,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт.

від відповідача: Конурін І.Ю. представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт Київ»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96» про стягнення:

-основного боргу у сумі 42802,00 грн. та пені в сумі 23357,20 грн. за договором підряду від 09.07.10р.

-основного боргу у сумі 19350,00 грн. та пені в сумі 2902,50 грн. за договором підряду від 27.09.10р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач в судовому засіданні 08.11.11р. подав уточнення позовних вимог в розумінні вимог статті 55 ГПК України, відповідно до якого просить стягнути з відповідача пеню у сумі 12073,00 грн. за договором підряду від 09.07.10р. та пеню у сумі 899,00 грн. за договором підряду від 27.09.10 р. Тобто, мало місце не зменшення розміру позовних вимог, а уточнення розрахунку пені.

Також, позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач визнав заявлені позовні вимоги в сумі 62152,00 грн.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача та пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 09.07.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ КИЇВ» (далі Підрядник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЗГОДА-96»(далі Замовник) укладено договір підряду на виконання комплексу робіт з утеплення фасаду житлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пр.-т Григоренка, 36. (далі Договір). 12.07.10р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору підряду від 09.07.10р., якою уточнили реквізити сторін та внесли деякі зміни.

Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору Підрядник зобовязується власними силами виконати роботи, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно статті 2 Договору сторонами узгоджено ціну робіт та порядок розрахунків, а саме загальна вартість робіт за Договором складає 286 802,00 грн. Передплата в розмірі 24400,00 грн. сплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору. Решта, а саме 262402,00 грн., сплачується протягом одинадцяти місяців рівномірними платежами на банківський рахунок Підрядника.

Також пунктом 3.6 Договору сторони визначили, що передання робіт Підрядником та прийняття їх Замовником оформлюється актом виконаних робіт, що підписується обома сторонами. Дата підписання тільки однією стороною акта виконаних робіт є початком перебігу строку для виконання Замовником обовязку сплатити ціни робіт згідно розділу 2 цього Договору.

Тобто, пунктом 3.6 Договору сторони встановили, що розрахунки за виконанні роботи провадяться з урахуванням наступних документів, зокрема:

ьакти приймання передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

На виконання умов Договору Підрядником виконані роботи, а Замовником вони прийняті, що підтверджується актом виконаних робіт за формою КБ-2В №№ 1, 2, 3 та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 286802,00 грн.

Вказані довідки та акт приймання-передачі підрядних робіт були погоджені та підписані Замовником.

Під час взаєморозрахунків між сторонами за спірним Договором відповідачем було сплачену суму заборгованості в розмірі 244 000,00 грн.,На час звернення з позовом за відповідачем залишилося несплаченими рахунки на загальну суму 42802,00 грн., яку позивач намагається стягнути з відповідача.

Зазначені обставини також підтверджуються підписаним між Позивачем та Відповідачем Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2010 р. - 05.07.2011 р. за Договором від 09.07.2010 р.

Відповідно до пп. 4.4.5. п. 4.4. Договору, Відповідач зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплати виконані роботи.

Так як повна оплата за виконані роботи проведена не була, позивач направив відповідачу 05.08.11р. претензію з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 42802,00 грн. за Договором підряду від 09.07.10 р. Проте, Претензія Позивача залишена без відповіді.

Отже, Відповідач своїми діями щодо непроведення повного розрахунку за виконання роботи порушує як умови договору, так і положення визначенні ЦК України щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання за договором.

Пунктом пп. 5.7.2 п. 5.7 Договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від ціни робіт за кожен день прострочення.

Проте, уточненнями до заявленого позову Позивач наполягав на стягненні з відповідача пені в сумі 12073,00грн. розрахованої відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»,

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, між сторонами укладено договір підряду від 27.09.10р. на виконання комплексу робіт з утеплення фасаду житлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пр.-т Григоренка, 36. (далі Договір 1). 28.09.10р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору підряду від 27.09.10р., якою уточнили реквізити сторін та внесли деякі зміни.

Відповідно до вимог пункту 1.1 Додаткової угоди №1 до Договору 1 Підрядник зобовязується власними силами виконати роботи за завданням Замовника, а Замовник зобовязується оплатити виконані роботи Підрядником, протягом строку, що вказаний у п. 2.2 цього договору та прийняти виконані роботи.

Згідно статті 2 Договору 1 сторонами узгоджено ціну робіт та порядок розрахунків, а саме загальна вартість робіт за Договором складає 77400,00 грн. та сплачується Замовником протягом одинадцяти календарних місяців, що йдуть один за одним, з дня підписання сторонами цього Договору.

Також пунктом 3.6 Договору 1 сторони визначили, що передання робіт Підрядником та прийняття їх Замовником оформлюється актом виконаних робіт, що підписується обома сторонами. Дата підписання тільки однією стороною акта виконаних робіт є початком перебігу строку для виконання Замовником обовязку сплатити ціни робіт згідно розділу 2 цього Договору.

Тобто, пунктом 3.6 Договору 1 сторони встановили, що розрахунки за виконанні роботи провадяться з урахуванням наступних документів, зокрема:

ьакти приймання передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

На виконання умов Договору Підрядником виконані роботи, а Замовником вони прийняті, що підтверджується актом виконаних робіт за формою КБ-2В за січень, лютий, червень липень 2011 року, та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 80260,00 грн.

Вказані довідки та акти приймання-передачі підрядних робіт були погоджені та підписані Замовником.

Під час взаєморозрахунків між сторонами за спірним Договором 1 відповідачем було сплачену суму заборгованості в розмірі 60910,00 грн.,На час звернення з позовом за відповідачем залишилося несплаченими рахунки на загальну суму 19 350,00 грн., яку позивач намагається стягнути з відповідача.

Зазначені обставини також підтверджуються підписаним між Позивачем та Відповідачем Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2010 р. - 05.07.2011 р. за Договором від 27.09.2010 р.

Відповідно до пп. 4.4.5. п. 4.4. Договору 1, Відповідач зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплати виконані роботи.

Так як, повна оплата за виконані роботи проведена не була, позивач направив відповідачу 05.08.11р. претензію з вимогою сплатити суму за Договором підряду від 27.09.10 р.

Пунктом пп. 5.7.2 п. 5.7 Договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від ціни робіт за кожен день прострочення.

Проте, уточненнями до заявленого позову Позивач наполягав на стягненні з відповідача пені в сумі 899,00 грн. розрахованої відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»,

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладені договору підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили договірну його ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договорами підряду, що визнано відповідачем, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42802,00 грн. за договором від 09.07.10р. та основного боргу в сумі 19350,00 грн. за договором від 27.09.10р., а всього 62152,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Наданий позивачем уточнений розрахунок пені відповідає вказаним вимогами.

Оскільки мало місце прострочення оплати виконаного обсягу робіт за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені в сумі 12073,00 грн. за договором від 09.07.10р. та пені в сумі 899,00 грн. за договором від 27.09.10р., а всього 12972,00 грн. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 08.11.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт Київ»до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96» задовольнити частково.

2. Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96», 02140, м. Київ, проспект Григоренка, 36, код ЄДРПОУ 24587895, поштова адреса: 02140, м. Київ, проспект Григоренка, 36, кв. 265 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт Київ», 03134, м. Київ, вул. М. Булгакова, 16, код ЄДРПОУ 35910087, поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, 14/1, основний борг в сумі 62152 грн. 00 коп., пеню в сумі 12972 грн. 00 коп. витрати по державному миту в сумі 751 грн. 23 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 200 грн. 53 коп., видавши наказ.

3. У задоволені позовних Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт Київ»до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Згода 96»щодо стягнення пені в сумі 13287,70 грн. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 11.11.11р.